Двадцять друге січня. Будь Етною, будь вулканом…
3D, у техніці розчинення
На небі сьогодні протяг, зірки у подушці-хмарці…
І темно, й доволі сніжно, за вікнами завірюха…
Зриваю із тебе одяг… Довірся жазі-бунтарці…
Губами чуттєво, ніжно торкаюся мочки вуха…
Тремчу у твоїх долонях, неначе церковна свічка…
У серці пожежа, звісно, у лоні стихія, всесвіт…
Пульсує любов у скронях… Невже червоніє щічка?
Веди же скоріш у ліжко… Не треба, благаю, бесід…
Голублю живіт і спину, твої масажую стегна,
Сопілку єства, спокуси вивчають неспішно пальці…
Ввійди у мої глибини, там знайдеш Едем, я певна…
Оргазму там землетруси, у рухах – інтимні танці…
Хай нічка п’янить дурманом, хай здійснює всі бажання,
Поєднує душ октави непізнана таємниця…
Будь Етною, будь вулканом, єдиним моїм коханням…
Ковтнути дай щастя лави….
Як жаль, що усе це сниться…
У тексті розчинено вірш:
На небі сьогодні протяг…
І темно, й доволі сніжно…
Зриваю із тебе одяг
Губами чуттєво, ніжно…
Тремчу у твоїх долонях,
У серці пожежа, звісно…
Пульсує любов у скронях…
Веди же скоріш у ліжко…
Голублю живіт і спину,
Сопілку єства, спокуси…
Ввійди у мої глибини,
Оргазму там землетруси…
Хай нічка п’янить дурманом,
Поєднує душ октави…
Будь Етною, будь вулканом,
Ковтнути дай щастя лави….
4 січня 2013
