Марина Штефуца – Смерічка

Смерічка


з

гір

з давніх пір

піднімає місяць зір.

ліс

із завіс

оком вигляда меліс

«чуб

приголуб», –

промовля березі дуб.

кров

гріє знов

непочата ця любов.

хмар-

яничар

кличе вітер-трембітар.

лад

у Карпат,

поміж

гілок

неба

шмат.

 

Оставить комментарий