Марина Алдон – 14 серпня. Троянда

Чотирнадцяте серпня. Троянда

3D, у техніці розчинення

Вітри нестримні… акробати…
Цілують квітку… пишуть вірші…
Вдихають дивні аромати –
Парфуми влітку ж найсильніші…

Співає бджілка романтично
Свій гімн рослині загадковій…
На листі зірка невеличка –
В росі-перлині світанковій…

Між пелюстками сонця вії,
Природна свіжість у бутоні…
Під небесами квітнуть мрії…
Краса та ніжність… жаль… сезонні…

Мов із паперу чи з пластмаси
Колючий вусик войовничий…
Окраса скверу чи тераси  –
Троянди кущик… мальовничий…

У тексті розчинено вірш:

Вітри нестримні
Цілують квітку,
Вдихають дивні
Парфуми влітку…

Співає бджілка
Свій гімн рослині…
На листі зірка –
В росі-перлині…

Між пелюстками
Природна свіжість…
Під небесами
Краса та ніжність…

Мов із паперу
Колючий вусик…
Окраса скверу –
Троянди кущик…

 

7 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 10 серпня. «Літнє озеро» Миколи Глущенка

Десяте серпня. «Літнє озеро» Миколи Глущенка

3D, у техніці розчинення

В люстерці озера хмарини білосніжні,
Вода пахуча, чиста, тепла і глибока…
На вітах в’яза та ліщини листя ніжне…
Яскравий синій клаптик неба в лінзі ока…

Травичку гладить сонця промінь золотистий…
Здається вітер тінню Гонти горобині…
Ще від світанку на водоймі день барвистий
Шукає посмішку Джоконди на стежині…

Жаданий дощ лише в уяві у природи,
Птах чи співає, чи голосить? Не збагнути…
А поруч гори кучеряві – храм свободи…
Умити мріють пишні коси квіти рути…

У тексті розчинено вірш:

В люстерці озера хмарини,
Вода пахуча, чиста, тепла…
На вітах в’яза та ліщини
Яскравий синій клаптик неба…

Травичку гладить сонця промінь…
Здається вітер тінню Гонти –
Ще від світанку на водоймі
Шукає посмішку Джоконди…

Жаданий дощ лише в уяві…
Птах чи співає, чи голосить?
А поруч гори кучеряві,
Умити мріють пишні коси…

 

3 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – 8 серпня. Вечір після спеки…

Восьме серпня. Вечір після спеки…

3D, у техніці розчинення

Млою дише літній вечір після спеки,
Тихо мріє гай вербовий інстинктивно…
По землі вітри старечі і далекі
Розсипають пил зірковий конвульсивно…

Місяць квітне, сяє глянцем. Як належно…
Вигинає стежка спинку сірувату…
Річка ніжно гладить пальцем обережно
Біля берега травинку кострубату…

Соловей пісні ліричні про кохання
Самовіддано співає тембром звичним…
Хмари дві напівмістичні… без вагання…
Мчать у безвість небокраєм еластичним…

Скеля, начебто черниця, ностальгійна
Мовчки молиться Творцеві, бачить вічність…
Горам знов-таки не спиться… традиційно…
Через запахи серпневі бальзамічні…

У тексті розчинено вірш:

Млою дише літній вечір,
Тихо мріє гай вербовий…
По землі вітри старечі
Розсипають пил зірковий…

Місяць квітне, сяє глянцем…
Вигинає стежка спинку…
Річка ніжно гладить пальцем
Біля берега травинку…

Соловей пісні ліричні
Самовіддано співає…
Хмари дві напівмістичні
Мчать у безвість небокраєм…

Скеля, начебто черниця,
Мовчки молиться Творцеві…
Горам знов-таки не спиться
Через запахи серпневі…

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – 5 серпня. Лісова перукарня

П’яте серпня. Лісова перукарня

3D, у техніці розчинення

Салон краси у лісі, перукарня романтична…
Чарує врода чиста дивовижної природи…
Подобаються вільсі її зачіска класична,
Приколки модні з листя в яблунь викликають подив…

В перуках черемшини, не потрібно і хустинок,
В шиньйонах дужі клени небо гладять ненароком…
А ірокез ялини, наче щітка для хмаринок,
Весь Божий рік зелений у сосни колючий локон…

Розкішні капелюхи у замріяних акацій,
У бука та у дуба пишні бороди родинні,
Лип довгі віти-руки вкриті шаром аплікацій,
Невільно чешуть чуба… птиці крилами ліщині…

ВербИ тоненькі кіски – щось доволі унікальне…
Вітриську до вподоби вуса в’яза… та безвілля…
Волосся ж у берізки шовковисте, натуральне…
Прекрасне й без оздоби… без коштовностей… довкілля…

У тексті розчинено вірш:

Салон краси у лісі!
Чарує врода чиста…
Подобаються вільсі
Приколки модні з листя…

В перуках черемшини,
В шиньйонах дужі клени,
А ірокез ялини
Весь Божий рік зелений…

Розкішні капелюхи
У бука та у дуба,
Лип довгі віти-руки
Невільно чешуть чуба…

ВербИ тоненькі кіски,
Вітриську до вподоби…
Волосся ж у берізки
Прекрасне й без оздоби…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Иван Пшеничников, «Калужница цветет»,
http://www.photosight.ru/photos/5071010/

Марина Алдон – 4 серпня. «Літний пейзаж. Сосни» Олексія Саврасова

Черверте серпня. «Літний пейзаж. Сосни»  Олексія Саврасова

3D, у техніці розчинення

На струнах трави натхненно та віртуозно
Смичком ніжним вітер водить, як Паганіні…
Каміння мовчить блаженно… Ріка серйозна…
Виконують Баха вОди, зникають тіні…

Пеньок, наче ключ скрипічний, листки – бемолі,
Немов нотний стан – дорога, система ліній…
Лунає мотив космічний, чи пісня долі?
Соната летить, до Бога… у рай, у ірій…

По хмарах, по бубнах сірих, зі шкіри неба
Б’є сонця проміння влучно… Дива погодні?
Концерт дають сосни-ліри… та й всі дерева…
І птаство співає гучно хвалу природі…

У тексті розчинено вірш:

На струнах трави натхненно
Смичком ніжним вітер водить,
Каміння мовчить блаженно,
Виконують Баха вОди…

Пеньок, наче ключ скрипічний,
Немов нотний стан – дорога…
Лунає мотив космічний,
Соната летить, до Бога…

По хмарах, по бубнах сірих
Б’є сонця проміння влучно…
Концерт дають сосни-ліри
І птаство співає гучно…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 3 серпня. Вечір у лісі

Третє серпня. Вечір у лісі

3D, у техніці розчинення

Мла спадає з небозводу, походжає по пісочку,
Гладить вечір чорну птицю, має плани особисті…
Мочить сонце пальці в воду, умивається в струмочку,
Витирає об травицю скеля ступні росянисті…

Обрій літній пахне чаєм і цілющим звіробоєм,
Дише збуджено багаття, мерехтить від іскор космос…
Вітер зіроньку гойдає, хоче здатися героєм,
Промовляючи закляття, апробує власний голос…

Поспішає десь хмарина, мчить не знаючи адреси,
Пише з неї Бог етюди, промальовує ескізи…
З тінню бавиться ялина, темні личать їй компреси…
Наповняє спокій груди, розбиває часу лінзи…

Ліс не спить… Гортаю згадки… вірші-сповіді, листочки…
Місяць поміж фотокарток у альбомі мого серця?
Біля сірої палатки мрії скручені в клубочки…
Шлях у ніч бере початок із гори, мов із ясельця…

У тексті розчинено вірш:

Мла спадає з небозводу,
Гладить вечір чорну птицю,
Мочить сонце пальці в воду,
Витирає об травицю…

Обрій літній пахне чаєм,
Дише збуджено багаття..
Вітер зіроньку гойдає,
Промовляючи закляття…

Поспішає десь хмарина,
Пише з неї Бог етюди…
З тінню бавиться  ялина,
Наповняє спокій груди…

Ліс не спить… Гортаю згадки…
Місяць поміж фотокарток?
Біля сірої палатки
Шлях у ніч бере початок…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Алексей Марголин, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5070978/

Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря…

Друге серпня. Декорує простір буря…

3D, у техніці розчинення

День Іллі

Ілля вітрами кришить скелі первозданні, потойбічні,
Пряде серпневий день тумани з очерету біля річки…
На натяжній небесній стелі дивні символи магічні –
Чорніють хмари, як сутани, закриваючи смерічки…

Тонкі зигзаги блискавиці трохи сиві та блискучі,
Як волосинки із борідки проповідника старого…
Тремтять фіалки, дикі птиці, навіть ягоди пахучі…
Гірські ліси негоди свідки й переляку грозового…

Природа трохи дратівлива – їй тепла бракує, світла…
Чекає сонце допомоги? Його шкіра зараз бура…
Жонглює від світанку злива почуттями в серці літа…
Невільно краплями вологи декорує простір буря…

У тексті розчинено вірш:

Ілля вітрами кришить скелі,
Пряде серпневий день тумани…
На натяжній небесній стелі
Чорніють хмари, як сутани…

Тонкі зигзаги блискавиці,
Як волосинки із борідки…
Тремтять фіалки, дикі птиці…
Гірські ліси негоди свідки…

Природа трохи дратівлива…
Чекає сонце допомоги?
Жонглює від світанку злива
Невільно краплями вологи…

 

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

Перше серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

3D, у техніці розчинення

Тин вербовий, наче кошик, міцно сплетений, надійно,
Підпирає небо чисте і бездонне, і безкрає…
А іще учора дощик плакав сумно, неспокійно,
Танцював брейк данс на листі… нині й сліду вже немає…

Пахне літом сад розкішний, перше яблучко – рум’янцем…
Тут усе здається раєм… у землі цілюща сила…
Гладить трАви вітер ніжний… вказівним прозорим пальцем,
Зайчик сонячний стрибає у метелика на крилах…

Не мовчать пташині хори, у мотивах таємниці,
Через клопоти серпневі, в поті верх чола планети…
Літо створює узори із волошок, чорнобривців,
Сині, білі та рожеві на палітрі дня букети…

У тексті розчинено вірш:

Тин вербовий, наче кошик,
Підпирає небо чисте…
А іще учора дощик
Танцював брейк данс на листі…

Пахне літом сад розкішний,
Тут усе здається раєм…
Гладить трАви вітер ніжний,
Зайчик сонячний стрибає…

Не мовчать пташині хори
Через клопоти серпневі…
Літо створює узори
Сині, білі та рожеві…

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 30 липня. У краплі роси

Тридцяте липня. У краплі роси

3D, у техніці зіставлення

У краплі роси ніжний запах липневого цвіту,
Верлібри серпанку гортають травинки чубаті…
Пташок голоси – віртуозна мелодія світу…
Рапсодія ранку в небесній воді непочатій…

У краплі роси промінь сонця малює веселку,
Розріджено всесвіт сльозами святими провидців…
Астральні мости інкарновані часу люстерком,
Розгойдують безвість вітри, різних див очевидці…

У краплі роси відображена творчість Господня,
Галактики подих у цятці вологи маленькій…
Осердя краси декорує принада природна,
На перлах прозорих рельєфи опуклі й рівненькі…

У тексті розчинено два вірші:
1.
У краплі роси
Верлібри серпанку…
Пташок голоси –
Рапсодія ранку…

У краплі роси
Розріджено всесвіт…
Астральні мости
Розгойдують безвість…

У краплі роси
Галактики подих…
Осердя краси
На перлах прозорих…

2.
Ніжний запах липневого цвіту
Гортають травинки чубаті…
Віртуозна мелодія світу
В небесній воді непочатій…

Промінь сонця малює веселку
Сльозами святими провидців…
Інкарновані часу люстерком
Вітри, різних див очевидці…

Відображена творчість Господня
У цятці вологи маленькій…
Декорує принада природна,
Рельєфи опуклі й рівненькі…

 

25 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс

Двадцять шосте липня. Едельвейс

3D, у техніці розчинення

Де струмки – гірські тунелі життєдайні,
Сосни до небес кресанями* сягають…
В кам’яній долоні скелі натуральній
Квітне едельвейс  – окраса виднокраю…

Там вітрів звучить сопілка у Карпатах,
Б’є у бубен грім гуцульськими руками…
П’є росу рослина-зірка непочата,
Підправляє німб їй місяць промінцями…

Мужня, гарна, білолиця, жовтоока…
Диво з див Творця… стеблинка – вістря шпаги…
Дивна шокова косиця одинока –
Ідеал митця… а ще – вінець наснаги…

У тексті розчинено вірш:

Де струмки – гірські тунелі,
Сосни до небес,
В кам’яній долоні скелі
Квітне едельвейс…

Там вітрів звучить сопілка,
Б’є у бубен грім…
П’є росу рослина-зірка,
Підправляє німб…

Мужня, гарна, білолиця,
Диво з див Творця…
Дивна шокова косиця –
Ідеал митця…

*Кресаня – гуцульський капелюх

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013