Марина Штефуца – Усе мине…

Усе мине…


Усе мине…. Усе… Ніщо з усього,
Що стало в часі, не зупинить час.
Так легко рветься павутинка долі,
Яка з минулим з’єднувала нас.

Усе мине. Згораючи зорею,
Зупиниться віків серцебиття.
Теперішнє ж пливе за течією,
Мов корабель, без щогли, в небуття.

Усе мине. Усе доходить краю
Скоріше, ніж вершини, чи мети,
Життя – стріла, яка не знає жалю,
Тому потрібно вічність віднайти…

 

Оставить комментарий