Марина Алдон — Місячна симфонія

fantasy-art-fantasy-dreams-girl-Fantasy-Art-Imagenes-reyna-black-goodnight-Good-morningGood-night-ffs-2-women-Love-this-ae25-romantica-prett

Місячна симфонія

В небі зорі, неначе коштовності,
Над вікном трохи пахнуть гвоздикою…
Я люблю тебе… пристрастю дикою
Відчайдушно, до втрати свідомості…

Свічка знає імли особливості ,
Самоту зігріває сльозиною,
Поглядає на стіл зі світлиною…
Я люблю тебе… до неможливості!

Ти далеко… а мрії над скронями
Шар повітря піснями розгойдують…
Почуття все єство переповнюють…
Світ між нами зім’яти б долонями…

За вікном із ліщини граційної
Вітер точить сопілку… вже тисячну…
От… сонату б зіграть тобі місячну
У обробці душі неспокійної…

 

8 червня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Марина Алдон — Безмовний місяць проситься у сон…

мм

Безмовний місяць проситься у сон…

Безмовний місяць проситься у сон,
Із неба поглядає хитрувато
Крізь шибку пхає промінь у кімнату,
Для нього ж не існує заборон…
Розмішує, як каву, півімлу,
Торкається постільної білизни
І подумки складає катехизми…
Радіє щиро літньому теплу…

Безмовний місяць проситься у сон…
Лягти він хоче поруч, серед ліжка,
Начебто срібляста дика кішка…
Аж подих відчуваю біля скронь…
А у кутку тремтить лампади тінь…
Нічне світило ніжно, як належно,
Стуля мені повіки обережно…
Ми двоє з ним, неначе янь і інь…

 

8 червня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Марина Алдон — У дзеркалі місяця повного

ghj,f

У дзеркалі місяця повного

У дзеркалі місяця повного
Для снів облаштовано пристані,
Промінчики сонця розхристані,
Торкаються неба безмовного…
Помічено зморшками кратери…
А гори – лише декорації?
Довкола нема гравітації,
Та видно сліди Богоматері…
У дзеркалі місяця повного
Таємні думки відбиваються
І душі пташині звиваються
Над крихтами хліба духовного…
Всесвітня лунає мелодія
Молитвою серця бентежного…
В глибинах надсвіту безмежного
Світило пливе, наче лодія…

 

21 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Марина Алдон — Місячне

5770353_xlarge

Місячне

 

Я відстань до тебе вимірюю снами,

Безсонням,

Піснями…

Флюїдами, дозами ніжності та почуттів особливих…

Повір, несуттєво, що плачу ночами

Й що стільки

Між нами

Перонів, вокзалів, зупинок, асфальтних доріг шарудливих…

 

У всесвіті серця ти місяць єдиний

Для мене,

Незримий…

Течеш по судинах венозною кров’ю святого кохання,

Цілую очами портретні світлини…

У грудях

Жарини…

Відчуй же душею… невільно… моє патогенне дихання…

 

1 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: ALEKSEI MAKARENOK «Ziemelmeita ……»

Марина Алдон — Люди-місяці

5648606_large

Люди-місяці

Є люди-сонця, які зігрівають теплом оточуючих, несуть в собі позитив; є люди-місяці, з якими приємно не тільки поговорити, але й помовчати; однак є також люди-вампіри, які схожі на чорні грозові хмари, випромінюють негатив і навіть на відстані вміють зіпсувати настрій… Якщо людей-сонць шукаємо ми, то люди-вампіри знаходять нас самі… Проте найбільше в житті не вистачає людей-місяців, які за єдиним поглядом, словом чи смайликом здатні зрозуміти порухи наших душ…

 20 вересня 2014

Як шкода, що серце, наче комп’ютер, не можна перезавантажити, що в ньому немає кнопки «Delete», аби видалити заражені смутком файли свідомості і що кеш пам’яті не можна очистити від деяких згадок.

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Фото: «ВиктИ Про сказки Луны»

Марина Алдон — Повний місяць

5482075_large

Повний місяць

 

Вже вкотре повний місяць янгол Божий

Із воску відливає серед неба…

Тоненький промінець, на голку схожий,

Нанизує росу квіткам на стебла…

 

Ховає вірно, майже герметично,

Нічне світило сни пророчі в оці,

Морям і потічкам автоматично

Чуття передає та шквал емоцій…

 

Шорстка поверхня в центрі, зліва, скраю,

Немов узори диво-писанкарства –

Пташині душі, певно, зоставляють

Сліди абстрактні,мчать коли до Царства…

 

Землі супутник, сонця протилежність,

Космічний флюгер, компас чи годинник,

Холодне тіло треться об безмежність,

А серце б’ється, наче у людини…

 

Безмовний місяць – частка мегасвіту…

Рахує зорі юні та античні…

Йому з астральних літер алфавіту

Складаю я поеми… галактичні…

.

10 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: atit «***»

 

Марина Алдон – В ріці, в якій народжується місяць увечері

В ріці, в якій народжується місяць увечері

В ріці, в якій народжується місяць увечері,
Вода незвична, чорна і густа…
Зірки, неначе бульбашки сріблясті у печері,
Укупі схожі на лице Христа…
На камені старезнім тінь вітриська-піліґрима…
Відстукують найменші хвилі ритм…
Сни усвідомлені з завжди закритими очима
Курсують у глибинах замість риб…
Пірнає птах опівночі із купою паперів,
Намалювати щоб Чумацький Шлях…
В ріці, в якій народжується місяць увечері,
Вода незвична, чорна і густа…

 

26 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Лебедевой Надежды Филипповны «Белая ночь»

 

Марина Алдон – 2 грудня. Півмісяць гладить руки грудня білі…

Друге грудня. Півмісяць гладить руки грудня білі…

3D, у техніці розчинення

Півмісяць гладить руки грудня білі і полущені,
Промінчиком холодним… одиноко усміхається…
Скеровує потоки скрижанілі, трохи сплющені,
У море галактичне власним оком упирається…

Півмісяць обминає заметілі, ожеледиці,
Вітриська хрипи чує стетоскопом… десь над Тундрою…
Рахує акуратно зорі спілі, сни Ведмедиці…
Хоча щоночі бореться з ознобом, із застудою…

Півмісяць на кордоні світлотіні, в межах вічності,
Господнім управляє хроноскопом, наче якорем…
А родимки-відмітини на тілі – шрами дійсності,
Лиш доказ того, що він є пророком та оракулом.

У тексті розчинено вірш:

Півмісяць гладить руки грудня білі
Промінчиком холодним… одиноко…
Скеровує потоки скрижанілі
У море галактичне власним оком…

Півмісяць обминає заметілі,
Вітриська хрипи чує стетоскопом…
Рахує акуратно зорі спілі,
Хоча щоночі бореться з ознобом…

Півмісяць на кордоні світлотіні
Господнім управляє хроноскопом…
А родимки-відмітини на тілі –
Лиш доказ того, що він є пророком.

 

17 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Воронина Олега Владимировича «Время Луны»

Марина Алдон – 18 серпня. Повний місяць

Вісімнадцяте серпня. Повний місяць

3D, у техніці розчинення

А місяць сьогодні повний в руці Господній…
Приховує бік свій темний… невже для блага?
Це – звичний рефлекс умовний, процес природній,
Чи культові дії древні світила-мага?

А місяць сьогодні повний і гладить вічність…
Пускає у ніч коріння… цупке… до ранку…
Пронизує світ духовний та потойбічність
Холодне його проміння, крізь вежі замку…

А місяць сьогодні повний, прекрасний, ясний,
Мов куля срібляста дивна, розквітлий лотос…
ПтахИ, ніби хор церковний, цілком сучасний,
Співають у млі надривно… вібрує голос…

А місяць сьогодні повний, у білій мушлі
Гортає і сни, і мрії… й галактик межі…
У небі, як сфінкс безмовний, рахує душі…
Піщаним зіркам радіє… на безбережжі…

У тексті розчинено вірш:

А місяць сьогодні повний
Приховує бік свій темний…
Це – звичний рефлекс умовний
Чи культові дії древні?

А місяць сьогодні повний,
Пускає у ніч коріння…
Пронизує світ духовний
Холодне його проміння…

А місяць сьогодні повний,
Мов куля срібляста дивна…
ПтахИ, ніби хор церковний
Співають у млі надривно…

А місяць сьогодні повний,
Гортає і сни, і мрії…
У небі, як сфінкс безмовний,
Піщаним зіркам радіє…

 

12 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013