Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад

23 июля, 2013 6:33 дп

Двадцять восьме грудня. Снігопад

3D, у техніці розчинення

На вулиці сьогодні снігопад… бій із негодою…
Вітрисько гомонить із горобцями потойбічними…
Відбілює зима щомиті сад своєю содою,
Ридає сіра хмара пластівцями кристалічними…

Аж мружаться й земля, і небосхил від невдоволення…
Серпанок огортає всю планету чи хурделиця?
В заметі десь найбільше із світил з дефектом променя…
А, може, навіть кануло у Лету, або сердиться…

Тривожать дуже опади людей… своєю сутністю,
Бо труться у обличчя перехожих найбезмовніших…
Сміється тільки грудень-ієрей над нерозумністю,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих найкоштовніших…

У тексті розчинено вірш:

На вулиці сьогодні снігопад…
Вітрисько гомонить із горобцями…
Відбілює зима щомиті сад своєю,
Ридає сіра хмара пластівцями…

Аж мружаться й земля, і небосхил –
Серпанок огортає всю планету…
В заметі десь найбільше із світил,
А, може, навіть кануло у Лету…

Тривожать дуже опади людей,
Бо труться у обличчя перехожих…
Сміється тільки грудень-ієрей,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Депутатова Юрия Михайловича «З имняя сказка»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, місто, пейзажна лірика, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад нет

Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги

23 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять сьоме грудня. Зимові розваги

3D, у техніці розчинення

У грудні надто добрі, світлі сни, дорога, мов кросворд…
Так хочеться торкнутися зірок, відкрити настіж шибу…
Зима готує сани, ковзани та лижі, сноуборд…
Запрошує у гори, на каток, до ватри, у колибу…

А біля хати добрий сніговик, великий, як Самсон,
Із віником відлякує мороз із поглядом дитинки…
Старий вітрисько, сивий чарівник, наспівує шансон,
Танцює, наче справжній віртуоз, напевно, для ялинки…

У скверику скульптури льодові та брили крижані –
Шедеври творчі зодчих та митців… Казкові краєвиди!
Сніжинки – квіти неба… як живі, чомусь такі смішні…
Летять на літаках із папірців… звичайно, з Антарктиди…

У тексті розчинено вірш:

У грудні надто добрі, світлі сни,
Так хочеться торкнутися зірок…
Зима готує сани, ковзани,
Запрошує у гори, на каток…

А біля хати добрий сніговик
Із віником відлякує мороз…
Старий вітрисько, сивий чарівник,
Танцює, наче справжній віртуоз…

У скверику скульптури льодові –
Шедеври творчі зодчих та митців…
Сніжинки – квіти неба… як живі…
Летять на літаках із папірців…

 

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Самарской Елены Михайловны «Русская тройка с ямщиком»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, зима, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги нет

Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка

22 июля, 2013 12:50 пп

Двадцять шосте грудня. Ялинка

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

В моїй кімнаті місячне проміння…
Вже прибрана ялинка, штора з хвої…
Чекає свята доня з нетерпінням…

Верхівка в ваті панни лісової…
На гілочці перлинка чи насіння?
Два янголята поруч, два герої…

Червоні кулі гарні в коридорі…
Розкішні шати дереву так личать!
Гірлянди різнобарвні, наче зорі…
Усюди в хаті тиша таємнича…

Вічнозелена панна, як царівна,
Ногою топче килим натуральний…
Стоїть безмовно, гордо, струнко, рівно…
А за віконцем холод аномальний…

У тексті розчинено ЯС:

В моїй кімнаті
Вже прибрана ялинка,
Чекає свята…

Верхівка в ваті,
На гілочці перлинка,
Два янголята…

Червоні кулі гарні –
Розкішні шати…
Гірлянди різнобарвні
Усюди в хаті…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Болундь Инны Андреевны «Рождественская ночь»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка нет

Марина Алдон – 24 грудня. Вітер у натовпі

22 июля, 2013 11:16 дп

Двадцять четверте грудня. Вітер у натовпі

3D, у техніці розчинення

Зима ридає снігом… Видно, з радості… цілує незнайомців…
У натовпі немає з ким погратися, просити навіть марно…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці з бурулькою в долоньці…
У окулярах річка, як полярниця… закутана, та гарна…

Ажурні візерунки роздивляється мусон посеред неба…
На вікнах де-не-де моделі всесвіту зі срібною габою…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця, прибрати вдома треба…
Із груднем розпочати важко бесіду, він зайнятий собою…

Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться без променів-намиста…
Дерева дишуть мегаснами Божими у масках для наркозу…
Довкола метушня… широка вулиця стурбованого міста
Поснована сліпими перехожими… й глухими… від морозу…

У тексті розчинено вірш:

Зима ридає снігом… Видно, з радості…
У натовпі немає з ким погратися…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці…
У окулярах річка, як полярниця…

Ажурні візерунки роздивляється,
На вікнах де-не-де моделі…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця…
Із груднем розпочати важко бесіду…

Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться…
Дерева дишуть мегаснами Божими…
Довкола метушня… широка вулиця
Поснована сліпими перехожими…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Krasnov Vladimir, «***Пришла зима»,
http://www.photosight.ru/photos/5133843/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 грудня. Вітер у натовпі нет

Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння

22 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять перше грудня. Зимове сонцестояння

3D, у техніці розчинення
21 грудня – день зимового сонцестояння

Єднання небосхилу і землі та стрАху з мужністю…
Маленька свічка чує Божу мову, Йони бесіду…
Мертвіє сонце-колесо у млі всією сутністю,
Щоб народитись, певно, потім знову з лона Всесвіту…

Спиняється у космосі десь мить, чи цикл активності
Збагнути ступінь дива прагне розум, силу звичаїв…
Аж три доби червона куля спить за гранню дійсності,
В обіймах біловусого морозу, звісно, в відчаї…

На білий танець зірку кличе ніч, бо світоч вигорів…
Півмісяць усміхається ласкаво над будинками…
Небесне коло в лоні потойбіч, у іншім вимірі?
Чи в ліжку? Я йому готую каву зі сніжинками…

У тексті розчинено вірш:

Єднання небосхилу і землі…
Маленька свічка чує Божу мову…
Мертвіє сонце-колесо у млі,
Щоб народитись, певно, потім знову…

Спиняється у космосі десь мить,
Збагнути ступінь дива прагне розум…
Аж три доби червона куля спить
В обіймах біловусого морозу…

На білий танець зірку кличе ніч,
Півмісяць усміхається ласкаво…
Небесне коло в лоні потойбіч?
Чи в ліжку? Я йому готую каву…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Ильина Максима Алексеевича «Зимняя ночь»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, народні звичаї, ніч, роздуми, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння нет

Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби

21 июля, 2013 5:29 пп

Вісімнадцяте грудня. Крижані риби

3D, у техніці розчинення

Під склом холодним риби крижані, мов фіанітові,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом, бо натомлені…
Зими узорні крила крейдяні належать світові,
Прикуті до води міцним морозом сонця промені…

У карасів на спинах, не луска, що пахне сирістю,
А дивний епідерміс зі сніжинок – замість шат, одеж…
На все життя акваріум-ріка… своєю милістю…
Для них – держава, місто і будинок… та джакузі теж…

Дрібненькі зовсім камені сумні, давно приручені,
Вдивляються розгублено у морок… вірять Хроносу..
Сузір’я риб вивчає у воді й планети сплющені
Сивобородий грудень-іхтіолог, маг із космосу…

У тексті розчинено вірш:

Під склом холодним риби крижані,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом…
Зими узорні крила крейдяні
Прикуті до води міцним морозом…

У карасів на спинах, не луска,
А дивний епідерміс зі сніжинок…
На все життя акваріум-ріка
Для них – держава, місто і будинок…

Дрібненькі зовсім камені сумні
Вдивляються розгублено у морок…
Сузір’я риб вивчає у воді
Сивобородий грудень-іхтіолог…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Суворова Сергея Юрьевича «Диалог ледяных рыбок»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби нет

Марина Алдон – 13 грудня. Льодові скульптури

20 июля, 2013 6:11 дп

Тринадцяте грудня. Льодові скульптури

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

З цеглин-крижинок зведені будинки,
Шедевр архітектури незбутній…
Арктичне місто з льоду для блондинки…

Сто сім сніжинок, зрощених на кухні
Оздоблюють скульптури та стежинки…
Разком намиста пахне самобутність…

Вода в твердому стані, як каміння…
Уже не море поряд, а твердиня…
Колись таки розтане неодмінно
Палац прозорий, вежа срібно-синя…

Універсальна містика морозна
Дарує і захоплення, і радість…
Ручна робота майстра-віртуоза
Ідей творчі втілює в реальність…

У тексті розчинено ЯС:

З цеглин-крижинок
Шедевр архітектури –
Арктичне місто…

Сто сім сніжинок
Оздоблюють скульптури,
Разком намиста…

Вода в твердому стані –
Уже не море…
Колись таки розтане
Палац прозорий…

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото:
работа Шалагиной Маргариты Евгеньевны «Другой мир»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, місто, сонети, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 грудня. Льодові скульптури нет

Марина Алдон – 10 грудня. Зимові квіти

18 июля, 2013 1:00 пп

Десяте грудня. Зимові квіти

3D, у техніці зіставлення

Зимові квіти на вікні мороз виводить артистично,
На склі сім запахів грудневих, таємні знаки, дивні руни…
Ріка-горянка в напівсні… Танцює віхола незвично
У черевичках кришталевих, чекає ласки від фортуни…

Зимові квіти на вікні зима малює, як Пікассо…
Здається, небовид у вазі, зі снігу всесвіт ліпить хмара…
Із безвісти летять пісні? Щось промовляє вітер басом…
Чи біла казка – плід фантазій? Прозоре сонце, як примара…

Зимові квіти на вікні… Я намагаюсь зобразити
Абстрактні блискітки сріблясті – узорні шати ялинникові…
Камін рахує ночі, дні у хаті, досі необжитій…
У часовій сезонній пастці павук сидить на рушникові…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Зимові квіти на вікні,
На склі сім запахів грудневих…
Ріка-горянка в напівсні
У черевичках кришталевих…

Зимові квіти на вікні…
Здається, небовид у вазі…
Із безвісти летять пісні?
Чи біла казка – плід фантазій?

Зимові квіти на вікні –
Абстрактні блискітки сріблясті…
Камін рахує ночі, дні
У часовій сезонній пастці…

2.
Мороз виводить артистично
Таємні знаки, дивні руни…
Танцює віхола незвично,
Чекає ласки від фортуни…

Зима малює, як Пікассо…
Зі снігу всесвіт ліпить хмара…
Щось промовляє вітер басом…
Прозоре сонце, як примара…

Я намагаюсь зобразити
Узорні шати ялинникові…
У хаті, досі необжитій
Павук сидить на рушникові…

 

18 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 10 грудня. Зимові квіти нет

Марина Алдон – 8 грудня. Зима у хаті

18 июля, 2013 10:17 дп

Восьме грудня. Зима у хаті

Перевернутий сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

Відкрита книжка мряки. Скло віконне –
Морозних трафаретів галерея…
В напрузі очі… Всесвіт весь холоне…

Стріла опришка з льоду – для Морфея
Один із амулетів… Вітер стогне
Цієї ночі… голосом ді-джея…

На стелі павутина, місяць повний
В овальній рамці, звісно, для декору…
Зі свічки біла слина – віск церковний,
Тече на пальці грудня та на штору…

Зимі у хаті затишно доволі…
Камін тріскоче, є що почитати,
Сплять на роялі ноти та бемолі…
І ароматно пахне чай із м’яти…

У тексті розчинено ЯС:

Відкрита книжка
Морозних трафаретів…
В напрузі очі…

Стріла опришка –
Один із амулетів
Цієї ночі…

На стелі павутина
В овальній рамці…
Зі свічки біла слина
Тече на пальці…

 

18 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото:
работа Лукиной Елены Олеговны «Заснеженное шале»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, сонети, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 8 грудня. Зима у хаті нет

Марина Алдон – 3 грудня. Перший сніг

17 июля, 2013 9:52 дп

Третє грудня. Перший сніг

3D, у техніці розчинення

На порозі вечір несміливий, та плечистий
Відкриває двері в вимір тиші… в потойбічність…
Перший сніг молочний і цнотливий, дуже чистий…
На дорозі пише білі вірші дактилічні…

На ріці накидка кришталева… Офіційно
Мла ховає світу цього велич попід рясу…
Перший сніг малює на деревах, професійно
Щось кубічне, наче сам Малевич, в мить екстазу…

У вітрів простуджені легені, глузд здоровий,
Та характер диким є, бентежним, неспокійним…
Перший сніг, неначе птах у жмені, паперовий…
Пахне небом чистим і безмежним, прабіблійним…

У тексті розчинено вірш:

На порозі вечір несміливий,
Відкриває двері в вимір тиші…
Перший сніг молочний і цнотливий
На дорозі пише білі вірші…

На ріці накидка кришталева…
Мла ховає світу цього велич…
Перший сніг малює на деревах
Щось кубічне, наче сам Малевич…

У вітрів простуджені легені,
Та характер диким є, бентежним…
Перший сніг, неначе птах у жмені,
Пахне небом чистим і безмежним…

17 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду «Зима»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 грудня. Перший сніг нет

« Следующие  
  Предыдущие »