Марина Алдон — Чи хоче Кремль, Москва війни?

im578x383-ьь
Чи хоче Кремль, Москва війни?

За мотивами вірша Євгенія Євтушенко «Хотят ли русские войны»

Чи хоче Кремль, Москва війни?
Спитайте в мами… край труни,
Що плаче стомлена… без сил,
Бо там її єдиний син…
Чечню спитайте, Дагестан,
Як убиває злий тиран…
Як шле в Абхазію десант,
Як меч здіймає окупант…
І запитайте в молдован,
Які ж обійми в росіян…
Та поцікавтеся, між тим,
Для чого Путінові Крим…
Чи любить «брат» московський нас,
Коли обстрілює Донбас?
Коли влаштовує теракт,
Ще й видає брехню за факт…
На жаль, Росія без війни,
Неначе хата без стіни,
Немов без неба дикий птах…
Весь час імперія… в боях…
Про цілий мріє материк…
Не змити кров із рук брудних!
Бо ж наш сусід… із давнини…
Не може жити без війни!

 

25 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Марина Алдон — Ми братами не будем ніколи

dVhDI3CLuRM

Ми братами не будем ніколи

За мотивами вірша Анастасії Дмитрук «Ніколи ми не будемо братами…»

Ми братами не будем ніколи,
Цю війну не забудем повік…
Вздовж кордону зведем частоколи
Від кремлівських духовних калік…
Ви не сестри, не родичі кровні,
Ви чужі, ви – азійська орда!
До снаги вам накази гріховні
Інквізитора… звіра… вождя!
За людей не вважаєте зовсім
Корінний український народ…
І звучать щохвилини погрози
Ваших блазнів – катів-воєвод…
Ми братами ніколи не будем,
Поміж нами зневір’я і вир…
Помираєте ви за Іуду,
Ну а ми помираєм за мир…
Хоч лани золотої пшениці
Нищить ваш завойовницький танк,
Та скарає вас доля, убивці,
Бо, повірте, життя – бумеранг!

 

25 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Марина Алдон — Ця війна…

47b187353c8dd3d9876acfa769_757721_s2

Ця війна…

Ця війна у серцях багатьох поколінь
Буде яро, нестерпно боліти…
Та почує Господь голос наших молінь,
Невмовкаючі звуки трембіти…
Бо до неба на крилах несуть журавлі
Чисті душі героїв загиблих…
На омитій гарячою кров’ю землі
Супротивник кидає нам виклик!
Не вторгаємось ми до чужих володінь,
Захищаємо власну державу
Від кремлівської «вати», нікчемних створінь,
Що приховують вдачу лукаву…
Хоч немало іще до мети перешкод,
Нас не спинять конвої Расєї!
Помирати не страшно за рідний народ
І за волю Вітчизни своєї!
Ця війна у серцях поколінь багатьох
Вбивчу «дружбу» нагадувать буде…
Україна воскресне! Поможе нам Бог!
Славу, врешті, країна здобуде!
Розпадеться Московія, жде її крах…
Буде Путін у пеклі горіти!
Ми ж повинні ступити на величі шлях,
Заслуживши повагу у світі!

 

25 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Марина Алдон — Що робиш, кате?

Що робиш, кате?

 

Що робиш кате?

Убивати

Ти посилаєш для утіх

Злих інквізиторів своїх,

Вкраїнську землю оскверняти…

А десь сестра ридає, мати,

А десь дружина, десь дитя,

Бо ти полюєш за життям…

Що робиш кате?

Скрізь солдати…

 

Ідеш до хати, щоб прогнати,

Як пса, господаря… в чужім

Маєтку оселитись… Крим –

Це не твої кремлівські шати!

А нашу волю не зламати…

Хоч хочеш нам закрити рот,

Та не замовкне мій народ!

Ми будем до кінця стояти!

4 березня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014