Марина Алдон – 3 липня. Розуми над картиною Василя Штернберга «Озеро»

18 апреля, 2013 5:18 пп

Третє червня. Розуми над картиною Василя Штернберга «Озеро»

3D, у техніці розчинення

Коріння дерева старого, неначе велетня обличчя,
Справляє дивне враження на трАви біля пристані…
Безмовно з люстра голубого, якому світлотіні личать,
Киває відображення… вітриськами розхристане…

Зі стовбура гілляки-руки інтелігентно гладять літо,
В повітря тягнуть пальчики, щоб озера торкнутися…
А малахітові перуки приємно пахнуть горицвітом…
Пташині містять датчики… в листках гніздиться музика…

В задумі хмари та каміння… і кілька звивин краєвиду…
Їм хочеться теж ніжності, що сонце випромінює…
Вода жива, дає прозріння, яке черпає з небовиду…
Чуття приємне свіжості липневий день навіює…

У тексті розчинено вірш:

Коріння дерева старого
Справляє дивне враження…
Безмовно з люстра голубого
Киває відображення…

Зі стовбура гілляки-руки
В повітря тягнуть пальчики…
А малахітові перуки
Пташині містять датчики…

В задумі хмари та каміння…
Їм хочеться теж ніжності…
Вода жива, дає прозріння,
Чуття приємне свіжості…

 

 

18 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 липня. Розуми над картиною Василя Штернберга «Озеро» нет

Марина Алдон – 29 червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки»

16 апреля, 2013 8:54 пп

Двадцять дев’яте червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки»

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Хмарини білі, наче викладені з вати,
Природи творчий витвір на мольберті неба…
В морській майстерні запах успіху та втрати…

Блакитні хвилі, як водИ прозорі ребра,
Гортає дикий вітер пам’ять, числа, дати…
Пісок у жмені часу… змочувати треба?

В трави на узбережжі чистий колір червня…
Тугі стеблини сонцем вигладжені ніжно…
Мовчать руїни вежі… мріє арка древня…
Вузькі щілини поглядають досить грізно…

Дерев немає… Поховалися… напевно…
У коридорі таємничім кам’янистім…
КвіткИ маленькі щось нашіптують душевно…
В них почуття до літа суто особисті…

У тексті розчинено ЯС:

Хмарини білі –
Природи творчий витвір
В морській майстерні…

Блакитні хвилі
Гортає дикий вітер…
Пісок у жмені…

В трави на узбережжі
Тугі стеблини…
Мовчать руїни вежі,
Вузькі щілини…

 

16 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, море, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки» нет

Марина Алдон – 25 червня. Червнева ніч у лісі

14 апреля, 2013 11:15 дп

Двадцять п’яте червня. Червнева ніч у лісі

3D, у техніці зіставлення

На небі зорі чи черешні, мла проростає у повітря…
Горять, запалені Творцем свічки… в цю ніч… ароматичні…
Дроздів звучать акорди перші, сни відганяє місяць вістрям…
У парі з ніжним вітерцем струмки співають фантастичні…

Блукає лісом тепле літо… листки тополі, як фіранки…
Серпанок горнеться до ніг, трава гладка та шовковиста…
Ромашка вабить пишним цвітом, а де ж ховаються фіалки?
Шукаю м’яту край доріг, знаходжу із суниць намисто…

Спокійно, затишно довкола… У червня настрій романтичний…
Галява, мов іконостас, у серці благодать первинна…
В задумі скеля вузькочола… імлистий гай, як храм античний…
Спливає непомітно час… Природа дика, та гостинна…

У тексті розчинено два вірші:
1.
На небі зорі чи черешні
Горять, запалені Творцем…
Дроздів звучать акорди перші
У парі з ніжним вітерцем…

Блукає лісом тепле літо,
Серпанок горнеться до ніг…
Ромашка вабить пишним цвітом,
Шукаю м’яту край доріг…

Спокійно, затишно довкола…
Галява, мов іконостас…
В задумі скеля вузькочола…
Спливає непомітно час…

2.
Мла проростає у повітря…
Свічки… в цю ніч… ароматичні…
Сни відганяє місяць вістрям…
Струми співають фантастичні…

Листки тополі, як фіранки…
Трава гладка та шовковиста…
А де ж ховаються фіалки?
Знаходжу із суниць намисто…

У червня настрій романтичний…
У серці благодать первинна…
Імлистий гай, як храм античний…
Природа дика, та гостинна…

 

14 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, ліс, літо, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 червня. Червнева ніч у лісі нет

Марина Алдон – 24 червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії»)

13 апреля, 2013 3:22 пп

Двадцять четверте червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії»)

3D, у техніці розчинення

Пелюстки, наче справжні діаманти у казковій голубіні,
Чарують персні лагідних листків узором самобутнім…
А над водою чайки-музиканти імітують Паганіні,
Немов на грані різних двох світів… гудуть вітри могутні…

Щоранку розкриваються бутони, як повіки галактичні,
Чудово знають сонця родовід і чують Божий голос…
Обличчя благородні, мов з ікони ідеальні, автентичні…
Їм озеро – маленький небозвід, а, може, мікрокосмос…

НастОї трав, розчинені у літі, у молозиві русалок,
Просочені парфумами хмарин і пафосом поетів…
Немає за латаття кращих квітів – елегантних витинанок,
Немає таємничіших рослин, напевно, на планеті…

У тексті розчинено вірш:

Пелюстки, наче справжні діаманти,
Чарують персні лагідних листків…
А над водою чайки-музиканти,
Немов на грані різних двох світів…

Щоранку розкриваються бутони,
Чудово знають сонця родовід…
Обличчя благородні, мов з ікони…
Їм озеро – маленький небозвід…

НастОї трав, розчинені у літі,
Просочені парфумами хмарин…
Немає за латаття кращих квітів,
Немає таємничіших рослин…

 

13 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії») нет

Марина Алдон – 23 червня. Літня гроза

9 апреля, 2013 1:56 пп

Двадцять третє червня. Літня гроза

3D, у техніці зіставлення

У небі безмежному, вічному знову гроза палить люльку…
Рингтони вистукує грім, імітує космічні музики
На древньому бубні магічному, згідно шаманського культу…
На хмари нанесено грим… Де таїться овал сонцеликий?

Фокстрот витанцьовує блискавка – змійка блискуча, вогненна,
Виконує, мовчки, обряд, інкарнує світи потойбічні…
На спині оздоблення – вишивка, дика нестримність у генах,
В душі електричний розряд, точні імпульси в серці, ритмічні…

А злива жонглює дощинками, око сльозиться Господнє,
Нанизує сум на траву, традиційно зволожує квіти…
Не стежить вітрисько за вчинками, млу диво лякає природне…
Хитає сосну лісову в бурю щиро закохане літо…

У тексті розчинено два вірші:
1.
У небі безмежному, вічному
Рингтони вистукує грім
На древньому бубні магічному…
На хмари нанесено грим…

Фокстрот витанцьовує блискавка,
Виконує, мовчки, обряд:
На спині оздоблення – вишивка,
В душі електричний розряд…

А злива жонглює дощинками,
Нанизує сум на траву…
Не стежить вітрисько за вчинками,
Хитає сосну лісову…

2.
Знову гроза палить люльку,
Імітує космічні музи́ки,
Згідно шаманського культу…
Де таїться овал сонцеликий?

Змійка блискуча, вогненна
Інкарнує світи потойбічні –
Дика нестримність у генах,
Точні імпульси в серці, ритмічні…

Око сльозиться Господнє,
Традиційно зволожує квіти…
Млу диво лякає природне –
В бурю щиро закохане літо…

9 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, дощ, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 червня. Літня гроза нет

Марина Алдон – 22 червня. Барвінок

8 апреля, 2013 8:29 пп

Двадцять друге червня. Барвінок

3D, у техніці розчинення

Ніжно стелиться барвінок… Декламує літо вірші…
Лине пісня птиць ранкова – аріозо легендарне…
У квіток – небес відтінок (може, очі ще й синіші),
Жовте дно зіниць, як сонце, тільки крихітне, янтарне…

На тонесеньких стеблинах корінці, неначе вуси…
Грає вітровій у сховки із метеликом барвистим…
Червень ходить по коліна у нектарі, жде спокуси…
У траві густій віночок… пахне дивом росянистим…

Пелюсто́чки із тканини – із шифону, з оксамиту?
Листя з бірюзи… пружинисте, з елементами декору…
Усміхаються рослини… на горі, у серці світу…
Тішаться ліси Карпатські – дивовижну ж мають флору…

У тексті розчинено вірш:

Ніжно стелиться барвінок…
Лине пісня птиць…
У квіток – небес відтінок,
Жовте дно зіниць…

На тонесеньких стеблинах
Грає вітровій…
Червень ходить по коліна
У траві густій…

Пелюсто́чки із тканини?
Листя з бірюзи?
Усміхаються рослини…
Тішаться ліси…

 

8 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 червня. Барвінок нет

Марина Алдон – 20 червня. Мої Карпати

7 апреля, 2013 12:10 пп

Двадцяте червня. Мої Карпати

3D, у техніці зіставлення

Карпати – філармонія пташина, в гОрах мУзика казкова…
Тут виграють оркестри симфонічні, гомонять маленькі квіти,
Тут липа із берізкою – родина, їх єднає спільна мова,
Тут тихо дишуть скелі предковічні, ввись ведуть стежин орбіти…

Карпати – храм душі і праприроди, інший світ у серці гаю…
Тут вітровії, наче прихожани, камінці, немов скрижалі,
Тут пізнається сутність насолоди, бо ліси – останки раю…
Вода джерельна має смак нірвани, ватра спалює печалі…

Карпати – див та мудрості скарбниця, життєдайний дощ у хащі..
Тут можна зняти хмару з небокраю, а росинки, як насіння,
Травинки, мов зелена плащаниця, стиглі ягоди – найкращі…
Ночами тіні предків оживають…. тут дає Господь прозріння…

У тексті розчинено два вірші:

1.
Карпати – філармонія пташина…
Тут виграють оркестри симфонічні,
Тут липа із берізкою – родина,
Тут тихо дишуть скелі предковічні…

Карпати – храм душі і праприроди…
Тут вітровії, наче прихожани,
Тут пізнається сутність насолоди,
Вода джерельна має смак нірвани…

Карпати – див та мудрості скарбниця…
Тут можна зняти хмару з небокраю,
Травинки, мов зелена плащаниця,
Ночами тіні предків оживають….

2.
В гОрах мУзика казкова…
Гомонять маленькі квіти,
Їх єднає спільна мова,
Ввись ведуть стежин орбіти…

Інший світ у серці гаю…
Камінці, немов скрижалі,
Бо ліси – останки раю…
Ватра спалює печалі…

Життєдайний дощ у хащі..
А росинки, як насіння,
Стиглі ягоди – найкращі…
Тут дає Господь прозріння…

 

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 червня. Мої Карпати нет

Марина Алдон – 18 червня. Біла акація

4 апреля, 2013 9:51 пп

Вісімнадцяте червня. Біла акація

3D, у техніці розчинення

Знов причепурена біла акація, знову ніжнішає…
В літо занурені грона рясні чудодійні…
Вітру спокійна, м’яка інтонація поруч тихішає,
Змінює горлиці щирі пісні мелодійні…

Зорі обстежує біла акація, мов подарунки…
Чи розпустились вони навесні, як кульбабки?
В небі світила нічні – декорації, чи візерунки?
Може, простори ті їм затісні… в межах грядки?

Мріє-роздумує біла акація… серед каміння…
Хмарка всміхається у напівсні… кострубата…
В червня від пахощів галюцинація, дивні видіння,
Просто між листям ввижається сніг… або вата…

У тексті розчинено вірш:

Знов причепурена біла акація,
В літо занурені грона рясні…
Вітру спокійна, м’яка інтонація
Змінює горлиці щирі пісні…

Зорі обстежує біла акація…
Чи розпустились вони навесні?
В небі світила нічні – декорації,
Може простори ті їм затісні?

Мріє-роздумує біла акація…
Хмарка всміхається у напівсні…
В червня від пахощів галюцинація,
Просто між листям ввижається сніг…

 

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 червня. Біла акація нет

Марина Алдон – 16 червня. «Незабудки» Давида Штеренберга

3 апреля, 2013 9:47 пп

Шістнадцяте червня. «Незабудки» Давида Штеренберга

3D, у техніці розчинення

Блакитні очі дивляться довкола делікатно,
Маленьким квітам лячно трохи в хаті незнайомій…
Лунає за вікном пташине соло семикратно…
Чекають сонце трави волохаті у альбомі …

У полі рос алмазних чисті жмутки, повні вінця…
Їх відливають зорі в небі-склепі на світанку…
За волею сумують незабудки… На колінцях
Вслухається вітрисько в тихий шепіт… біля ґанку…

Рослини в ґрунті, начебто у ваті…  проти світла…
Та у серцях сум’яття і тривога, в’яне віра…
Так дихається важко у кімнаті… Брак повітря?
Хоча… здається стежкою підлога… буро-сіра…

У тексті розчинено вірш:

Блакитні очі дивляться довкола
Маленьким квітам лячно трохи в хаті…
Лунає за вікном пташине соло
Чекають сонце трави волохаті

У полі рос алмазних чисті жмутки
Їх відливають зорі в небі-склепі
За волею сумують незабудки
Вслухається вітрисько в тихий шепіт.

Рослини в ґрунті, начебто у ваті
Та у серцях сум’яття і тривога
Так дихається важко у кімнаті
Хоча… здається стежкою підлога…

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 червня. «Незабудки» Давида Штеренберга нет

Марина Алдон – 13 червня. Літній ранок

3 апреля, 2013 7:40 пп

Тринадцяте червня. Літній ранок

3D, у техніці розчинення

У пісні пташки вітру крик і сум,
Душі уламок, вкраплений у небо.
Стебло ромашки літа живить струм,
Гойдає ранок сьомий вимір степу.

Дрижить на віях червня аромат,
Росинок гомін в виструнчених травах.
Фарбую в мріях сонця циферблат,
Дня кожен промінь, мов гаряча кава.

Гортає річка обрію псалтир…
Губами спеку хочеться читати…
Дороги стрічка – в світ орієнтир…
Веде далеко… вздовж осик чубатих.

 

У тексті розчинено два вірші:
1.

У пісні пташки
Душі уламок,
Стебло ромашки
Гойдає ранок.

Дрижить на віях
Росинок гомін.
Фарбую в мріях
Дня кожен промінь.

Гортає річка
Губами спеку.
Дороги стрічка
Веде далеко…

2.

Вітру крик і сум
Вкраплений у небо.
Літа живить струм
Сьомий вимір степу.

Червня аромат
В виструнчених травах.
Сонця циферблат,
Мов гаряча кава.

Обрію псалтир
Хочеться читати…
В світ орієнтир
Вздовж осик чубатих.

 

26 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 червня. Літній ранок нет

« Следующие  
  Предыдущие »