Дерев’яна церква
Перлина переплетення культур,
Санскрит зв’язків із давніми віками –
Старенька церква, згадки древній мур,
Стоїть одна між дужими дубами.
Як дзеркало утрачених надбань,
Нетлінний скарб готичної будови.
Пошарпано давно вівтар бажань,
Але фасад суворий та чудовий.
Космічної енергії єство
На шпиль стрункий спадає з небосхилу,
Із лісом архаїчне десь рідство
Черпає поміж арок дивну силу.
Осердя наддуховного життя,
Маківка п’є з криниці часу воду
І чути башт іще серцебиття –
Це ж спадщина минувшини народу.
Весь розписом покрито інтер’єр
І золотий вінець іконостасу,
А вітер заглядає, мов кур’єр,
Під еталону величі пампасу.
Різьбою причепурено портал
І блиск дзвінниць нагадує комету.
Лиш невідомо, хто звів храм-корал,
Бо ймення майстра кануло у Лету.
Оставить комментарий