Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем

19 мая, 2013 8:31 дп

Двадцять п’яте липня. Захід сонця над морем

3D, у техніці розчинення

Занурює у море тіло сонце… рухом звичним…
Тьмяніє мимоволі дня останок – промінь русий…
Здається… кущ малини незнайомцем… галактичним…
Трава шорстка… пригублює серпанок… ще не згуслий…

Вітрисько на піску виводить знаки, пише вірші,
Насвистуючи Шуберта сонату, пташка мріє…
Хмарини, мов багряні дивні маки, в небі-ніші…
Від літнього п’яніють аромату всі стихії…

Півмісяць нахиляється до скелі, до діброви,
Долоні хвиль оздоблює різьбою, гаптуванням…
Зірки готові вийти вже із келій загадкових
І свічі запалити над водою… до світання…

У тексті розчинено вірш:

Занурює у море тіло сонце…
Тьмяніє мимоволі дня останок…
Здається… кущ малини незнайомцем…
Трава шорстка… пригублює серпанок…

Вітрисько на піску виводить знаки,
Насвистуючи Шуберта сонату…
Хмарини, мов багряні дивні маки,
Від літнього п’яніють аромату…

Півмісяць нахиляється до скелі,
Долоні хвиль оздоблює різьбою…
Зірки готові вийти вже із келій
І свічі запалити над водою…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем нет

Марина Алдон – 23 липня. «Літній вечір» І. Левитана

18 мая, 2013 2:44 пп

Двадцять третє липня. «Літній вечір» І. Левитана

3D, у техніці розчинення

На дзеркалі ріки небес відбиток натуральний,
Класичний підпис літа у повітрі… і нірвана…
Розгойдують птахИ диск сонця – злиток ритуальний…
Дерев пухнасті віти на палітрі Левітана…

Узорами із трав довкілля вбране урочисто,
Прошито плоть узгір’я ароматом та натхненням…
У вітру сотні справ – поміж світами, як хлопчисько,
Записує повір’я… хитрувато… й різні вчення…

Серпанок п’є нектар із материнки, із фіалки,
Святу… цілющу воду гладить вечір обережно…
Біляві пазли хмар, немов хустинки, чи фіранки…
Обрамлюють природу лісу плечі… як належно…

У тексті розчинено два вірші:
1.
На дзеркалі ріки небес відбиток,
Класичний підпис літа у повітрі…
Розгойдують птахИ диск сонця – злиток,
Дерев пухнасті віти на палітрі…

Узорами із трав довкілля вбране,
Прошито плоть узгір’я ароматом…
У вітру сотні справ – поміж світами
Записує повір’я хитрувато…

Серпанок п’є нектар із материнки,
Святу… цілющу воду гладить вечір…
Біляві пазли хмар, немов хустинки,
Обрамлюють природу лісу плечі…

2.
На дзеркалі ріки
Класичний підпис літа,
Розгойдують птахИ
Дерев пухнасті віти…

Узорами із трав
Прошито плоть узгір’я…
У вітру сотні справ –
Записує повір’я…

Серпанок п’є нектар,
Святу… цілющу воду…
Біляві пазли хмар
Обрамлюють природу…

 

18 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 липня. «Літній вечір» І. Левитана нет

Марина Алдон – 22 липня. На річці

16 мая, 2013 8:09 пп

Двадцять друге липня. На річці

3D, у техніці розчинення

Засмагають пишні трави у солярії природи…
Влітку затишно на пляжі…  і дівчата, як русалки…
У вітрів свої забави, власні радощі, пригоди,
Відкривають вернісажі маки, рябчики, фіалки…

Кам’яна сорочка скелі – теж окраса краєвиду,
З візерунком з малахіту ліс найкращий, найрідніший…
Десь на дні ріки тунелі, що маскують Атлантиду…
Схоже русло на орбіту, що веде у вимір інший…

Гладить сонячне проміння коси липня ароматні,
Душу… в межах часоплину… томить пристрасне бажання…
У пташок богослужіння, линуть звуки благодатні…
Прославляють гожу днину хвилі лагідні дзюрчанням…

У тексті розчинено вірш:

Засмагають пишні трави…
Влітку затишно на пляжі…
У вітрів свої забави,
Відкривають вернісажі…

Кам’яна сорочка скелі
З візерунком з малахіту…
Десь на дні ріки тунелі,
Схоже русло на орбіту…

Гладить сонячне проміння
Душу… в межах часоплину…
У пташок богослужіння,
Прославляють гожу днину…

 

16 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 липня. На річці нет

Марина Алдон – 18 липня. Червоні маки

5 мая, 2013 3:32 пп

Вісімнадцяте липня. Червоні маки

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Червоні маки… Кров на них, помада?
Налиті соком сонця  навіть мрії…
Вуста липневі кличуть птаха-барда…

Класичні марки поля – квітів вії…
В траві, або в долоньці дня принада…
Листи митцеві пишуть вітровії…

Скрізь запахи рослинні, хмар фіранки…
Десь тінь чугайстра… прагне прохолоди…
А збоку на стеблині хвіст русалки?
Автограф майстра – часточка природи…

Снотворне зілля в чашечках кулястих,
Від нього навіп’яні сосен віти…
Доріг не видно сірих, мозолястих,
Бо на картині виструнчені квіти…

У тексті розчинено ЯС:

Червоні маки…
Налиті соком сонця
Вуста липневі…

Класичні марки…
В траві, або в долоньці
Листи митцеві…

Скрізь запахи рослинні,
Десь тінь чугайстра?
А збоку на стеблині
Автограф майстра…

5 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: робота Івана Гемері «Маки», пастель, 2009

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, пейзажна лірика, рослини, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 липня. Червоні маки нет

Марина Алдон – 15 липня. Ластівка

28 апреля, 2013 3:28 пп

П’ятнадцяте липня. Ластівка

3D, у техніці розчинення

Ластівка вдихає тепле літо, різнотрав’я,
Ласки жде від вітру-охоронця… й благодаті…
І пірнає в неба глиб над світом… хутко… зрання…
Щоб крилом відчути промінь сонця рудуватий…

Дегустує липня дивний запах, амплітуду…
Визначає пісні справжню сутність та протяжність…
Символ доброти та щастя –  птаха білогруда…
У маленькім тілі вища мудрість і відважність…

Справ у неї кожен день багато… трудівниця…
Знає всі напам’ять континенти, океани…
Хати оберегом є перната мандрівниця…
Сняться їй повір’я та легенди Роксолани…

У тексті розчинено вірш:

Ластівка вдихає тепле літо,
Ласки жде від вітру-охоронця…
І пірнає в неба глиб над світом,
Щоб крилом відчути промінь сонця…

Дегустує липня дивний запах,
Визначає пісні справжню сутність…
Символ доброти та щастя –  птаха…
У маленькім тілі вища мудрість…

Справ у неї кожен день багато…
Знає всі напам’ять континенти…
Хати оберегом є перната…
Сняться їй повір’я та легенди…

 

28 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, птахи, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 15 липня. Ластівка нет

Марина Алдон – 13 липня. Вершина

28 апреля, 2013 9:03 дп

Тринадцяте липня. Вершина

3D, у техніці розчинення

Струм у венах. Політ. Так треба… бо звуть вишини…
Скелі, наче святі собори, дають прозріння…
Може, серце впадає в небо, у надглибини…
Або в душу вростають гори своїм корінням…
Поруч прірва. Норд-ост наскрізний вивчає танці…
Чути голос і сонця, й Бога у стані трансу…
Кожен камінь – кулак залізний, планети панцир…
У зіницях кипить волога – краплини глянсу…
Навіть ґрунту вражає пружність, а, може, міцність…
Прокладають пісні орбіту крізь сім галактик…
У двобої з собою мужність та нелогічність…
Під ногами вершина світу… Едему клаптик…
Відчуваю екстаз, блаженство, чи дотик долі…
І природи сувору ніжність у лоні гаю…
Кожен крок – це ектирим, мистецтво та сила волі…
У повітрі пульсує… вічність… Її вдихаю…

У тексті розчинено вірш:

Струм у венах. Політ. Так треба…
Скелі, наче святі собори…
Може, серце впадає в небо,
Або в душу вростають гори…
Поруч прірва. Норд-ост наскрізний…
Чути голос і сонця, й Бога…
Кожен камінь –   кулак залізний…
У зіницях кипить волога…
Навіть ґрунту вражає пружність…
Прокладають пісні орбіту…
У двобої з собою мужність,
Під ногами вершина світу…
Відчуваю екстаз, блаженство
І природи сувору ніжність…
Кожен крок – це ектирим, мистецтво…
У повітрі пульсує… вічність…

 

28 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 липня. Вершина нет

Марина Алдон – 11 липня. Подорожник

21 апреля, 2013 2:04 пп

Одинадцяте липня. Подорожник

3D, у техніці розчинення

Він росте край дороги у лісі, у полі, в долині,
Біля хати чи муру йому і комфортно, й зручно…
Корінці – довгі ноги відшукують води глибинні,
Знають ґрунту структуру, певно, до мантії… включно…

В рук смарагдовий колір… долоні овал є ефектним,
Зовсім пальців немає, кулак видається сильним…
Хіромантію долі по лініям-жилкам рельєфним
З неба вітер читає всевидящим оком пильним…

Гладить сонечко влітку епідерміс, насіння ніжно…
Невисоку стеблину полощуть дощі сльозами…
Не трава, і не квітка, не оздоба газону, звісно,
А цілюща рослина… найкраща між бур’янами…

У тексті розчинено вірш:

Він росте край дороги,
Біля хати чи муру…
Корінці – довгі ноги
Знають ґрунту структуру…

В рук смарагдовий колір,
Зовсім пальців немає…
Хіромантію долі
З неба вітер читає…

Гладить сонечко влітку
Невисоку стеблину…
Не трава, і не квітка,
А цілюща рослина…

 

21 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 11 липня. Подорожник нет

Марина Алдон – 10 липня. Роздуми над картиною Івана Шишкіна «Ранок у сосновому лісі»

21 апреля, 2013 11:54 дп

Десяте липня. Роздуми над картиною Івана Шишкіна «Ранок у сосновому лісі»

3D, у техніці розчинення

Дивовижно пахне м’ята, на листках танцює літо,
В лісі тисячі кімнат, як брами вічності – каміння…
А маленькі ведмежата безтурботно, наче діти,
Ловлять сонячних зайчат і лижуть лагідне проміння…

Тягне рученьки до неба мох малесенький, все вище…
Кожен кущик – експонат у краєзнавчому музеї…
Найгарніші квіти в нетрях, антресолі-хмари ближче…
Сосни тихо гомонять… Вони природи корифеї…

Тішить вітру прафольклорність, коломийкові мотиви…
Та струмка серцебиття відображає тінь і світло…
У повітрі неповторність… Ранок чистить об’єктиви…
Наддуховні почуття вростають в груди непомітно…

У тексті розчинено вірш:

Дивовижно пахне м’ята,
В лісі тисячі кімнат…
А маленькі ведмежата
Ловлять сонячних зайчат…

Тягне рученьки до неба
Кожен кущик – експонат…
Найгарніші квіти в нетрях,
Сосни тихо гомонять…

Тішить вітру прафольклорність
Та струмка серцебиття…
У повітрі неповторність,
Наддуховні почуття…

 

21 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 10 липня. Роздуми над картиною Івана Шишкіна «Ранок у сосновому лісі» нет

Марина Алдон – 9 липня. У лісі

21 апреля, 2013 10:15 дп

Дев’яте липня. У лісі

3D, у техніці зіставлення

В руці хмарина, в душі епоха,
Зірки на стеблах, на скелі місяць…
Гірська стежина веде до Бога…
Частина неба – міфічний Світязь…

Тут пахнуть вії листками м’яти,
Росою, маком сповита дійсність…
Прямують мрії, летять сонати
Чумацьким шля́хом кудись у вічність…

Смерічка схожа на храм природи,
На парасолю спадає мряка…
Крізь воду можна відчути ноти,
Дізнатись долю повинна птаха…

У тексті розчинено два вірші:
1.
В руці хмарина.
Зірки на стеблах…
Гірська стежина –
Частина неба…

Тут пахнуть вії
Росою, маком…
Прямують мрії
Чумацьким шля́хом…

Смерічка схожа
На парасолю…
Крізь воду можна
Дізнатись долю…

2.
В душі епоха,
На скелі місяць…
Веде до Бога
Міфічний Світязь…

Листками м’яти
Сповита дійсність,
Летять сонати
Кудись у вічність…

На храм природи
Спадає мряка,
Відчути ноти,
Повинна птаха…

 

21 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 9 липня. У лісі нет

Марина Алдон – 4 липня. Літня спека

19 апреля, 2013 5:18 пп

Четверте липня. Літня спека

3D, у техніці зіставлення

Справжня спека навколо… на термометрі сорок один…
В літа роль… режисера… диригує малина червона…
Птах наспівує соло… зупиняється… мов часоплин…
Аж дзвенить атмосфера… всі судини пронизує втома…

Чи гарячка у річки, закипає вода, як узвар…
Чи в хмарини засмага? Пігментація шкіри в планети?
Терпнуть стебла травички… гусне, в’язне квітковий нектар…
У рослинності спрага… Засихають, невже…  очерети?

Вітер тихий, пестливий, сяє сонечка жовтий софіт,
Пахнуть солодко липи… почуття незнайомі у серці…
От дощу б трохи, зливи, остудити б хоч трохи цей світ…
Освіжити би липень… до печери б дійти по веселці…

Вірш можна читати й так:

На термометрі сорок один… справжня спека навколо…
Диригує малина червона… В літа роль… режисера…
Зупиняється… мов часоплин… Птах наспівує соло…
Всі судини пронизує втома… аж дзвенить атмосфера…

Закипає вода, як узвар… чи гарячка у річки?
Пігментація шкіри в планети? Чи в хмарини засмага?
Гусне, в’язне квітковий нектар…терпнуть стебла травички…
Засихають, невже…  очерети… у рослинності спрага…

Сяє сонечка жовтий софіт, вітер тихий, пестливий,
Почуття незнайомі у серці… пахнуть солодко липи…
Остудити б хоч трохи цей світ… от дощу б трохи, зливи…
До печери б дійти по веселці… освіжити би липень…

У тексті розчинено два вірші:

1.
Справжня спека навколо…
В літа роль… режисера…
Птах наспівує соло,
Аж дзвенить атмосфера…

Чи гарячка у річки?
Чи в хмарини засмага?
Терпнуть стебла травички…
У рослинності спрага…

Вітер тихий, пестливий,
Пахнуть солодко липи…
От дощу б трохи, зливи,
Освіжити би липень…

2.
На термометрі сорок один…
Диригує малина червона…
Зупиняється… мов часоплин…
Всі судини пронизує втома…

Закипає вода, як узвар…
Пігментація шкіри в планети?
Гусне, в’язне квітковий нектар…
Засихають, невже…  очерети…

Сяє сонечка жовтий софіт,
Почуття незнайомі у серці…
Остудити б хоч трохи цей світ…
До печери б дійти по веселці…

19 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Зображення:
Автор  —  anarud, «The Magic of the Sea»
http://www.photosight.ru/photos/5012144/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 липня. Літня спека нет

« Следующие  
  Предыдущие »