Марина Алдон – 4 серпня. «Літний пейзаж. Сосни» Олексія Саврасова

Черверте серпня. «Літний пейзаж. Сосни»  Олексія Саврасова

3D, у техніці розчинення

На струнах трави натхненно та віртуозно
Смичком ніжним вітер водить, як Паганіні…
Каміння мовчить блаженно… Ріка серйозна…
Виконують Баха вОди, зникають тіні…

Пеньок, наче ключ скрипічний, листки – бемолі,
Немов нотний стан – дорога, система ліній…
Лунає мотив космічний, чи пісня долі?
Соната летить, до Бога… у рай, у ірій…

По хмарах, по бубнах сірих, зі шкіри неба
Б’є сонця проміння влучно… Дива погодні?
Концерт дають сосни-ліри… та й всі дерева…
І птаство співає гучно хвалу природі…

У тексті розчинено вірш:

На струнах трави натхненно
Смичком ніжним вітер водить,
Каміння мовчить блаженно,
Виконують Баха вОди…

Пеньок, наче ключ скрипічний,
Немов нотний стан – дорога…
Лунає мотив космічний,
Соната летить, до Бога…

По хмарах, по бубнах сірих
Б’є сонця проміння влучно…
Концерт дають сосни-ліри
І птаство співає гучно…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 3 серпня. Вечір у лісі

Третє серпня. Вечір у лісі

3D, у техніці розчинення

Мла спадає з небозводу, походжає по пісочку,
Гладить вечір чорну птицю, має плани особисті…
Мочить сонце пальці в воду, умивається в струмочку,
Витирає об травицю скеля ступні росянисті…

Обрій літній пахне чаєм і цілющим звіробоєм,
Дише збуджено багаття, мерехтить від іскор космос…
Вітер зіроньку гойдає, хоче здатися героєм,
Промовляючи закляття, апробує власний голос…

Поспішає десь хмарина, мчить не знаючи адреси,
Пише з неї Бог етюди, промальовує ескізи…
З тінню бавиться ялина, темні личать їй компреси…
Наповняє спокій груди, розбиває часу лінзи…

Ліс не спить… Гортаю згадки… вірші-сповіді, листочки…
Місяць поміж фотокарток у альбомі мого серця?
Біля сірої палатки мрії скручені в клубочки…
Шлях у ніч бере початок із гори, мов із ясельця…

У тексті розчинено вірш:

Мла спадає з небозводу,
Гладить вечір чорну птицю,
Мочить сонце пальці в воду,
Витирає об травицю…

Обрій літній пахне чаєм,
Дише збуджено багаття..
Вітер зіроньку гойдає,
Промовляючи закляття…

Поспішає десь хмарина,
Пише з неї Бог етюди…
З тінню бавиться  ялина,
Наповняє спокій груди…

Ліс не спить… Гортаю згадки…
Місяць поміж фотокарток?
Біля сірої палатки
Шлях у ніч бере початок…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Алексей Марголин, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5070978/

Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря…

Друге серпня. Декорує простір буря…

3D, у техніці розчинення

День Іллі

Ілля вітрами кришить скелі первозданні, потойбічні,
Пряде серпневий день тумани з очерету біля річки…
На натяжній небесній стелі дивні символи магічні –
Чорніють хмари, як сутани, закриваючи смерічки…

Тонкі зигзаги блискавиці трохи сиві та блискучі,
Як волосинки із борідки проповідника старого…
Тремтять фіалки, дикі птиці, навіть ягоди пахучі…
Гірські ліси негоди свідки й переляку грозового…

Природа трохи дратівлива – їй тепла бракує, світла…
Чекає сонце допомоги? Його шкіра зараз бура…
Жонглює від світанку злива почуттями в серці літа…
Невільно краплями вологи декорує простір буря…

У тексті розчинено вірш:

Ілля вітрами кришить скелі,
Пряде серпневий день тумани…
На натяжній небесній стелі
Чорніють хмари, як сутани…

Тонкі зигзаги блискавиці,
Як волосинки із борідки…
Тремтять фіалки, дикі птиці…
Гірські ліси негоди свідки…

Природа трохи дратівлива…
Чекає сонце допомоги?
Жонглює від світанку злива
Невільно краплями вологи…

 

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

Перше серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

3D, у техніці розчинення

Тин вербовий, наче кошик, міцно сплетений, надійно,
Підпирає небо чисте і бездонне, і безкрає…
А іще учора дощик плакав сумно, неспокійно,
Танцював брейк данс на листі… нині й сліду вже немає…

Пахне літом сад розкішний, перше яблучко – рум’янцем…
Тут усе здається раєм… у землі цілюща сила…
Гладить трАви вітер ніжний… вказівним прозорим пальцем,
Зайчик сонячний стрибає у метелика на крилах…

Не мовчать пташині хори, у мотивах таємниці,
Через клопоти серпневі, в поті верх чола планети…
Літо створює узори із волошок, чорнобривців,
Сині, білі та рожеві на палітрі дня букети…

У тексті розчинено вірш:

Тин вербовий, наче кошик,
Підпирає небо чисте…
А іще учора дощик
Танцював брейк данс на листі…

Пахне літом сад розкішний,
Тут усе здається раєм…
Гладить трАви вітер ніжний,
Зайчик сонячний стрибає…

Не мовчать пташині хори
Через клопоти серпневі…
Літо створює узори
Сині, білі та рожеві…

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 30 липня. У краплі роси

Тридцяте липня. У краплі роси

3D, у техніці зіставлення

У краплі роси ніжний запах липневого цвіту,
Верлібри серпанку гортають травинки чубаті…
Пташок голоси – віртуозна мелодія світу…
Рапсодія ранку в небесній воді непочатій…

У краплі роси промінь сонця малює веселку,
Розріджено всесвіт сльозами святими провидців…
Астральні мости інкарновані часу люстерком,
Розгойдують безвість вітри, різних див очевидці…

У краплі роси відображена творчість Господня,
Галактики подих у цятці вологи маленькій…
Осердя краси декорує принада природна,
На перлах прозорих рельєфи опуклі й рівненькі…

У тексті розчинено два вірші:
1.
У краплі роси
Верлібри серпанку…
Пташок голоси –
Рапсодія ранку…

У краплі роси
Розріджено всесвіт…
Астральні мости
Розгойдують безвість…

У краплі роси
Галактики подих…
Осердя краси
На перлах прозорих…

2.
Ніжний запах липневого цвіту
Гортають травинки чубаті…
Віртуозна мелодія світу
В небесній воді непочатій…

Промінь сонця малює веселку
Сльозами святими провидців…
Інкарновані часу люстерком
Вітри, різних див очевидці…

Відображена творчість Господня
У цятці вологи маленькій…
Декорує принада природна,
Рельєфи опуклі й рівненькі…

 

25 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс

Двадцять шосте липня. Едельвейс

3D, у техніці розчинення

Де струмки – гірські тунелі життєдайні,
Сосни до небес кресанями* сягають…
В кам’яній долоні скелі натуральній
Квітне едельвейс  – окраса виднокраю…

Там вітрів звучить сопілка у Карпатах,
Б’є у бубен грім гуцульськими руками…
П’є росу рослина-зірка непочата,
Підправляє німб їй місяць промінцями…

Мужня, гарна, білолиця, жовтоока…
Диво з див Творця… стеблинка – вістря шпаги…
Дивна шокова косиця одинока –
Ідеал митця… а ще – вінець наснаги…

У тексті розчинено вірш:

Де струмки – гірські тунелі,
Сосни до небес,
В кам’яній долоні скелі
Квітне едельвейс…

Там вітрів звучить сопілка,
Б’є у бубен грім…
П’є росу рослина-зірка,
Підправляє німб…

Мужня, гарна, білолиця,
Диво з див Творця…
Дивна шокова косиця –
Ідеал митця…

*Кресаня – гуцульський капелюх

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем

Двадцять п’яте липня. Захід сонця над морем

3D, у техніці розчинення

Занурює у море тіло сонце… рухом звичним…
Тьмяніє мимоволі дня останок – промінь русий…
Здається… кущ малини незнайомцем… галактичним…
Трава шорстка… пригублює серпанок… ще не згуслий…

Вітрисько на піску виводить знаки, пише вірші,
Насвистуючи Шуберта сонату, пташка мріє…
Хмарини, мов багряні дивні маки, в небі-ніші…
Від літнього п’яніють аромату всі стихії…

Півмісяць нахиляється до скелі, до діброви,
Долоні хвиль оздоблює різьбою, гаптуванням…
Зірки готові вийти вже із келій загадкових
І свічі запалити над водою… до світання…

У тексті розчинено вірш:

Занурює у море тіло сонце…
Тьмяніє мимоволі дня останок…
Здається… кущ малини незнайомцем…
Трава шорстка… пригублює серпанок…

Вітрисько на піску виводить знаки,
Насвистуючи Шуберта сонату…
Хмарини, мов багряні дивні маки,
Від літнього п’яніють аромату…

Півмісяць нахиляється до скелі,
Долоні хвиль оздоблює різьбою…
Зірки готові вийти вже із келій
І свічі запалити над водою…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво

Двадцять четверте липня. Полуничне морозиво

3D, у техніці розчинення

Смак полуниці на губах та шал нестримний…
І сонце, мов на сукні пляма… для прикраси…
Співає ніжно соло птах мотив інтимний,
А шлях веде до річки прямо із тераси…

Віршує вітер, як Шекспір, старий, вусатий…
Під парасолькою смереки клаптик раю…
Здається, хмарка, мов пломбір… як скуштувати?
Думки розпечені від спеки відганяю…

Чи ж то ромашки в молоці, чи то тумани?
Чи у стакані мрії згуслі особисті…
Солодкий лід на язиці поволі тане…
Я їм морозиво із мушлі… як в дитинстві…

У тексті розчинено вірш:

Смак полуниці на губах
І сонце, мов на сукні пляма…
Співає ніжно соло птах,
А шлях веде до річки прямо…

Віршує вітер, як Шекспір,
Під парасолькою смереки…
Здається, хмарка, мов пломбір…
Думки розпечені від спеки…

Чи ж то ромашки в молоці?
Чи у стакані мрії згуслі?
Солодкий лід на язиці…
Я їм морозиво із мушлі…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 23 липня. «Літній вечір» І. Левитана

Двадцять третє липня. «Літній вечір» І. Левитана

3D, у техніці розчинення

На дзеркалі ріки небес відбиток натуральний,
Класичний підпис літа у повітрі… і нірвана…
Розгойдують птахИ диск сонця – злиток ритуальний…
Дерев пухнасті віти на палітрі Левітана…

Узорами із трав довкілля вбране урочисто,
Прошито плоть узгір’я ароматом та натхненням…
У вітру сотні справ – поміж світами, як хлопчисько,
Записує повір’я… хитрувато… й різні вчення…

Серпанок п’є нектар із материнки, із фіалки,
Святу… цілющу воду гладить вечір обережно…
Біляві пазли хмар, немов хустинки, чи фіранки…
Обрамлюють природу лісу плечі… як належно…

У тексті розчинено два вірші:
1.
На дзеркалі ріки небес відбиток,
Класичний підпис літа у повітрі…
Розгойдують птахИ диск сонця – злиток,
Дерев пухнасті віти на палітрі…

Узорами із трав довкілля вбране,
Прошито плоть узгір’я ароматом…
У вітру сотні справ – поміж світами
Записує повір’я хитрувато…

Серпанок п’є нектар із материнки,
Святу… цілющу воду гладить вечір…
Біляві пазли хмар, немов хустинки,
Обрамлюють природу лісу плечі…

2.
На дзеркалі ріки
Класичний підпис літа,
Розгойдують птахИ
Дерев пухнасті віти…

Узорами із трав
Прошито плоть узгір’я…
У вітру сотні справ –
Записує повір’я…

Серпанок п’є нектар,
Святу… цілющу воду…
Біляві пазли хмар
Обрамлюють природу…

 

18 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 22 липня. На річці

Двадцять друге липня. На річці

3D, у техніці розчинення

Засмагають пишні трави у солярії природи…
Влітку затишно на пляжі…  і дівчата, як русалки…
У вітрів свої забави, власні радощі, пригоди,
Відкривають вернісажі маки, рябчики, фіалки…

Кам’яна сорочка скелі – теж окраса краєвиду,
З візерунком з малахіту ліс найкращий, найрідніший…
Десь на дні ріки тунелі, що маскують Атлантиду…
Схоже русло на орбіту, що веде у вимір інший…

Гладить сонячне проміння коси липня ароматні,
Душу… в межах часоплину… томить пристрасне бажання…
У пташок богослужіння, линуть звуки благодатні…
Прославляють гожу днину хвилі лагідні дзюрчанням…

У тексті розчинено вірш:

Засмагають пишні трави…
Влітку затишно на пляжі…
У вітрів свої забави,
Відкривають вернісажі…

Кам’яна сорочка скелі
З візерунком з малахіту…
Десь на дні ріки тунелі,
Схоже русло на орбіту…

Гладить сонячне проміння
Душу… в межах часоплину…
У пташок богослужіння,
Прославляють гожу днину…

 

16 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду