Марина Алдон – 30 серпня. Цілуй мене…

Тридцяте серпня. Цілуй мене…

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене палко, ніжно, несамовито,
Зривай мені зорі пізні, за ними вирій…
Хай буде в тілах нам тісно, хай мліє літо…
Хай душі зіллються в пісні лірично-щирій…

Одежу знімай нервово – тонку спідницю…
Голуб мої пружні перса та білі стегна…
Хочу тебе гарячково, немов блудниця…
Бач, крига на серці скресла… кипить кров, певно…

Хай пахне трава причастям у чистім полі…
А мла, наче чорна кава… як шафи – граби…
Тебе називаю щастям та зодчим долі…
І стигне спокуси лава… у гирлі зваби…

Хай вітер кошлатить вії та коси русі,
Диктуй мені всі бажання… найбільш інтимні…
Тобі довіряю мрії, мольберт ілюзій…
І вірші свої, й кохання, і очі сині…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене палко, ніжно,
Зривай мені зорі пізні…
Хай буде в тілах нам тісно,
Хай душі зіллються в пісні…

Одежу знімай нервово…
Голуб мої пружні перса…
Хочу тебе гарячково,
Бач, крига на серці скресла…

Хай пахне трава причастям,
А мла, наче чорна кава…
Тебе називаю щастям…
І стигне спокуси лава…

Хай вітер кошлатить вії,
Диктуй мені всі бажання…
Тобі довіряю мрії…
І вірші свої, й кохання…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

 

 

Марина Алдон – 29 липня. Без одежі

Двадцять дев’яте липня. Без одежі

3D, у техніці розчинення

У снах твоїх з’являюсь без одежі інстинктивно…
По той бік мрій оголена душа… не жде спокуси…
Немов на дні Великого Ковша… туман загуслий…
Стою, як Єва… Це тебе бентежить? Дуже дивно…

У стилі ню… у млі первинній… зручно понад світом
Зірками йти до тебе по любов, по жмуток щастя…
Нести слова поезій-молитОв, сльозу – причастя…
Зі мною лиш папір і авторучка для поміток…

Не те важливо, тіло чи у сукні, чи в білизні,
А чи відкрите серце для чуттів, чи б’ється з шалом…
Чи значу щось для тебе у житті (багато – мало)…
На тлі ночей і вражень незабутніх – афоризми…

Вдивляюся у небо нескінченне, стогне явір…
Летять вітри на місяць навмання… неквапно, яро…
Втішає, що коли я без вбрання… в форматі макро…
На міліметр ближче ти до мене… у уяві…

У тексті розчинено вірш:

У снах твоїх з’являюсь без одежі…
По той бік мрій оголена душа…
Немов на дні Великого Ковша,
Стою, як Єва… Це тебе бентежить?

У стилі ню… у млі первинній… зручно
Зірками йти до тебе по любов,
Нести слова поезій- молитОв…
Зі мною лиш папір і авторучка…

Не те важливо, тіло чи у сукні,
А чи відкрите серце для чуттів,
Чи значу щось для тебе у житті
На тлі ночей і вражень незабутніх…

Вдивляюся у небо нескінченне…
Летять вітри на місяць навмання…
Втішає, що коли я без вбрання,
На міліметр ближче ти до мене…

 

22 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Марина Алдон – 13 травня. Бери мене

Тринадцяте травня. Бери мене

3D, у техніці розчинення

Бери мене, і лагідно, і грубо, поки темно…
Цілунком дефлоруй мою свідомість поетичну…
Хай буде нам і солодко, і любо, п’янко й тепло,
Нехай пірнають душі в невагомість галактичну…

Бери мене! Хай зорі в очі світять ліхтарями!
Гладь руки, ноги, спину та сідниці… ще й обличчя…
Подушкою хай буде жовтий місяць, круглий саме…
Не видасть він нікому таємниці опівніччя…

Бери мене! Та так, щоб затремтіла від кохання,
Від щирих почуттів, щоб застогнала інстинктивно…
Жадає ласки дуже-дуже тіло… до світання…
Нехай проллється в лоно зваби лава імпульсивна…

У тексті розчинено вірш:

Бери мене, і лагідно, і грубо,
Цілунком дефлоруй мою свідомість…
Хай буде нам і солодко, і любо,
Нехай пірнають душі в невагомість…

Бери мене! Хай зорі в очі світять,
Гладь руки, ноги, спину та сідниці…
Подушкою хай буде жовтий місяць,
Не видасть він нікому таємниці…

Бери мене! Та так, щоб затремтіла
Від щирих почуттів, щоб застогнала…
Жадає ласки дуже-дуже тіло…
Нехай проллється в лоно зваби лава…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене

Дванадцяте березня. Цілуй мене

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене так, щоб ніч затремтіла заздрісно,
Кричала в екстазі гучно моя незайманість,
Щоб сльози текли зі свіч, обіймай безжалісно,
Щоб було на ліжку зручно, забудь про стриманість…

Цілуй мене, щоб весна заспівала збуджено,
Зігріла планеті скроню інтимним подихом,
Щоб зіронька із-за скла знала, що їй суджено –
Упала в мою долоню… Порадуй дотиком…

Цілуй мене, щоб любов оголяла цінності,
Позбавила серце смути, відкрила секрет романтики,
Щоб я захотіла знов еротизму, ніжності –
Тебе у собі відчути, неначе ядро галактики…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене так, щоб ніч
Кричала в екстазі гучно,
Щоб сльози текли зі свіч,
Щоб було на ліжку зручно.

Цілуй мене, щоб весна
Зігріла планеті скроню,
Щоб зіронька із-за скла
Упала в мою долоню.

Цілуй мене, щоб любов
Позбавила серце смути,
Щоб я захотіла знов
Тебе у собі відчути.

 

27 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Двадцяте лютого. Стриптиз – танець кохання

Двадцяте лютого. Стриптиз – танець кохання

3D, у техніці розчинення

НадвОрі тремтять дощі в доріг на шорстких зап’ястях…
І рвуться у рІчки вени… відлига іде легально…
А, хочеш, тобі вночі п’янке подарую щастя,
Станцюю стриптиз шалений спокусливо, сексуально…

Здригається ніби світ, крайнебо неначе ближче,
Втікає зима лякливо, без опору та без бунту…
Бажаєш? Цілуй живіт… пупок, навіть трохи нижче…
Всміхнися у млі звабливо… Твій корінь чекає ґрунту…

Кохання – чуття земне, хоч тільки наполовину…
Потрібна снага для тіла, для мрій же – злиття духовне…
Жадаєш? Бери мене! Пий стогони, крик, сльозину…
Безумно, щоб кров кипіла, щоб гріло гніздо любовне…

Зі мною пізнай екстаз глибокий, міжгалактичний,
Та так, щоб проснулись клени (у лютому їм вже можна)…
А, хочеш, тобі хоч раз зроблЮ масаж еротичний…
Станцюю стриптиз шалений, оголена, віртуозно…

У тексті розчинено вірш:

НадвОрі тремтять дощі
І рвуться у річки вени…
А, хочеш, тобі вночі
Станцюю стриптиз шалений…

Здригається ніби світ,
Втікає зима лякливо…
Бажаєш? Цілуй живіт…
Всміхнися у млі звабливо…

Кохання – чуття земне,
Потрібна снага для тіла…
Жадаєш? Бери мене!
Безумно, щоб кров кипіла…

Зі мною пізнай екстаз,
Та так, щоб проснулись клени…
А, хочеш, тобі хоч раз
Станцюю стриптиз шалений…

 

17 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Одинадцяте лютого. Попередні ласки. Камасутра

Одинадцяте лютого. Попередні ласки. Камасутра

3D, у техніці зіставлення

Цілуй, обіймай, голуб… ковтай мене, як причастя,
Диханням своїм грій плечі, словами лікуй від стресу…
Хай ду́ші вступають в шлюб… я хочу, нарешті, щастя…
Серця́ хай вінчає вечір, а вітер хай править месу…

Хай віхола грає джаз, танцює мороз сердито…
Кохай мене палко, ніжно, як вперше та як востаннє…
Накриє нехай екстаз шалено, несамовито
Лавиною наше ліжко… Вирує чуття хай справжнє!

У очі дивись мої! Є сила тертя між нами?
Забудь же про заборони… довірся закону казки…
Дозволь, я знайду твої на шкірі родимі плями,
Усі ерогенні зони, повір, потребують ласки…

Цілуй, обіймай, голуб… Зірви тихо плід спокуси…
Хай тане в долоні лютий, віддайся же ейфорії…
Хай стогін зринає з губ… бо ж любощі – землетруси…
Несила тебе забути… Здійсни заповітні мрії!

У тексті розчинено два вірші:
1.
Цілуй, обіймай, голу,
Диханням своїм грій плечі…
Хай ду́ші вступають в шлюб,
Серця́ хай вінчає вечір…

Хай віхола грає джаз,
Кохай мене палко, ніжно…
Накриє нехай екстаз
Лавиною наше ліжко…

У очі дивись мої!
Забудь же про заборони…
Дозволь, я знайду твої
Усі ерогенні зони…

Цілуй, обіймай, голуб…
Хай тане в долоні лютий…
Хай стогін зринає з губ…
Несила тебе забути…

2.
Ковтай мене, як причастя,
Словами лікуй від стресу…
Я хочу, нарешті, щастя!
А вітер хай править месу…

Танцює мороз сердито,
Як вперше та як востаннє…
Шалено, несамовито
Вирує чуття хай справжнє!

Є сила тертя між нами?
Довірся закону казки…
На шкірі родимі плями,
Повір, потребують ласки…

Зірви тихо плід спокуси…
Віддайся же ейфорії…
Бо ж любощі – землетруси
Здійсни заповітні мрії!

 

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Третє лютого. Камасутра. Поза 69

Третє лютого. Камасутра. Поза 69

3D, у техніці розчинення

Нехай на вікні вітражі, візерунки з морозними квітами…
Танцює з завією лютий, у зорі впираючись скронями…
Пірни у глибини душі, наче в море всесвітнє незвідане…
Бо прагну твій подих відчути та пульс небокраю долонями…

Торкнутись дай щастя стебла гарячково вустами жагучими…
ГолУб мій бутон насолоди неквапно, ласкаво, упевнено…
Хай наші зіллються тіла… що стають від спокуси блискучими…
Немає у ліжку негоди… хоч світло у спальні затемнене…

Гладь перси та пружний живіт… Я сьогодні Сахара, не Арктика…
Від пристрасті сльози нестримні… Відкинь подушкиИ… вони  стомлені…
В тобі континент, цілий світ…  а, можливо, і навіть галактика…
Жаль, все тільки мрії інтимні… й частково… солодкії спомини…

У тексті розчинено вірш:

Нехай на вікні вітражі,
Танцює з завією лютий…
Пірни у глибини душі,
Бо прагну твій подих відчути…

Торкнутись дай щастя стебла,
ГолУб мій бутон насолоди,
Хай наші зіллються тіла…
Немає у ліжку негоди…

Гладь перси та пружний живіт…
Від пристрасті сльози нестримні…
В тобі континент, цілий світ…
Жаль, все тільки мрії інтимні…

9 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Двадцять шосте січня. Камасутра. Еротичні фантазії

Двадцять шосте січня. Камасутра. Еротичні фантазії

3D, у техніці розчинення

Хай ніч пестить небо зорями, а ти пізнавай блаженство…
Закрий свої очі димчасті… сьогодні у душ вінчання…
Відчуй серця стук долонями і мрій оголи шаленство,
Пий стогони щастя пристрасні… вони, наче гімн кохання…

Спини ці земні миттєвості! Візьми подушкИ червоні…
Своїм язиком торкнися ніг! В обіймах світ інший зовсім…
Пірни у глибінь чуттєвості, що десь у моєму лоні.
Нехай за вікном оздоба – сніг… Та що же нам до морозів!

Спокуси тюльпан (солодкий гріх!)… вкривають цілунки ніжні…
Я спрагло хочу голубити все тіло… усе й відразу!
Втішати тебе хоч цілий вік, не кілька зимових тижнів…
У позах усіх, як любиш ти… входити у транс екстазу…

У тексті розчинено вірш:

Хай ніч пестить небо зорями,
Закрий свої очі димчасті…
Відчуй серця стук долонями,
Пий стогони щастя пристрасні…

Спини ці земні миттєвості!
Своїм язиком торкнися ніг!
Пірни у глибінь чуттєвості,
Нехай за вікном оздоба – сніг…

Спокуси тюльпан (солодкий гріх!)
Я спрагло хочу голубити…
Втішати тебе хоч цілий вік
У позах усіх, як любиш ти…

6 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Двадцять друге січня. Будь Етною, будь вулканом…

Двадцять друге січня. Будь Етною, будь вулканом…

3D, у техніці розчинення

На небі сьогодні протяг, зірки у подушці-хмарці…
І темно, й доволі сніжно, за вікнами завірюха…
Зриваю із тебе одяг… Довірся жазі-бунтарці…
Губами чуттєво, ніжно торкаюся мочки вуха…

Тремчу у твоїх долонях, неначе церковна свічка…
У серці пожежа, звісно, у лоні стихія, всесвіт…
Пульсує любов у скронях… Невже червоніє щічка?
Веди же скоріш у ліжко… Не треба, благаю, бесід…

Голублю живіт і спину, твої масажую стегна,
Сопілку єства, спокуси вивчають неспішно пальці…
Ввійди у мої глибини, там знайдеш Едем, я певна…
Оргазму там землетруси, у рухах – інтимні танці…

Хай нічка п’янить дурманом, хай здійснює всі бажання,
Поєднує душ октави непізнана таємниця…
Будь Етною, будь вулканом, єдиним моїм коханням…
Ковтнути дай щастя лави….
Як жаль, що усе це сниться…

У тексті розчинено вірш:

На небі сьогодні протяг…
І темно, й доволі сніжно…
Зриваю із тебе одяг
Губами чуттєво, ніжно…

Тремчу у твоїх долонях,
У серці пожежа, звісно…
Пульсує любов у скронях…
Веди же скоріш у ліжко…

Голублю живіт і спину,
Сопілку єства, спокуси…
Ввійди у мої глибини,
Оргазму там землетруси…

Хай нічка п’янить дурманом,
Поєднує душ октави…
Будь Етною, будь вулканом,
Ковтнути дай щастя лави….

 

 

4 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013