Марина Алдон – 4 травня. Кульбаба

Четверте травня. Кульбаба

3D, у техніці розчинення

Кульбаби квіт із поглядом магічним, загадковим
Здається золотавою зорею в сяйві слави…
Приємно пахне медом галактичним світанко́вим,
Приваблює принадою своєю пишні трави…

До травня простягає стебла-руки крізь тумани
І ловить сонця промінь самоцвітний та класичний…
Від подиву німіють верби, буки, ще й каштани…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний, циліндричний…

З роси оздоба – витончений бісер чудодійний…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні безнадійно…
Невдовзі парашутики всі вітер неспокійний
Носити буде світом у долоні традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Кульбаби квіт із поглядом магічним
Здається золотавою зорею…
Приємно пахне медом галактичним,
Приваблює принадою своєю…

До травня простягає стебла-руки
І ловить сонця промінь самоцвітний…
Від подиву німіють верби, буки…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний…

З роси оздоба – витончений бісер…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні…
Невдовзі парашутики всі вітер
Носити буде світом у долоні…

 

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 3 травня. День Сонця

Третє травня. Сонце

3D, у техніці розчинення

Небесна куля. Кузня галактична… загадкова…
Проміння-рала орють землю, хмари, як атлети…
Енергія стікає симетрично, поступово
На Шлях Чумацький, навіть на Стожари чи комети…

Зоря гаряча з магмою у серці, чи у лоні –
Ліхтар Господній, справжнє Боже диво незбагненне…
В її зіниці, наче у люстерці ілюзорнім,
Життя відображається, можливо, потаємне…

Яскрава помаранчева планета специфічна
Сплітає в коси вправно волоконця трав та вітру…
Натхненням живить вченого, поета споконвічно…
Астральне, плазматичне тіло сонця – корінь світу…

У тексті розчинено вірш:

Небесна куля. Кузня галактична…
Проміння-рала орють землю, хмари…
Енергія стікає симетрично
На Шлях Чумацький, навіть на Стожари…

Зоря гаряча з магмою у серці –
Ліхтар Господній, справжнє Боже диво…
В її зіниці, наче у люстерці,
Життя відображається, можливо…

Яскрава помаранчева планета
Сплітає в коси вправно волоконця…
Натхненням живить вченого, поета
Астральне, плазматичне тіло сонця…

 

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 2 травня. Бог, Батьківщина, Мати

Друге травня. Бог, Батьківщина, Мати

3D, у техніці розчинення

З правіку, з давнини у кожній з мов, у всіх народів
Слова є головні, найважливіші з-поміж інших, найрідніші,
Що вміщують і сльози, і любов, і… часом, подив…
Які лягають у основу віршів, бо для серця найцінніші…

І знати, й цінувати треба дар непересічний
Та з літери великої писати ці іменники-пророцтва:
Бог, Батьківщина (духу й тіла скарб земний та вічний)
Й, звичайно, символ щастя-долі – Мати, уособлення жіноцтва…

Все інше другорядне, бо в житті є три цеглини:
Господь дає і силу, й хрест людині, і ковчег свій, і вітрила,
Вітчизна же второвує путі, гірські стежини,
А Ненька відкриває світ дитині та гаптує шовком крила…

У тексті розчинено вірш:

З правіку, з давнини у кожній з мов
Слова є головні, найважливіші,
Що вміщують і сльози, і любов,
Які лягають у основу віршів…

І знати, й цінувати треба дар
Та з літери великої писати:
Бог, Батьківщина (духу й тіла скарб)
Й, звичайно, символ щастя-долі – Мати…

Все інше другорядне, бо в житті
Господь дає і силу, й хрест людині,
Вітчизна же второвує путі,
А Ненька відкриває світ дитині…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани

Перше травня. Тюльпани

3D, у техніці розчинення

Тюльпан – це символ травня, щастя та кохання,
Рослина королівська, гордовита, гарна, дивна…
У серці різнотрав’я упивається світанням,
Неначе Божа іскра, і яскрава, й креативна…

Тюльпан – це символ миру, зичливості, праці,
Весни, грози та зливи не боїться, не тріпоче…
Співає пісню щиру йому дрізд-горацій,
Для квітки вітер сивий свище, розглядає очі…

Тюльпан – це символ слави, героїзму, волі,
Й, звичайно, перемоги, бо із доблестю тотожний…
Так ваблять кучеряві хмари та тополі
Бутони й довгі ноги… Він, мов справжній твір художній…

У тексті розчинено вірш:

Тюльпан – це символ травня,
Рослина королівська…
У серці різнотрав’я,
Неначе Божа іскра…

Тюльпан – це символ миру,
Весни, грози та зливи…
Співає пісню щиру
Для квітки вітер сивий…

Тюльпан – це символ слави,
Й, звичайно, перемоги…
Так ваблять кучеряві
Бутони й довгі ноги…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 30 квітня. Система мовлення

Тридцяте квітня. Система мовлення

3D, у техніці розчинення

Згорають відривні календарі, альбоми, глобуси…
На місці віршів – попіл, невідомість, дим… із запахом…
На дні очей цупке коріння снів, магнітні по́люси,
Але і їх обпалює свідомість точним спалахом…

Згорають знімки, літери, листи, паперу клаптики,
Лиш тільки пам’ять вічна, невмируща, як і музика…
Життя руйнує за́мки та мости…  міста, галактики,
Світ трансформує мряка всюдисуща… небо в ґудзиках…

Згорають книги, долі та серця, письма неточності,
А слово-хрест приймає плоть духовну, без претензії…
В молитві прошу про одне Творця заради творчості,
Щоб не зганьбила я систему мовну… у поезії…

У тексті розчинено вірш:

Згорають відривні календарі…
На місці віршів – попіл, невідомість…
На дні очей цупке коріння снів,
Але і їх обпалює свідомість…

Згорають знімки, літери, листи,
Лиш тільки пам’ять вічна, невмируща…
Життя руйнує за́мки та мости…
Світ трансформує мряка всюдисуща…

Згорають книги, долі та серця,
А слово-хрест приймає плоть духовну…
В молитві прошу про одне Творця,
Щоб не зганьбила я систему мовну…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 28 квітня. сьогодні є і юди, і пилати…


Двадцять восьме квітня. сьогодні є і юди, і пилати…

3D, у техніці розчинення

сьогодні є і юди, і пилати, і нерони,
які вбивають слово, розпинають навіть хмари…
в народу прагнуть мову відібрати та канони…
в неволі ж пісня –  птах без небокраю… ще й без пари…

сьогодні є і каїни, й адами, й саломеї,
що не бояться Бога, Його влади, храм руйнують…
свій рід поганять власними вустами фарисеї,
легально, інквізицією правди… люд мордують…

сьогодні є й мойсеї, і самсони, і давиди,
готові прославляти Батьківщину без упину…
писемність предків бережуть, кордони, краєвиди,
бо люблять землю-матінку… єдину Україну…

У тексті розчинено вірш:

сьогодні є і юди, і пилати,
які вбивають слово, розпинають…
в народу прагнуть мову відібрати,
в неволі ж пісня –  птах без небокраю…

сьогодні є і каїни, й адами,
що не бояться Бога, Його влади,
свій рід поганять власними вустами…
легально, інквізицією правди…

сьогодні є й мойсеї, і самсони,
готові прославляти Батьківщину…
писемність предків бережуть, кордони,
бо люблять землю-матінку… єдину…

5 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 27 квітня. Митець

Двадцять сьоме квітня. Митець

Л.І.Гайду

3D, у техніці розчинення

Митець на полотні карбує мрії, сентименти,
Відображає власне світобачення крізь колір…
Всі пензлю підкоряються стихії, континенти…
Й безмовне набуває раптом значення, як говір…

Митець на полотні карбує долю феєрично,
В динаміці характер символічності, епоха…
Роботи – це взірець самоконтролю, бо фактично
В долонях живописця ключ до вічності, до Бога.

Митець на полотні карбує коди галактичні,
Натхнення, ніби форма медитації логічна…
Життям веде невтомний дух свободи, естетичність.
Пульсує світ у кожній ілюстрації ритмічно…

У тексті розчинено вірш:

Митець на полотні карбує мрії,
Відображає власне світобачення…
Всі пензлю підкоряються стихії…
Й безмовне набуває раптом значення…

Митець на полотні карбує долю,
В динаміці характер символічності…
Роботи – це взірець самоконтролю,
В долонях живописця ключ до вічності.

Митець на полотні карбує коди…
Натхнення, ніби форма медитації…
Життям веде невтомний дух свободи…
Пульсує світ у кожній ілюстрації…

 

4 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду «Карпатська рапсодія»

 

Марина Алдон – 26 квітня. Чорнобиль

Двадцять шосте квітня. Чорнобиль

3D, у техніці розчинення

Сонце терпне. Катастрофа… файєр-дійство…
Чом стає Чорнобиль катом нелегально?
Україна, як Голгофа, для суспільства…
Розпинає квітень атом персонально…

Радіація незрима, небезпечна
Проникає у свідомість дуже щільно…
Що там завтра? За дверима… безконечна
Безнадія, невідомість божевільна…

Над природою насилля, зґвалтування…
Хто людина? Гладіатор недолугий?
В поєдинку із довкіллям – виживання…
Має статус «ліквідатор» кожен другий…

Опромінення, хвороби, істерії…
Навіть вітер у судомах… як на страті…
Вас вбиває, хлібороби, гречкосії,
Вірус ядерний удома… прямо в хаті…

У тексті розчинено вірш:

Сонце терпне… Катастрофа…
Чом стає Чорнобиль катом?
Україна, як Голгофа,
Розпинає квітень атом…

Радіація незрима
Проникає у свідомість…
Що там завтра? За дверима
Безнадія, невідомість…

Над природою насилля
Хто людина? Гладіатор
В поєдинку із довкіллям?
Має статус «ліквідатор»…

Опромінення, хвороби,
Навіть вітер у судомах…
Вас вбиває, хлібороби,
Вірус ядерний удома…

 

3 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 24 квітня. Роздуми над картиною І.С. Їжакевича «Мені тринадцятий минало…»

Двадцять четверте квітня. Роздуми над картиною І.С. Їжакевича «Мені тринадцятий минало…»

3D, у техніці розчинення

Сорочка чиста, та подерта… біль і сором…
Бриль величезний, солом’яний у хлопчиська…
Папір є зошитом, мольбертом та альбомом,
Співає соло день весняний для вітриська…

Пасе овець на полонині – стадо пана…
Із ним бесідує вербиця через віття…
Чарують неба очі сині, як в Йоана…
Голодний… в торбі – хліб, водиця та повітря…

А вдалині сільські хатини, храм старенький…
І мрії, сонцем оповиті – сім колекцій…
Немає долі в сиротини… ані неньки…
Є тільки руки працьовиті, хист – у серці…

У тексті розчинено вірш:

Сорочка чиста, та подерта,
Бриль величезний, солом’яний…
Папір є зошитом, мольбертом,
Співає соло день весняний…

Пасе овець на полонині…
Із ним бесідує вербиця…
Чарують неба очі сині…
Голодний… в торбі – хліб, водиця…

А вдалині сільські хатини…
І мрії, сонцем оповиті…
Немає долі в сиротини…
Є тільки руки працьовиті…

 

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 23 квітня. Конвалія

Двадцять третє квітня. Конвалія

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС

Намисто біле… поля врода чиста…
В густій траві зеленій сонце в’язне…
А поруч жінка гладить серцем листя,
Граційне тіло квіточки прекрасне…

Вміщається у жмені запах щастя…
На вигляд – зірка… кожна із конвалій…
Невже небесна хмара – це причастя
З води та глини, світ – Творця скрижалі?

Корона чи тіара з діамантів –
Бутон рослини? Квітню не важливо…
Вітри, неначе юрби екскурсантів,
Приходять подивитися на диво…
Є ж сотні тисяч у весни талантів –
Оздоблює природи храм дбайливо…

У сонеті розчинено ЯС:

Намисто біле
В густій траві зеленій…
А поруч жінка….

Граційне тіло
Вміщається у жмені…
На вигляд – зірка…

Невже небесна хмара
З води та глини?
Корона чи тіара –
Бутон рослини…

 

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012