На лодії душі
На лодії душі лиш вітер дикий,
Зима-вакханка коронує ліс,
Мороз малює крильми геральдики,
Поскрипує тривога, наче віз.
На лодії душі латаття неба,
Пелюсточки – сузір’ям з-під повік.
Струмок заснуть не хоче, але треба,
Бо кришить скло вже крига попід бік.
На лодії душі холодний іній
І білий птах на гілці самоти,
Хова обличчя серце в чорні тіні,
Бо не знайшло тепла і доброти.
Оставить комментарий