Марина Алдон – Двадцять третє березня. Березневий дощ

3 февраля, 2013 11:14 дп

Двадцять третє березня. Березневий дощ

3D, у техніці розчинення

На вікні дощ малює ранок, похмурий, як місто, сірий…
Скло цілують холодні краплі… і вони, як міста на мапах…
Вітер ставить весні спектаклі, із нею він тільки щирий…
Заважає ледь-ледь серпанок скуштувати відлиги запах…

Кличе березень птаха в мандри з далеких країв нарешті…
Бо додому пора, до хати, де усе аж до болю рідне…
Вже набридло деревам спати, гілками тремтять черешні…
Тихо річка читає мантри, а туман час від часу бідне…

На вікні дощ малює гори, травинок зелені вії,
Хутко гладить малий підсніжник, загинає стебло, мов обруч…
У полоні чуттів невтішних шукають кохання мрії…
Із собою душа говорить, адже ти, як завждИ, не поруч…

У тексті розчинено вірш:

На вікні дощ малює ранок,
Скло цілують холодні краплі..
Вітер ставить весні спектаклі,
Заважає ледь-ледь серпанок…

Кличе березень птаха в мандри,
Бо додому пора, до хати…
Вже набридло деревам спати,
Тихо річка читає мантри…

На вікні дощ малює гори,
Хутко гладить малий підсніжник…
У полоні чуттів невтішних
Із собою душа говорить…

 

3 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, дощ, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять третє березня. Березневий дощ нет

Марина Алдон – Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода”

1 февраля, 2013 10:04 пп

Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода”

Перевернутий сонет +ЯС

3D, у техніці розчинення

Сезонна повінь, певно, після зливи…
На небі чи у полі русло річки?
Берези голі, сонні та тремтливі…

Де сонця промінь або іскра свічки?
Хмарки́ на видноколі неквапливі…
Вода на волі! В ліс летять синички…

Хто з гілки робить флейту? Вітер сивий!
Невже Бетховен грає з ним дуетом?
Є автором сюжету день журливий…
Самотній човен пахне очеретом…

Весна, звичайно, любить колір синій,
Для неї світ, неначе ікебана,
Автограф залишає на картині,
А, може, прямо в серці Левитана…

У тексті розчинено ЯС:

Сезонна повінь…
На небі чи у полі
Берези голі?

Де сонця промінь?
Хмарки́ на видноколі…
Вода на волі!

Хто з гілки робить флейту?
Невже Бетховен?
Є автором сюжету
Самотній човен…

1 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода” нет

Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

29 января, 2013 9:06 пп

Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

3D, у техніці розчинення

Дерева, сонцем позолочені, бояться затремтіти,
Охороняють тишу, спокій, нИви мешканців села…
В них білі рукави підкочені, оголені всі віти…
Старечі стовбури високі… виглядають – де весна…

З морозом діти на прогулянці, їм вітер осідлати б…
А де ж для коней іподроми? Кожен вершник, мов козак…
До стежки тихо тіні туляться, як мати до дитяти…
Хатини, начебто хороми… Безтурботно спить рівчак…

Хмарини дихають свободою та сонцем березневим…
Налиті небеса блакиттю… Трохи хочеться пісень…
Поговорити б із  природою, з повітрям кришталевим,
Насолодитись диво-миттю, в серці зберегти цей день…

У тексті розчинено вірш:

Дерева, сонцем позолочені,
Охороняють тишу, спокій…
В них білі рукави підкочені,
Старечі стовбури високі…

З морозом діти на прогулянці…
А де ж для коней іподроми?
До стежки тихо тіні туляться,
Хатини, начебто хороми…

Хмарини дихають свободою…
Налиті небеса блакиттю…
Поговорити б із  природою,
Насолодитись диво-миттю…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце» нет

Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

29 января, 2013 8:45 пп

Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

— Я вже прилетів! Весна настала!
Василь Сухомлинський, «Шпак прилетів»

Холодний ранок… Вже не сплять ялиночки…
Мандрівка рідним краєм у дзвінких вітрів…
Та річ не в тому… В небі є стежиночки!

Весни початок – свято, проща для птахі́в…
Шпаки над садом, гаєм і хмариночки…
Летять додому стрімко із чужих світів…

Дощами вмите пір’я ще у вирії,
На темних крилах теплий промінь сонячний…
Сніг тане на узгір’ях інших вимірів,
На скелях-брилах чути крик воронячий…

Струмків загини, як хвости апострофів,
Репрезентують зачіски підсніжники…
Жде березень пернатих, мов апостолів…
Усі вони оновлення провісники…

У тексті розчинено ЯС:

Холодний ранок…
Мандрівка рідним краєм…
Та річ не в тому…

Весни початок…
Шпаки над садом, гаєм,
Летять додому…

Дощами вмите пір’я
На темних крилах…
Сніг тане на узгір’ях,
На скелях-брилах…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, пейзажна лірика, пори року, птахи, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли нет

Марина Алдон – П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок»

26 января, 2013 5:57 пп

П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок»

3D, у техніці розчинення

Тихенько тане сніг на сірому батисті…
Відлига. Міжсезоння. Збентежені думки.
Дерева навесні оголені, безлисті,
Незграбні ще спросоння гуцулики-струмки…

Рум’янець на щоці сьогодні в неба зранку,
Дух лісу на узгірку пильнує щось давно…
Маленькі горобці порушують мовчанку,
Клюють останню зірку, що впала, мов зерно…

Вітрисько-паламар читає Слово Боже,
Співає хрипло трохи… берізоньці сумній…
Чи справді аж до хмар… та навіть вище, може
Ведуть тонкі дороги, прокладені із мрій…

У тексті розчинено вірш:

Тихенько тане сніг…
Відлига. Міжсезоння.
Дерева навесні
Незграбні ще спросоння…

Рум’янець на щоці,
Дух лісу на узгірку…
Маленькі горобці
Клюють останню зірку…

Вітрисько-паламар
Співає хрипло трохи…
Чи справді аж до хмар
Ведуть тонкі дороги?

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок» нет

Марина Алдон – Третє березня. Підсніжник

25 января, 2013 9:57 пп

Третє березня. Підсніжник

3D, у техніці розчинення
Сонет+ЯС

Весна в Карпатах… Небо пахне гаєм…
З-під снігу пнеться вгору несміливо
Підсніжник білий, сонечко шукає…
Вітри на чатах. Хмари мчать журливо…

Лиш елемент декору – мли примочки…
Вже сніг змертвілий, видно спи́ну глини…
Куди ведуть доріжки та струмочки?
Вглиб лісосмуги, в серце верховини…

Ще мерзне квітка трішки, терпне шкіра…
Дощ після хуги ловить ритм у танці…
Природа оживає, навіть віра…

Розпрямлює рослинка перша пальці…
У березня є трохи від Шекспіра –
Римує мрії ввечері та вранці…

У тексті розчинено ЯС:

Весна в Карпатах…
З-під снігу пнеться вгору
Підсніжник білий…

Вітри на чатах…
Лиш елемент декору –
Вже сніг змертвілий…

Куди ведуть доріжки?
Вглиб лісосмуги…
Ще мерзне квітка трішки…
Дощ після хуги…

 

25 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Третє березня. Підсніжник нет

Марина Алдон – Двадцять сьоме лютого. Зимовий дощ

22 января, 2013 3:39 пп

Двадцять сьоме лютого. Зимовий дощ

3D, у техніці розчинення

Перевернутий сонет+ЯС

Зимова злива руки тре холодні,
Краплини на бруківці – рештки стресів…
Опуклі сірі хмари в хороводі…

Маківка сива лісо-ірокезів…
Потрібна хустка жінці-праприроді,
Волога – шкірі дуба та берези…

Узор на парасолі та крижині
Чомусь плямистий… Пахне світ весною…
Сніг топиться поволі на стежині…
Схил неба чистий (десь там за горою)…

Майстерно грає вітер на сопілці,
Бо кличе, певно, з вирію зозулю…
Тумани походжають, як тубільці…
Сльота вростає у земну півкулю…

У тексті розчинено ЯС:

Зимова злива…
Краплини на бруківці
Опуклі сірі…

Маківка сива…
Потрібна хустка жінці,
Волога – шкірі…

Узор на парасолі
Чомусь плямистий…
Сніг топиться поволі,
Схил неба чистий…

 

 

22 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, дощ, зима, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять сьоме лютого. Зимовий дощ нет

Марина Алдон – Тринадцяте лютого. Зима карпатська

13 января, 2013 5:22 пп

Тринадцяте лютого. Зима карпатська

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет+ЯС

Зима карпатська вірить у повір’я…
Автографи звичайні ставить лютий…
Холодним снігом дише надвечір’я…

Гора гігантська, наче дах споруди…
Густі ліси безкрайні з білокрів’ям?
Вітри набігом труться стежці в груди…

Зникають навіть тіні біля ватри…
Знов на тополях хутряні жилети…
Рясний пухнастий іній, наче з вати…
Посеред поля лід чи амулети?

Струмочок десь за дзеркалом магічним…
Мороз танцює прямо біля хати,
Чомусь отут усе здається вічним…
Природа спить. Так хочеться мовчати…

У тексті розчинено ЯС:

Зима карпатська…
Автографи звичайні
Холодним снігом…

Гора гігантська,
Густі ліси безкрайні…
Вітри набігом…

Зникають навіть тіні
Знов на тополях…
Рясний пухнастий іній
Посеред поля…

 

 

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, зима, Карпати, ліс, мої вірші, пейзажна лірика, пори року, традиції, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тринадцяте лютого. Зима карпатська нет

Марина Алдон – Дванадцяте лютого. Ріка мовчить

13 января, 2013 5:19 пп

Дванадцяте лютого. Ріка мовчить

3D, у техніці розчинення

Сіре небо з відблиском  рожевим, мов до гір доріжка…
Ріка мовчить, як нитка ляльковода… автентична,
Спить під саркофагом кришталевим, наче Білосніжка…
Струмує в венах тільки прохолода галактична…

Плоть води, неначе в целофані із цупкого льоду…
Щось мороз малює придорожній… Знов сніжину?
Береги у біле хутро вбрані, як і вся природа…
А човен одинокий та порожній… жде людину…

В місті зимно… іній, ніби вуси клена та ліщини…
Ріка мовчить, закована в залізо… проти сонця…
Та скоро вже прилинуть дикі гуси в лоно батьківщини…
І скресне світ… запахне обрій лісом із віконця…

У тексті розчинено вірш:

Сіре небо з відблиском  рожевим…
Ріка мовчить, як нитка ляльковода,
Спить під саркофагом кришталевим …
Струмує в венах тільки прохолода…

Плоть води, неначе в целофані…
Щось мороз малює придорожній…
Береги у біле хутро вбрані,
А човен одинокий та порожній…

В місті зимно… іній, ніби вуси…
Ріка мовчить, закована в залізо…
Та скоро вже прилинуть дикі гуси…
І скресне світ… запахне обрій лісом…

 

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, пейзажна лірика, пори року и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дванадцяте лютого. Ріка мовчить нет

Марина Алдон – Десяте лютого. Морозний ранок

13 января, 2013 5:05 пп

Десяте лютого. Морозний ранок

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС

Морозний ранок… Тиша ейфорійна…
Скляним холодним оком спить струмочок…
Шукає сонце хмарка неспокійна…
Густий серпанок проситься в таночок…

Межує з білим шовком тільки іній…
Мовчить віконце… бо на шибці всесвіт…
На місці стежки в лісі – кілька ліній…
Сліди тварини десь ведуть у безвість…

Для пташки на валізі-годівниці:
Плід горобини, трохи рису, гречки
І насінини жита та пшениці…

Подобаються вітру суперечки,
Із лютим дискутує про дрібниці…
Зима тримає міцно ще вуздечки…

У тексті розчинено ЯС:

Морозний ранок
Скляним холодним оком
Шукає сонце…

Густий серпанок
Межує з білим шовком…
Мовчить віконце…

На місці стежки в лісі
Сліди тварини…
Для пташки на валізі
Плід горобини…

 

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, зима, Карпати, ліс, мої вірші, пейзажна лірика, пори року и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Десяте лютого. Морозний ранок нет

« Следующие  
  Предыдущие »