Смерічка
з
гір
з давніх пір
піднімає місяць зір.
ліс
із завіс
оком вигляда меліс
«чуб
приголуб», –
промовля березі дуб.
кров
гріє знов
непочата ця любов.
хмар-
яничар
кличе вітер-трембітар.
лад
у Карпат,
поміж
гілок
неба
шмат.
Оставить комментарий