Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

29 января, 2013 9:06 пп

Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

3D, у техніці розчинення

Дерева, сонцем позолочені, бояться затремтіти,
Охороняють тишу, спокій, нИви мешканців села…
В них білі рукави підкочені, оголені всі віти…
Старечі стовбури високі… виглядають – де весна…

З морозом діти на прогулянці, їм вітер осідлати б…
А де ж для коней іподроми? Кожен вершник, мов козак…
До стежки тихо тіні туляться, як мати до дитяти…
Хатини, начебто хороми… Безтурботно спить рівчак…

Хмарини дихають свободою та сонцем березневим…
Налиті небеса блакиттю… Трохи хочеться пісень…
Поговорити б із  природою, з повітрям кришталевим,
Насолодитись диво-миттю, в серці зберегти цей день…

У тексті розчинено вірш:

Дерева, сонцем позолочені,
Охороняють тишу, спокій…
В них білі рукави підкочені,
Старечі стовбури високі…

З морозом діти на прогулянці…
А де ж для коней іподроми?
До стежки тихо тіні туляться,
Хатини, начебто хороми…

Хмарини дихають свободою…
Налиті небеса блакиттю…
Поговорити б із  природою,
Насолодитись диво-миттю…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце» нет

Марина Алдон – Шістнадцяте березня. Хмари

29 января, 2013 9:04 пп

Шістнадцяте березня. Хмари

3D, у техніці розчинення

Сріблястий холодний пил над берізками та ялинами:
На площі небесній хмари вивчають планети розміри…
Як дУші… летять без крил, мчать орбітами, чи стежинами
Зразки водяної пари… крізь млу, громовиці… постріли…

Їм сонце пече лице, викривляє плоть деформація,
Виголює скроні вітер, волосся шматки на шабельці…
А, може, дощинки – це тільки сльози, мрій конденсація…
Штрихи старовинних літер у кожній маленькій крапельці…

Вростає в серця туман, трохи схожий на дим із капища,
Що пнеться завзято вгору узгір’ями, навіть вирвами…
Чи там, у Творця, кальян, а у нім – атмосферні явища?
Крайнебо – вівтар собору з узорами хмаровидними?

У тексті розчинено вірш:

Сріблястий холодний пил –
На площі небесній хмари…
Як дУші… летять без крил
Зразки водяної пари…

Їм сонце пече лице,
Виголює скроні вітер…
А, може, дощинки – це
Штрихи старовинних літер…

Вростає в серця туман,
Що пнеться завзято вгору…
Чи там, у Творця, кальян?
Крайнебо – вівтар собору?

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, мої вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шістнадцяте березня. Хмари нет

Марина Алдон – П’ятнадцяте березня. Карпатська Україна

29 января, 2013 8:57 пп


П’ятнадцяте березня. Карпатська Україна

3D, у техніці розчинення

Моя Карпатська Україно, тобі личить вишиванка!
Омита кров’ю та сльозами кожна стежка… майже тричі…
Ти не упала на коліна, як невільниця, чи бранка,
Стояла перед ворогами і дивилась їм у вічі.

Мій милий Хусте закарпатський, мужня, страдницька столице!
Твій дух і гордий, і незламний. Опікунство маєш Отче!
У вітру навіть спів солдатський, сонце синьо-жовтолице,
А в Тиси голос, як у мами, що дитині щось шепоче.

Моя квітуча рідна земле, пошматована в облозі,
Тебе нікому не скорити, не лякають кулі, рани…
Долаєш лихо, зло нікчемне… Ти прекрасна в перемозі…
Словами щирої молитви наповняєш душі, храми…

Моя прекрасна Батьківщино, сяєш, мов зоря над світом!
Цілую рученьки вербові і калинове намисто.
Стрічаєш друзів ти гостинно, квітнеш чистим білим цвітом…
Даруєш радощі любові, волелюбне славне місто…

У тексті розчинено вірш:

Моя Карпатська Україно,
Омита кров’ю та сльозами,
Ти не упала на коліна,
Стояла перед ворогами.

Мій милий Хусте закарпатський,
Твій дух і гордий, і незламний,
У вітру навіть спів солдатський,
А в Тиси голос, як у мами.

Моя квітуча рідна земле,
Тебе нікому не скорити.
Долаєш лихо, зло нікчемне
Словами щирої молитви.

Моя прекрасна Батьківщино,
Цілую рученьки вербові.
Стрічаєш друзів ти гостинно,
Даруєш радощі любові!

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, Україна, Хуст и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’ятнадцяте березня. Карпатська Україна нет

Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

29 января, 2013 8:45 пп

Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

— Я вже прилетів! Весна настала!
Василь Сухомлинський, «Шпак прилетів»

Холодний ранок… Вже не сплять ялиночки…
Мандрівка рідним краєм у дзвінких вітрів…
Та річ не в тому… В небі є стежиночки!

Весни початок – свято, проща для птахі́в…
Шпаки над садом, гаєм і хмариночки…
Летять додому стрімко із чужих світів…

Дощами вмите пір’я ще у вирії,
На темних крилах теплий промінь сонячний…
Сніг тане на узгір’ях інших вимірів,
На скелях-брилах чути крик воронячий…

Струмків загини, як хвости апострофів,
Репрезентують зачіски підсніжники…
Жде березень пернатих, мов апостолів…
Усі вони оновлення провісники…

У тексті розчинено ЯС:

Холодний ранок…
Мандрівка рідним краєм…
Та річ не в тому…

Весни початок…
Шпаки над садом, гаєм,
Летять додому…

Дощами вмите пір’я
На темних крилах…
Сніг тане на узгір’ях,
На скелях-брилах…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, пейзажна лірика, пори року, птахи, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли нет