Марина Алдон – П’яте лютого. Фантазії над картиною М.П. Глущенка «Зима»

11 января, 2013 10:13 пп

П’яте лютого. Фантазії над картиною М.П. Глущенка «Зима»

3D, у техніці розчинення

Вже небо кольору весни, відображає день дзеркально…
Та гори у зимових шатах із обличчям збайдужілим…
Гортають білі-білі сни гілками вишні машинально,
А скраю тихо дише хата димарем престарілим…

Душевно грає вітровій «Не говори…» Миколи Глінки…
Безмовні тіні під віконцем примерзають до кринички…
Стежини, мов орбіти мрій, а пагорби, як груди жінки…
Ховає жовті руки сонце у хмаринки-рукавички…

Зупинено неначе час і серцю хочеться свободи!
Можливо, тут ходив Предтеча… або… ще до нього Йона!
Саней немає, лижних трас, лиш тільки келія природи…
У межах норми холоднеча… А пейзаж… немов ікона…

У тексті розчинено вірш:

Вже небо кольору весни,
Та гори у зимових шатах
Гортають білі-білі сни…
А скраю тихо дише хата…

Душевно грає вітровій,
Безмовні тіні під віконцем…
Стежини, мов орбіти мрій,
Ховає жовті руки сонце…

Зупинено неначе час…
Можливо, тут ходив Предтеча…
Саней немає, лижних трас…
У межах норми холоднеча…

 

11 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, за картинами, зима, ліс, мої вірші, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’яте лютого. Фантазії над картиною М.П. Глущенка «Зима» нет

Марина Алдон – Тридцяте січня. Опис за картиною І. Айвазовського «Дев’ятий вал»

8 января, 2013 5:54 пп

Тридцяте січня. Опис за картиною І. Айвазовського «Дев’ятий вал»

3D, у техніці розчинення

У музеї… Навіяло…

Сонце на третьому поверсі неба, а може, на п’ятому, сьомому…
Море торкнутися прагне до хмари і розминає хвилі…
Є у води дуже дивна потреба – розплюснутись у невідомому,
Потанцювати із вітром у парі, гір прихилити шпилі…

За неосяжністю дикого шторму невже протилежна галактика?
Свіжі уламки розбитої мрії – рештки-колоди судна?
Внаслідок бурі світ змінює форму щораз, як показує практика…
Плаче природа, неначе Єрмія – щиро і привселюдно…

Дибки встає з переляку природа… Не змириться, знаю, з поразкою!
Вал же дев’ятий у серці стихії геть відкидає сором…
Тиснуть на очі і мла, й прохолода піратською, певно, пов’язкою…
Та вдалині сяє промінь надії… Жаху розв’язка… скоро!

У тексті розчинено вірш:

Сонце на третьому поверсі неба…
Море торкнутися прагне до хмари…
Є у води дуже дивна потреба –
Потанцювати із вітром у парі…

За неосяжністю дикого шторму
Свіжі уламки розбитої мрії…
Внаслідок бурі світ змінює форму,
Плаче природа, неначе Єрмія…

Дибки встає з переляку природа…
Вал же дев’ятий у серці стихії…
Тиснуть на очі і мла, й прохолода…
Та вдалині сяє промінь надії…

 

8 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Далі ТУТ

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Різне, Три ковтки тиші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, мої вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тридцяте січня. Опис за картиною І. Айвазовського «Дев’ятий вал» нет

Марина Алдон – Двадцять восьме січня. Роздуми над картиною С І. Світославського «Зима»

7 января, 2013 11:22 дп

Двадцять восьме січня. Роздуми над  картиною С І. Світославського «Зима»

3D, у техніці розчинення

Зимовий день в селі. Тут люди ходять пішки.
Стомились коні січень цей тягнути…
Плахтина на землі забруднена вже трішки…
Сніг у долоні… Свище вітер лютий…

Похмуро. Сонце спить у серці небокраю…
Із хмар завіса – драп декоративний…
Невже спинилась мить? Де стрічка виднокраю?
Затихла пісня? Транс медитативний?

Порожні сани… Шлях – орбіта чи арена?…
А де ж господар? Гріється у хаті…
Ховається ще й птах… за гілочкою клена…
Сумна природа… Пагорби кошлаті…

У тексті розчинено вірш:

Зимовий день в селі.
Стомились коні…
Плахтина на землі…
Сніг у долоні…

Похмуро. Сонце спить…
Із хмар завіса…
Невже спинилась мить?
Затихла пісня?

Порожні сани… Шлях…
А де ж господар?
Ховається ще й птах…
Сумна природа…

7 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, зима, мої вірші, пейзажна лірика, пори року, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять восьме січня. Роздуми над картиною С І. Світославського «Зима» нет

Марина Штефуца – Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі»

25 ноября, 2012 1:36 пп

Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі»

3D, у техніці розчинення

Метафоричні образи насичені напівнімою пастораллю:
Гімнастка ніжна – велетень-атлет м’язИстий, дужий, пропорційний…
Журбою краєвиди закосичені та оперезані печаллю…
У площині буденності сюжет, на жаль, доволі традиційний…

Природи сірість, ніби непомічена, як те мереживо дрібненьке…
Езопівською мовою підтекст обрамлено… Ефект оптичний?
На кубі чоловік, на кулі дівчина, неначе стебельце тоненьке…
Вражають і відтінки, і контекст, і консонанс геометричний…

Саме життя в основі композиції, не цирк, артисти чи гастролі…
Люд квапиться, пасеться білий кінь… але… усе це неважливо…
В театрі мрій ми всі на репетиції, шукаємо себе у ролі…
І пізнаємо власне «янь» та «інь», завждИ чекаючи на диво…

У тексті розчинено вірш:

Метафоричні образи насичені:
Гімнастка ніжна – велетень-атлет.
Журбою краєвиди закосичені…
У площині буденності сюжет…

Природи сірість, ніби непомічена,
Езопівською мовою підтекст…
На кубі чоловік, на кулі дівчина –
Вражають і відтінки, і контекст…

Саме життя в основі композиції:
Люд квапиться, пасеться білий кінь…
В театрі мрій ми всі на репетиції…
І пізнаємо власне «янь» та «інь»…

25 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, за картинами, історія и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі» нет

Марина Штефуца – Сальвадор Далі «Постійність пам’яті»

24 ноября, 2012 6:04 пп

Сальвадор Далі «Постійність пам’яті»

3D, у техніці зіставлення

Вигнуто мрій циферблат над поверхнею шкіри…
Каменепадом думок заблоковано доступ до щастя… Світ схожий на мушлю…
Небо без координат… і озонові діри…
Поміж тілами зірок… пропускають кислотні дощі у стривожену душу…

Може, годинники сплять у колисці астральній…
Спокій потрібен і їм. Інші виміри простору час трансформують у вічність…
Моря пісочного гладь, хвилі стогнуть овальні…
У механізмі старім діє сила води, що з очей витікає у дійсність…

Обрій за межами дат, як земля в рівновазі…
Всесвіт прибито до скель, пам’ять тисне секундними стрілками на підсвідомість…
Сірий туман, як плакат… у музеї фантазій…
В ньому до Бога тунель… Шлях Чумацький із гілки маслини… веде в невагомість…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Вигнуто мрій циферблат
Каменепадом думок…
Небо без координат
Поміж тілами зірок…

Може, годинники сплять,
Спокій потрібен і їм.
Моря пісочного гладь
У механізмі старім…

Обрій за межами дат,
Всесвіт прибито до скель…
Сірий туман, як плакат…
В ньому до Бога тунель…
2.
Над поверхнею шкіри
Заблоковано доступ до щастя. Світ схожий на мушлю…
І озонові діри…
Пропускають кислотні дощі у стривожену душу…

У колисці астральній
Інші виміри простору час трансформують у вічність…
Хвилі стогнуть овальні…
Діє сила води, що з очей витікає у дійсність…

Як земля в рівновазі,
Пам’ять тисне секундними стрілками на підсвідомість…
У музеї фантазій
Шлях Чумацький із гілки маслини… веде в невагомість…

 

24 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, за картинами, сни и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Сальвадор Далі «Постійність пам’яті» нет

Марина Штефуца — «Німа» Рафаеля Санті

23 ноября, 2012 9:45 пп

«Німа» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

мрії фільтрують буття у глибинах душі…
сурдоперекладу звуку немає на мову людства…
сон абстрагує чуття, що завжди на межі…
міцно вростає у небо безкрає зоря, як люстра…

очі не вірять пітьмі, бо вона, наче кліть…
мла накриває три виміри смогом, усе щільніше…
губи сухі і німі, ніби стулюють світ,
серце говорить нечутно із Богом тристопним віршем…

гарний чіткий силует… шати всі до лиця…
тільки не видно в руці хризантему біляву, чисту…
неординарний портрет – епопея митця
відображає суспільну проблему та особисту…

У тексті розчинено вірш:

мрії фільтрують буття…
сурдоперекладу звуку немає…
сон абстрагує чуття,
міцно вростає у небо безкрає…

очі не вірять пітьмі…
мла накриває три виміри смогом…
губи сухі і німі,
серце говорить нечутно із Богом…

гарний чіткий силует…
тільки не видно в руці харизму…
неординарний портрет
відображає суспільну проблему…

 

23 лиситопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, за картинами, самотність у натовпі и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца — «Німа» Рафаеля Санті нет

Марина Штефуца – Купання червоного коня

26 марта, 2012 3:47 пп

Купання червоного коня


Брунькують зорі. Змито барви дня.
По той бік неба навіть мрії з глини.
А сонце, як червоного коня,
Купає пітьма соком із ожини.

І кожен промінь вмочуючи в сон,
Пилюку зішкрібає всю зі шкіри.
На темнім боці місяця, либонь,
Холодні кільця поту від зневіри.

Як яблуко спокуси, гола плоть,
Аж вітер задививсь очима дятла.
Бажання хтиві, щоб перебороть,
Вичавлює росу із простирадла.

 

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: за картинами и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Купання червоного коня нет

 
  Предыдущие »