Марина Алдон – 5 жовтня. Каштан

1 июля, 2013 9:28 пп

П’яте жовтня. Каштан

3D, у техніці розчинення

Дозріває каштан у лісі… ховає цноту…
Дивовижний брунатний плід, насінина свіжа…
Буде трохи розваги білці, а ще – єноту,
Жде оленя смачний обід та поживна їжа…

Волохатий кожух зелений, неначе панцир,
Огортає горіх, як німб, чи як тіло душу…
Я ховаю його в кишені, бо коле пальці…
Принести хочу в теплий дім, наче цяцьку з плюшу…

Дозріває каштан поволі… У певній мірі
Жовтень тішиться з-поміж хмар, що є свідком дива…
Натирають вітри мозолі на власній шкірі,
Коли гладять природи дар…  і не чує злива…

У тексті розчинено вірш:

Дозріває каштан у лісі,
Дивовижний брунатний плід…
Буде трохи розваги білці,
Жде оленя смачний обід…

Волохатий кожух зелений,
Огортає горіх, як німб…
Я ховаю його в кишені, …
Принести хочу в теплий дім…

Дозріває каштан поволі…
Жовтень тішиться з-поміж хмар…
Натирають вітри мозолі,
Коли гладять природи дар…

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 жовтня. Каштан нет

Марина Алдон – 29 вересня. Помирають квіти

1 июля, 2013 5:02 дп

Двадцять дев’яте вересня. Помирають квіти

3D, у техніці розчинення

Помирають квіти, помирають у невинності…
Вітерець співає «Отче наш», дослівно… з Біблії…
Душі їхні мчать до небокраю, прагнуть милості,
Там із хмар мозаїка, вітраж та фрески білії…

У тонких судинах кров холоне…. Крику жодного!
Сонця промінь вводить свій наркоз… Для операції?
А тіла приймає ґрунт до лона благородного…
У трави ослаблої психоз від медитації…

Опадають пагони, бутони пожмаковані,
Омиває осінь світ дощем, сама ж оголена…
Аж дрижать налякані вазони розцяцьковані…
Дійсність видається міражем, бо надто зболена…

Помирають квіти, помирають у агонії…
Вересень співає «Отче наш» чомусь замріяно…
Хто й чому забрав птахів до раю? Божі лодії?
Хто змінив улюблений пейзаж так несподівано?

У тексті розчинено вірш:

Помирають квіти, помирають,
Вітерець співає «Отче наш»…
Душі їхні мчать до небокраю,
Там із хмар мозаїка, вітраж…

У тонких судинах кров холоне,
Сонця промінь вводить свій наркоз,
А тіла приймає ґрунт до лона…
У трави ослаблої психоз…

Опадають пагони, бутони,
Омиває осінь світ дощем…
Аж дрижать налякані вазони…
Дійсність видається міражем…

Помирають квіти, помирають,
Вересень співає «Отче наш»…
Хто й чому забрав птахів до раю?
Хто змінив улюблений пейзаж?

 

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, осінь, пейзажна лірика, роздуми, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 вересня. Помирають квіти нет

Марина Алдон – 27 вересня. Жоржина

29 июня, 2013 7:12 пп

Двадцять сьоме вересня. Жоржина

3D, у техніці розчинення

Зажурилася жоржина й айстра біля неї –
Терпне листя у каштана, холодно в алеї…
На стеблині павутина – півпрозорі шлеї,
Як намисто на бутоні дня нові трофеї…

Зажурилася жоржина… Сумно від негоди…
Плаче осінь у долоні тлінної природи…
Чи туман то, чи хмарина поруч хороводить,
У волоссі у травинок чути… неба подих…

Зажурилася жоржина… не по сОбі квітці…
В’яне сонце… відлетіли вже у вирій птиці…
Вітер ходить, як людина, грає щось на скрипці,
Незнайомцем заглядає прямо у зіниці…

Зажурилася жоржина, тихо марить снами,
Де ж метелик? Як торкнутись білих крил губами?
Звідки в вересня торбина, повна… із грибами?
Жовтий пензлик гай фарбує Божими руками…

У тексті розчинено вірш:

Зажурилася жоржина –
Терпне листя.
На стеблині павутина,
Як намисто

Зажурилася жоржина –
Плаче осінь
Чи туман то, чи хмарина
У волоссі

Зажурилася жоржина –
В’яне сонце…
Вітер ходить, як людина
Незнайомцем

Зажурилася жоржина –
Де ж метелик?
Звідки в вересня торбина,
Жовтий пензлик?

 

 

29 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 вересня. Жоржина нет

Марина Алдон – 19 вересня. Гриб

26 июня, 2013 11:57 дп

Дев’ятнадцяте вересня. Гриб

3D, у техніці розчинення

Міцелієм тримаючись за землю історичну,
Ввись тягнеться своїм маленьким тілом… до ялини…
Галявину вважає за оселю галактичну,
А нитку павутини – Божим сріблом для корзини…

У лісі добре… Мох, немов колиска в час безсоння…
Туман уранці білий, мов пелюшка, простирадло…
Струмок кудись несе опале листя у долонях…
І личить зелень трав до капелюшка… навіть надто…

Не гнеться ніжка… Звісно, трохи шкода, небо кличе…
Але вітри розказують новини непогано…
Така прекрасна в вересні природа, таємнича…
Казкові гори, наче із картини Левітана…

У тексті розчинено вірш:

Міцелієм тримаючись за землю,
Ввись тягнеться своїм маленьким тілом…
Галявину вважає за оселю,
А нитку павутини – Божим сріблом…

У лісі добре… Мох, немов колиска…
Туман уранці білий, мов пелюшка…
Струмок кудись несе опале листя…
І личить зелень трав до капелюшка…

Не гнеться ніжка… Звісно, трохи шкода,
Але вітри розказують новини…
Така прекрасна в вересні природа,
Казкові гори, наче із картини…

 

26 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 вересня. Гриб нет

Марина Алдон – 16 вересня. Айстра

25 июня, 2013 10:49 дп

Шістнадцяте вересня. Айстра

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Осіння квітка дивна, ніжна, синя
Заплетена в віночок… Між дубами
Промінням сонця тчеться павутиння?

Відкрита хвіртка в вересень вітрами…
Із айстри пелюсточок (від падіння?)
Тремтить в долоньці, марить, певно, снами…

Все підлягає тлінню, дещо – двічі…
Та річ не в цьому, а у тім – для чого…
Потрібно стати тінню в потойбіччі…
В саду старому… із птахів – нікого…

Туман із білим саваном нервово
Стежини криє з розсвітом у парі…
Усі рослини в’януть поступово,
А клумба майже схожа на гербарій…

У тексті розчинено ЯС:

Осіння квітка
Заплетена в віночок
Промінням сонця…

Відкрита хвіртка…
Із айстри пелюсточок
Тремтить в долоньці…

Все підлягає тлінню,
Та річ не в цьому…
Потрібно стати тінню
В саду старому…

 

25 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, осінь, пейзажна лірика, рослини, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 вересня. Айстра нет

Марина Алдон – 13 вересня. Яблука

22 июня, 2013 6:36 дп

Тринадцяте вересня. Яблука

3D, у техніці розчинення

Рум’яніють яблука в саду… найкращі в світі…
Кожне з них – галактика маленька для пернатих…
Вітерець лягає в лободу… на плечі квітів…
Щоб на фрукти глянути зблизенька, заспівати…

Вересень листками шелестить… Земля ж барвиста…
Урожай визбирує квапливо щедра осінь…
Пахне щастям ця солодка мить, така врочиста –
У моїх руках червоне диво на підносі!

Підпирає дерево чолом демонстративно
Вигорілу, вицвілу хмарину домоткану…
Ну невже смачним оцим плодом провокативно
Звабив у Едемі змій людину, згідно плану?

У тексті розчинено вірш:

Рум’яніють яблука в саду…
Кожне з них – галактика маленька…
Вітерець лягає в лободу,
Щоб на фрукти глянути зблизенька…

Вересень листками шелестить…
Урожай визбирує квапливо…
Пахне щастям ця солодка мить –
У моїх руках червоне диво!

Підпирає дерево чолом
Вигорілу, вицвілу хмарину…
Ну невже смачним оцим плодом
Звабив у Едемі змій людину?

 

22 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, осінь, пейзажна лірика, роздуми, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 вересня. Яблука нет

Марина Алдон – 14 серпня. Троянда

7 июня, 2013 3:59 пп

Чотирнадцяте серпня. Троянда

3D, у техніці розчинення

Вітри нестримні… акробати…
Цілують квітку… пишуть вірші…
Вдихають дивні аромати –
Парфуми влітку ж найсильніші…

Співає бджілка романтично
Свій гімн рослині загадковій…
На листі зірка невеличка –
В росі-перлині світанковій…

Між пелюстками сонця вії,
Природна свіжість у бутоні…
Під небесами квітнуть мрії…
Краса та ніжність… жаль… сезонні…

Мов із паперу чи з пластмаси
Колючий вусик войовничий…
Окраса скверу чи тераси  –
Троянди кущик… мальовничий…

У тексті розчинено вірш:

Вітри нестримні
Цілують квітку,
Вдихають дивні
Парфуми влітку…

Співає бджілка
Свій гімн рослині…
На листі зірка –
В росі-перлині…

Між пелюстками
Природна свіжість…
Під небесами
Краса та ніжність…

Мов із паперу
Колючий вусик…
Окраса скверу –
Троянди кущик…

 

7 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 серпня. Троянда нет

Марина Алдон – 7 серпня. Спожинки

2 июня, 2013 3:29 пп

Сьоме серпня. Спожинки

3D, у техніці розчинення

Жнуть женці жито… Чим не живопис?
Дишуть вітрами люди й рослини…
Хроніку поля, лану рукопис
Пишуть серпами біля стежини…

Жнуть женці просо – бабці та внуки…
Терпнуть хмарини несамовито…
І мозолями скрашені руки,
Пахнуть зернини… всім Божим світом…

Жнуть женці серпень… Свято за містом
Зрілу пшеницю славлять у пісні…
Сонечко схоже трохи на тісто,
На паляницю в формі залізній…

Жнуть женці злаки – літа надбання,
Гладять стеблини, як нагороду…
Певно, у праці сенс існування…
Щастя людини в єдності роду…

У тексті розчинено вірш:

Жнуть женці жито,
Дишуть вітрами…
Хроніку поля
Пишуть серпами…

Жнуть женці просо,
Терпнуть хмарини…
І мозолями
Пахнуть зернини…

Жнуть женці серпень,
Зрілу пшеницю…
Сонечко схоже
На паляницю…

Жнуть женці злаки,
Гладять стеблини…
Певно, у праці
Щастя людини…

 

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, народні звичаї, обряди, рослини, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 серпня. Спожинки нет

Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

28 мая, 2013 1:23 пп

Перше серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

3D, у техніці розчинення

Тин вербовий, наче кошик, міцно сплетений, надійно,
Підпирає небо чисте і бездонне, і безкрає…
А іще учора дощик плакав сумно, неспокійно,
Танцював брейк данс на листі… нині й сліду вже немає…

Пахне літом сад розкішний, перше яблучко – рум’янцем…
Тут усе здається раєм… у землі цілюща сила…
Гладить трАви вітер ніжний… вказівним прозорим пальцем,
Зайчик сонячний стрибає у метелика на крилах…

Не мовчать пташині хори, у мотивах таємниці,
Через клопоти серпневі, в поті верх чола планети…
Літо створює узори із волошок, чорнобривців,
Сині, білі та рожеві на палітрі дня букети…

У тексті розчинено вірш:

Тин вербовий, наче кошик,
Підпирає небо чисте…
А іще учора дощик
Танцював брейк данс на листі…

Пахне літом сад розкішний,
Тут усе здається раєм…
Гладить трАви вітер ніжний,
Зайчик сонячний стрибає…

Не мовчать пташині хори
Через клопоти серпневі…
Літо створює узори
Сині, білі та рожеві…

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином» нет

Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс

19 мая, 2013 11:31 дп

Двадцять шосте липня. Едельвейс

3D, у техніці розчинення

Де струмки – гірські тунелі життєдайні,
Сосни до небес кресанями* сягають…
В кам’яній долоні скелі натуральній
Квітне едельвейс  – окраса виднокраю…

Там вітрів звучить сопілка у Карпатах,
Б’є у бубен грім гуцульськими руками…
П’є росу рослина-зірка непочата,
Підправляє німб їй місяць промінцями…

Мужня, гарна, білолиця, жовтоока…
Диво з див Творця… стеблинка – вістря шпаги…
Дивна шокова косиця одинока –
Ідеал митця… а ще – вінець наснаги…

У тексті розчинено вірш:

Де струмки – гірські тунелі,
Сосни до небес,
В кам’яній долоні скелі
Квітне едельвейс…

Там вітрів звучить сопілка,
Б’є у бубен грім…
П’є росу рослина-зірка,
Підправляє німб…

Мужня, гарна, білолиця,
Диво з див Творця…
Дивна шокова косиця –
Ідеал митця…

*Кресаня – гуцульський капелюх

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, квіти, ліс, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс нет

« Следующие  
  Предыдущие »