Марина Штефуца – Не думайте

Не думайте

Не думайте, що я слабка та квола,

Не думайте, що смуток випив сили,

Я зорі всі зберу собі до кола,

Щоб небо самоцвітами встелили.

Не думайте, що я ховаю сльзи,

Не думайте, що топче душу пустка,

Я розтоплю долонями морози

І проросте з зіниці гір пелюстка.

Не думайте, що тче печаль зажура,

А відчай простяга їй веретенце,

То просто вітру зламана бандура

Пройняла жалем одиноке серце.

 

Оставить комментарий