Сьоме лютого. Скрипка
3D, у техніці розчинення
Як жінка ніжна, енергійна, диво грації,
Крізь ноти тужить та радіє неприховано…
Душа тонка і мелодійна жде вібрації…
Коли співає – світ німіє зачаровано…
Чотири струни, як належно, пахнуть мрією,
Вінчають гарне пружне тіло чистим голосом…
І гладить смик її бентежно майже вією…
Грудей торкається уміло кінським волосом…
У неї вдача Паганіні, хист Бетховена…
Напевно, грає перед раєм… біля променя…
Вона прекрасна у тремтінні… і розкована…
Коли ридає – світ змовкає від захоплення…
У тексті розчинено вірш:
Як жінка ніжна та граційна
Крізь ноти тужить та радіє
Душа тонка і мелодійна
Коли співає – світ німіє.
Чотири струни, як належно,
Вінчають гарне пружне тіло…
І гладить смик її бентежно,
Грудей торкається уміло…
У неї вдача Паганіні,
Напевно, грає перед раєм…
Вона прекрасна у тремтінні…
Коли ридає – світ змовкає…
12 січня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Оставить комментарий