Марина Штефуца – Замало…

Замало…

 
 
Замало зовсім простору для слів.
Потрібні часом крила. Та немає.
Стає замало серця для чуттів,
Коли до самозречення кохаєш.

Замало неба клаптика очам,
Адже весь всесвіт хочеться обняти…
Замало часу виділив Бог нам,
Та й той не вмієм зовсім цінувати.

 

Оставить комментарий