Марина Алдон – Двадцять третє лютого. День захисника Вітчизни

Двадцять третє лютого. День захисника Вітчизни

3D, у техніці розчинення

Відважний воїн, отаман добра, прекрасний лицар та солдат,
Що вправно змайстрував рушницю і придумав колесо…
Дав, як Адам, Творцеві пів ребра, душі уламок, серця шмат,
Щоб виліпив для нього помічницю з мелодійним голосом…

Філософ, вчитель, захисник, митець, романтик, лірик, ще й скрипаль,
Який веде за руку ніжно жінку бурями, світаннями…
Плече міцніше кам’яних фортець, у м’язах – воля, сила, сталь…
Держави пише він щодня сторінку власними надбаннями…

Надійний друг, товариш, побратим, син, батько, внук, брат, чоловік,
В біді не кине, не образить слабших, не боїться відстані,
Зведе і Херсонес, і третій Рим, і змінить русла рік…
Не правда, що мужчин немає справжніх. Вони поруч! Істинні!

У тексті розчинено вірш:

Відважний воїн, отаман добра,
Що вправно змайстрував рушницю
Дав, як Адам, Творцеві пів ребра,
Щоб виліпив для нього помічницю

Філософ, вчитель, захисник, митець,
Який веде за руку ніжно жінку,
Плече міцніше кам’яних фортець,
Держави пише він щодня сторінку.

Надійний друг, товариш, побратим,
В біді не кине, не образить слабших,
Зведе і Херсонес, і третій Рим…
Не правда, що мужчин немає справжніх.

 

 

19 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Двадцять друге лютого. Годинник

Двадцять друге лютого. Годинник

3D, у техніці розчинення

Мальована тарілка на стіні, мов матриця магічності,
Оздоблена узорами чомусь у формі римських цифр і символів…
Біжить по колу стрілка із безмежжя прямо аж до вічності…
Невільно ритм відстукує, як пульс а, може, грає пісню вихорів…

Розкішний стиль бароко в симетричному дизайні пристрою
Законно втаємничує фасад будівлі, інтер’єр приміщення…
Як те вселенське око, за габою окуля́ра чистою,
Великий старовинний циферблат вдивляється у часу зміщення…

Що думає годинник? Лічить, певно, виміри у просторі…
А маятник який гойдає маг? Хто крутить колесо лічильника?
Який світ зсередини таймера? У ньому сни апостолів?
Чи вистрибне з віконця вранці птах-дивак із голосом будильника?

У тексті розчинено вірш:

Мальована тарілка
Оздоблена узорами чомусь…
Біжить по колу стрілка,
Невільно ритм відстукує, як пульс…

Розкішний стиль бароко
Законно втаємничує фасад…
Як те вселенське око,
Великий старовинний циферблат…

Що думає годинник?
А маятник який гойдає маг?
Який світ зсередини?
Чи вистрибне з віконця вранці птах?

 

19 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013