Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

29 января, 2013 8:45 пп

Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

— Я вже прилетів! Весна настала!
Василь Сухомлинський, «Шпак прилетів»

Холодний ранок… Вже не сплять ялиночки…
Мандрівка рідним краєм у дзвінких вітрів…
Та річ не в тому… В небі є стежиночки!

Весни початок – свято, проща для птахі́в…
Шпаки над садом, гаєм і хмариночки…
Летять додому стрімко із чужих світів…

Дощами вмите пір’я ще у вирії,
На темних крилах теплий промінь сонячний…
Сніг тане на узгір’ях інших вимірів,
На скелях-брилах чути крик воронячий…

Струмків загини, як хвости апострофів,
Репрезентують зачіски підсніжники…
Жде березень пернатих, мов апостолів…
Усі вони оновлення провісники…

У тексті розчинено ЯС:

Холодний ранок…
Мандрівка рідним краєм…
Та річ не в тому…

Весни початок…
Шпаки над садом, гаєм,
Летять додому…

Дощами вмите пір’я
На темних крилах…
Сніг тане на узгір’ях,
На скелях-брилах…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, пейзажна лірика, пори року, птахи, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли нет

Марина Алдон – Тринадцяте березня. Роздуми над картиною Р.Фалька «Червоні меблі»

28 января, 2013 8:26 пп

Тринадцяте березня. Роздуми над картиною Р.Фалька «Червоні меблі»

3D, у техніці розчинення

Чорне й червоне – контраст інтер’єру, гра кольору: темний, а в нім – світліший…
Автор чи Фальк, чи Стендаль нестандартної надідеї?
Серце холоне від самозанурення в шар підсвідомості найтвердіший…
Стіл бутафорний відтворює дійсність, як у музеї…

Певно, в кімнаті рояль… а можливо ще й шафа з книжками, вікно, гардини…
Світ ілюзорний…. і тільки мистецтво лиш не примарне…
Скатерть біленька – символ духовної цноти, неначе сльозИна дитини…
Істина, майже, в вині, що у пляшці іскриться гарно…

Несолоденька доля в господаря? А меблі незвичні – деталь комфорту…
Як розгадати, хто в домі живе і чи він щасливий?
Що ж там іще в глибині полотна? Тільки рамка, ймовірно, від натюрморту…
Диво-кімнати дизайн – майстра пензля проект сміливий…

У тексті розчинено вірш:

Чорне й червоне…
Автор чи Фальк, чи Стендаль?
Серце холоне…

Стіл бутафорний…
Певно, в кімнаті рояль…
Світ ілюзорний…

Скатерть біленька…
Істина, майже, в вині
Несолоденька…

Як розгадати,
Що ж там іще в глибині
Диво-кімнати?

 

28 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тринадцяте березня. Роздуми над картиною Р.Фалька «Червоні меблі» нет

Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене

27 января, 2013 4:53 пп

Дванадцяте березня. Цілуй мене

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене так, щоб ніч затремтіла заздрісно,
Кричала в екстазі гучно моя незайманість,
Щоб сльози текли зі свіч, обіймай безжалісно,
Щоб було на ліжку зручно, забудь про стриманість…

Цілуй мене, щоб весна заспівала збуджено,
Зігріла планеті скроню інтимним подихом,
Щоб зіронька із-за скла знала, що їй суджено –
Упала в мою долоню… Порадуй дотиком…

Цілуй мене, щоб любов оголяла цінності,
Позбавила серце смути, відкрила секрет романтики,
Щоб я захотіла знов еротизму, ніжності –
Тебе у собі відчути, неначе ядро галактики…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене так, щоб ніч
Кричала в екстазі гучно,
Щоб сльози текли зі свіч,
Щоб було на ліжку зручно.

Цілуй мене, щоб весна
Зігріла планеті скроню,
Щоб зіронька із-за скла
Упала в мою долоню.

Цілуй мене, щоб любов
Позбавила серце смути,
Щоб я захотіла знов
Тебе у собі відчути.

 

27 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, в стилі НЮ, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, інтимна лірика, Камасутра, кохання, секс и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене нет

Марина Алдон – Одинадцяте березня. Роздуми над картиною Анрі Матісса «Фрукти і бронза» (Henri Matisse)

26 января, 2013 6:10 пп

Одинадцяте березня. Роздуми над картиною Анрі Матісса «Фрукти і бронза» (Henri Matisse)

3D, у техніці розчинення

Лінія та колір – головне у цілісності декорації…
Форма –  другорядна, як і дійсність… як деталей імітація…
Неодмінно все колись мине:  й серцебиття, і мрій вібрації…
Лиш мистецтво коронує вічність та мольберт цивілізації…

На столі фігурки двох людей тримають істину невидиму…
А у вазі квітка одинока – протиставлення закоханим…
Простота довершених ідей – граната, яблука та килиму…
Стилю філософія глибока, знаю, ввік не стане порохом…

Рукотворний живописний світ… неначе в вимірі графічному…
Майстра видає оригінальність гострота смаку шляхетного…
Експресивний творчий заповіт у натюрморті символічному…
В кожнім елементі геніальність, мудрість маляра славетного…

У тексті розчинено вірш:

Лінія та колір – головне…
Форма –  другорядна, як і дійсність…
Неодмінно все колись мине,
Лиш мистецтво коронує вічність…

На столі фігурки двох людей…
А у вазі квітка одинока…
Простота довершених ідей –
Стилю філософія глибока…

Рукотворний живописний світ…
Майстра видає оригінальність…
Експресивний творчий заповіт:
В кожнім елементі геніальність…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Одинадцяте березня. Роздуми над картиною Анрі Матісса «Фрукти і бронза» (Henri Matisse) нет

Марина Алдон – Десяте березня. Рідна мово

26 января, 2013 6:08 пп

Десяте березня. Рідна мово

3D, у техніці розчинення

Моя прекрасна рідна мово, мелодійна, щира!
Ти – пісня мами, батька рада, мрії голос,
Скрижаль надій, молитви слово, нездоланна віра,
Струна душі, її відрада, віщий Логос…

Моя прекрасна рідна мово, лагідна, кринична!
Цілую стрічку жовто-синю… бачу шрами…
Я пронесу обов’язково гордо і велично
Тебе життям, як ту святиню… зі скарбами…

Моя прекрасна рідна мово, справжня, промениста!
Ти – оберіг землі магічний, дзвін етнічний,
А ще – державності основа, стежка шовковиста,
Народу дух безсмертний, вічний, героїчний…

Моя прекрасна рідна мово, плодовита гілко!
Тебе кували ланцюгами, хоч даремно…
Звучиш, як кобза, загадково, чисто, як сопілка…
Та пахнеш м’ятою, зірками, так приємно!

У тексті розчинено вірш:

Моя прекрасна рідна мово!
Ти – пісня мами, батька рада,
Скрижаль надій, молитви слово,
Струна душі, її відрада…

Моя прекрасна рідна мов!
Цілую стрічку жовто-синю…
Я пронесу обов’язково
Тебе життям, як ту святиню…

Моя прекрасна рідна мово!
Ти – оберіг землі магічний,
А ще – державності основа,
Народу дух безсмертний, вічний…

Моя прекрасна рідна мово!
Тебе кували ланцюгами…
Звучиш, як кобза, загадково…
Та пахнеш м’ятою, зірками…

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, народні звичаї, свята, Україна, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Десяте березня. Рідна мово нет

Марина Алдон – Дев’яте березня. Шевченко. Кобзар. Пророк України

26 января, 2013 6:06 пп

Дев’яте березня. Шевченко. Кобзар. Пророк України

3D, у техніці розчинення

Ти рідне слово в серці гартував, як сталь міцну,
Освячував сльозами та молитвою гарячою…
І бачив у люстерці снів державу немічну…
Реальність за рядками… півсліпа… ставала зрячою…

Ти жив заради блага страдницької нації…
Своєї України не цурався… Сином був, на жаль, невільницьким…
Мистецтво ж – не розвага, спосіб медитації,
Твій голос солов’їний для вітчизни став провісницьким…

Прабатьківської мови вчив ти співвітчизників,
Збагачував скарбницю і культури, і духовності…
Ростив із мрій, із крОві правду для подвижників,
Поезії пшеницю захищав, немов коштовності…

Не впав ти у знемозі, знав ціну епічності…
І був для світу світлом, для письменства – епітелієм…
Тепер стоїш у бронзі, а точніше – в вічності…
В руках із заповітом, мов апостол з Євангелієм…

У тексті розчинено вірш:

Ти рідне слово в серці
Освячував сльозами…
І бачив у люстерці
Реальність за рядками…

Ти жив заради блага
Своєї України…
Мистецтво ж – не розвага,
Твій голос – солов’їний…

Прабатьківської мови
Збагачував скарбницю…
Ростив із мрій, із крОві
Поезії пшеницю…

Не впав ти у знемозі…
І був для світу світлом…
Тепер стоїш у бронзі
В руках із заповітом…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, привітання, свята, Україна, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’яте березня. Шевченко. Кобзар. Пророк України нет

Марина Алдон – Восьме березня. Міжнародний жіночий день

26 января, 2013 6:03 пп

Восьме березня. Міжнародний жіночий день

Жінка
3D, у техніці розчинення

Берегиня роду, спритна та зваблива,
Мама і дружина, донька праприроди…
Не змиває вроду із обличчя злива,
Прегірка сльозина має смак свободи…

Життєдайний промінь, ніжні сонця зблиски…
Польова ромашка, на щоках рум’янці…
Цілий Всесвіт в домі, вірний друг для близьких,
Справжня Божа пташка, що співає вранці…

Молоко із кров’ю, а не просто жінка!
Вправна трудівниця, лагідна кохана…
Щирою любов’ю дише українка…
Пахне паляниця – тож хазяйці шана!

Сотні планів різних (непрості ескізи),
Та в гостях буденність, свято дуже рідко…
На плечах тендітних крила і валізи,
Клопоти щоденні… Все знесе лебідка…

У тексті розчинено вірш:

Берегиня роду,
Мама і дружина…
Не змиває вроду
Прегірка сльозина…

Життєдайний промінь,
Польова ромашка,
Цілий Всесвіт в домі,
Справжня Божа пташка…

Молоко із кров’ю,
Вправна трудівниця…
Щирою любов’ю
Пахне паляниця…

Сотні планів різних,
Та в гостях буденність…
На плечах тендітних
Клопоти щоденні…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, привітання, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме березня. Міжнародний жіночий день нет

Марина Алдон – Сьоме березня. Піт Мондріан «Еволюція» (Piet Mondrian «Evolution»)

26 января, 2013 6:01 пп

Сьоме березня. Піт Мондріан «Еволюція» (Piet Mondrian «Evolution»)

3D, у техніці розчинення

Фовізм у стилі НЮ. В мистецтві революція…
Три постаті, три грації, три паростки життя…
Народження з вогню – духовна еволюція,
Космічні декорації загострюють чуття…

Тотожність і контраст в основі композиції…
Снага в процесі творчому – як русло для ріки…
Надестетичний пласт оновлює традиції:
На тілі, на жіночому і крила, і зірки…

Думок переворот за гранню невагомості…
Живопис абстраговано, неначе алфавіт…
Земний коловорот – це цикли підсвідомості…
За кольором заховано тонкий астральний світ…

У стилі НЮ фовізм: сюжетні ілюстрації…
Куди ж до цього Дарвіну з теорією мрій!
Тут інший реалізм у межах генерації,
Підвладний Прахазяїну, Творцю, що угорі́…

У тексті розчинено вірш:

Фовізм у стилі НЮ.
Три постаті, три грації…
Народження з вогню,
Космічні декорації…

Тотожність і контраст,
Снага в процесі творчому…
Надестетичний пласт
На тілі, на жіночому…

Думок переворот,
Живопис абстраговано…
Земний коловорот
За кольором заховано…

У стилі НЮ фовізм…
Куди ж до цього Дарвіну!
Тут інший реалізм,
Підвладний Прахазяїну…

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, життя і смерть, за картинами, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сьоме березня. Піт Мондріан «Еволюція» (Piet Mondrian «Evolution») нет

Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

26 января, 2013 5:59 пп

Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

3D, у техніці розчинення

Знов ніч опускає крила холодні, астральні, темні, чорні…
І гладить віконні скельця, тримає тебе за руку…
Кохання струмує в жилах, а з ним – і думки таємні…
Тривога на рівні серця нагадує про розлуку…

На місяці темні плями – то риси твого́ обличчя…
Трикутники гір карпатських шукати у млі даремно…
А скільки зіро́к між нами… полярна – з усіх найближча?
І скільки Шляхів Чумацьких? Усі не злічити, певно…

В душі непролиті сльози киплять, їм потрібні очі…
Зіжмакані дні чи тижні… весна без жаги безсила…
Молюсь тихо на підлозі… Для тіней свічки́, як зодчі…
Хай щастя пошле Всевишній.. тобі… я не заслужила…

У тексті розчинено вірш:

Знов ніч опускає крила
І гладить віконні скельця…
Кохання струмує в жилах,
Тривога на рівні серця…

На місяці темні плями –
Трикутники гір карпатських…
А скільки зіро́к між нами…
І скільки Шляхів Чумацьких?

В душі непролиті сльози…
Зіжмакані дні чи тижні…
Молюсь тихо на підлозі…
Хай щастя пошле Всевишній..

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила… нет

Марина Алдон – П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок»

26 января, 2013 5:57 пп

П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок»

3D, у техніці розчинення

Тихенько тане сніг на сірому батисті…
Відлига. Міжсезоння. Збентежені думки.
Дерева навесні оголені, безлисті,
Незграбні ще спросоння гуцулики-струмки…

Рум’янець на щоці сьогодні в неба зранку,
Дух лісу на узгірку пильнує щось давно…
Маленькі горобці порушують мовчанку,
Клюють останню зірку, що впала, мов зерно…

Вітрисько-паламар читає Слово Боже,
Співає хрипло трохи… берізоньці сумній…
Чи справді аж до хмар… та навіть вище, може
Ведуть тонкі дороги, прокладені із мрій…

У тексті розчинено вірш:

Тихенько тане сніг…
Відлига. Міжсезоння.
Дерева навесні
Незграбні ще спросоння…

Рум’янець на щоці,
Дух лісу на узгірку…
Маленькі горобці
Клюють останню зірку…

Вітрисько-паламар
Співає хрипло трохи…
Чи справді аж до хмар
Ведуть тонкі дороги?

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок» нет

« Следующие  
  Предыдущие »