Безсоння
Уважно порахую риб
В долоні місяця. Їх сотні…
Від пітьми нудить. Певно грип
Десь там… у вічності… сьогодні.
Складу зіркиу звукоряд,
За ними – Всесвіту узбіччя.
Дванадцять вимірів підряд
До них… гортати б потойбіччя…
Зроблю собі подушку з мрій,
Наповню запахом любові
І через стіни вітровій
Ввійде… залишиться у слові…
Із неба скину капелюх…
Проллюсь дощем… чи водограєм…
А сни… лиш тополиний пух…
Були… і раптом їх немає…
Оставить комментарий