Марина Алдон – Тринадцяте квітня. Піст

Тринадцяте квітня. Піст

3D, у техніці розчинення

Піст – це не тільки відмова від різних утіх тілесних,
Від м’яса, недобрих думок, спокута бажань гріховних…
Це з Богом відверта розмова, жага до висот небесних,
Назустріч вічності крок і пошуки благ духовних…

Піст – це пора покаяння, очищення та спасіння,
Здоровий спосіб життя у вищому розумінні,
Сходів добра дозрівання і знищення зла коріння
Заради мрій, майбуття, бо ж віри плоди нетлінні…

Піст – перевірка на зрілість, на силу, на витривалість
Та на любов Христа, дослідження сенсу Вчення…
Істині, мудрості вірність і внутрішня досконалість,
Серця молитва свята, а ще – ворогів прощення…

У тексті розчинено вірш:

Піст – це не тільки відмова
Від м’яса, недобрих думок…
Це з Богом відверта розмова,
Назустріч вічності крок…

Піст – це пора покаяння,
Здоровий спосіб життя,
Сходів добра дозрівання
Заради мрій, майбуття…

Піст – перевірка на зрілість
Та на любов Христа…
Істині, мудрості вірність,
Серця молитва свята…

 

24 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – Дванадцяте квітня. Зореходи. День космонавтики

Дванадцяте квітня. Зореходи. День космонавтики

3D, у техніці розчинення

Вабить небо… споконвіку… блиск софітів…
Всесвіт, ніби на долоні… тільки б крильця…
А світил усіх без ліку… як і квітів…
Всі, як віченьки Господні… ніби кільця…

У космічнім хороводі урочисто
Витанцьовують планети живописні…
Капітанів зореходів особисто
Возвеличують поети-віршописці…

Де же місяць? Під водою? На дні річки?
У хмарині, чи в сутані? У чорнилі?
Вабить небо… глибиною дня та нічки…
І галактики незнані серцю милі…

У тексті розчинено вірш:

Вабить небо… споконвіку…
Всесвіт, ніби на долоні…
А світил усіх без ліку…
Всі, як віченьки Господні…

У космічнім хороводі
Витанцьовують планети…
Капітанів зореходів
Возвеличують поети…

Де же місяць? Під водою?
У хмарині, чи в сутані?
Вабить небо… глибиною…
І галактики незнані…

 

23 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Одинадцяте квітня. Вербна неділя. Вхід Господній до Єрусалиму

Одинадцяте квітня. Вербна неділя. Вхід Господній до Єрусалиму

3D, у техніці розчинення

Месія їде в місто міст на віслюкові,

До стін Єрусалиму наближається поволі…

А сонце блідне, терпнуть промені ранкові,

Від жаху, чи від диму тріпотять вітри у полі…

 

Б’є зло із жерла… За Йорданською рікою

В людей у душах сутінь, всі вони іще незрячі…

Неділя вербна пахне травами, весною…

Час визначення суті, від гріхів планета плаче…

 

Христа стрічає кожен гілочкою пальми…

Юрба бажає вдачі і вигукує: «Осанна!»…

За небокраєм теж, напевно, квітнуть мальви…

Усе Господь Сам бачить… і ятрить у серці рана…

 

Ісус прямує врешті сповнити Писання,

До храму урочисто, смирно входить, як до дому…

Добро віщує через власну смерть, страждання

Та Боже товариство в Царстві Вічності святому…

 

У тексті розчинено вірш:

 

Месія їде

До стін Єрусалиму…

А сонце блідне

Від жаху, чи від диму…

 

Б’є зло із жерла…

В людей у душах сутінь…

Неділя вербна…

Час визначення суті!

 

Христа стрічає

Юрба, бажає вдачі…

За небокраєм

Усе Господь Сам бачить…


Ісус прямує

До храму урочисто…

Добро віщує

Та Боже товариство…

 

22 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Десяте квітня. Трава

Десяте квітня. Трава

3D, у техніці розчинення

До неба тягнеться трава, бо там Господь, там воля…
Дме вітерець у вічі, день нанизує на пальці…
Стеблинка – зігнута брова узлісся, лану, поля,
В природи на обличчі…  сонця посмішка уранці…

Зелені вусики землі, а, може, оселедці
На дотик шовковисті, гладять ніженьку ромашці…
Роса танцює на зелі із райдугою в серці…
Так затишно на листі… і метеликові, й пташці…

В насінні зародок життя, енергія планети,
Коріння – пуповина, в лоні ґрунту… зсередини…
Сприймає світ крізь відчуття, погоду та прикмети
Малесенька рослина – мікрокосмос для людини…

У тексті розчинено вірш:

До неба тягнеться трава,
Дме вітерець у вічі…
Стеблинка – зігнута брова
Природі на обличчі…

Зелені вусики землі,
На дотик шовковисті…
Роса танцює на зелі…
Так затишно на листі…

В насінні зародок життя,
Коріння – пуповина…
Сприймає світ крізь відчуття
Малесенька рослина…

 

21 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Дев’яте квітня. Смерічка

Дев’яте квітня. Смерічка

3D, у техніці розчинення

Знов на смерічці сплять зірки малесенькі,
Співають горобці народну пісню з вітром…
На кожній гілці шпилечки гостресенькі,
Тендітні гребінці розчісують повітря…

ХмаркИ-опришки шлють із неба звісточку,
Чекають дива з див: що змінить колір хвоя…
А запах шишки вабить, кличе білочку…
Цілющий має вплив живиця на здоров’я…

Краса, величчя, форма крони дерева –
Щомиті тішать зір зеленою габою…
Її обличчя шкіра сіро-бежева –
Окраса справжня гір і влітку, і зимою…

У тексті розчинено вірш:

Знов на смерічці
Співають горобці
На кожній гілці
Тендітні гребінці

ХмаркИ-опришки
Чекають дива з див
А запах шишки
Цілющий має вплив

Краса, величчя
Щомиті тішать
Її обличчя –
Окраса справжня гір…

 

15 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Восьме квітня. Весна в Карпатах

Восьме квітня. Весна в Карпатах

3D, у техніці розчинення

Весна в Карпатах пахне потічками, навіть вітру трохи заздрісно…
У небо мчить безкрає пісня пташки милозвучна, наче мамина…
Трава кудлата диво-ниточками з ґрунту пнеться вгору радісно…
З узгір’я проростає… повз ромашки, аж дивується гущавина…

Тонка берізка пальці розминає із каблучками зеленими,
Не знає часоплину тут довкілля з кожним кущиком, стеблинкою…
Веде доріжка в храм, що зветься раєм, де хмаринки є хрещеними,
На дику полонину, на привілля день спускається росинкою…

Весна в Карпатах юна, як гуцулка, вишиванкою оздоблена…
І ніжна, і казкова прохолода потішає серце вродою…
Чекає свята каменя фігурка, навіть скеля півоголена,
Ще й зіронька ранкова… вся природа мироточить насолодою…

У тексті розчинено вірш:
Весна в Карпатах пахне потічками,
У небо мчить безкрає пісня пташки…
Трава кудлата диво-ниточками
З узгір’я проростає… повз ромашки…

Тонка берізка пальці розминає,
Не знає часоплину тут довкілля…
Веде доріжка в храм, що зветься раєм,
На дику полонину, на привілля…

Весна в Карпатах юна, як гуцулка…
І ніжна, і казкова прохолода…
Чекає свята каменя фігурка,
Ще й зіронька ранкова… вся природа…

І ще один вірш:

Весна в Карпатах
У небо мчить безкрає…
Трава кудлата
З узгір’я проростає…

Тонка берізка
Не знає часоплину…
Веде доріжка
На дику полонину…

Весна в Карпатах
І ніжна, і казкова…
Чекає свята
Ще й зіронька ранкова…

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Сьоме квітня. Благовіщення

Сьоме квітня. Благовіщення

3D, у техніці розчинення

З’явився до Марії з Назарету Іудейського
Архангел Гавриїл із доброю новиною…
Звістив прихід Месії, Єшуа, Царя вселенського…
Засяяв виднокіл свічею старовинною…

Сказав, що всі народи, гори, доли, ріки, пристані
Звеличать її Плід, зачатий у цнотливості,
Бо дівчина народить архітектора праістини,
ТогО, Хто змінить світ законом справедливості…

Додав, що Батько Вічний жде подію цю з завзятістю,
Все бачить із вершин… там, за зорею ясною,
Що егоїзм цинічний є безсилим перед святістю…
Здолати має Син гріх людства кров’ю власною…

У тексті розчинено вірш:

З’явився до Марії
Архангел Гавриїл…
Звістив прихід Месії…
Засяяв виднокіл…

Сказав, що всі народи
Звеличать її Плід,
Бо дівчина народить
ТогО, Хто змінить світ…

Додав, що Батько Вічний
Все бачить із вершин…
Що егоїзм цинічний
Здолати має Син…

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – Шосте квітня. Вітер

Шосте квітня. Вітер

 

Текст тут.

Малюнок авторський*

Марина Алдон «У пошуках вічності», акварель.

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – П’яте квітня. Роздуми над картиною Карла Брюллова «Останній день Помпеї»

П’яте квітня. Роздуми над картиною Карла Брюллова «Останній день Помпеї»

Перевернутий сонет + ЯС

Трагедії початок… Навіть сонце
Гарячу магму змішує з промінням,
Везувій викидає в небо стронцій…

Для чого людям статок… дім – каміння…
Біжать із з храму, думають – чи сон це:
Довкола все палає.. голосіння…

Потоптано алеї, цвіт тюльпану,
Чиєсь намисто дивне та незвичне…
Останній день Помпеї… Смак вулкану…
Вмирає місто горде і величне…

В повітрі попіл… Дихати нелегко…
За натовпом пильнують очі смерті…
Пекельна лава поруч… недалеко…
Мла зостається в фарбі…  на мольберті…

У тексті розчинено ЯС:

Трагедії початок…
Гарячу магму
Везувій викидає…

Для чого людям статок…
Біжать із з храму…
Довкола все палає..

Потоптано алеї,
Чиєсь намисто…
Останній день Помпеї…
Вмирає місто…

 

13 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Четверте квітня. Сумую без тебе

Четверте квітня. Сумую без тебе

3D, акровірш, у техніці розчинення

С_умую без тебе, любий, і свідок безмовний вечір –
У_ чашці не кава, сльози – краплини душІ… багряні…
М_ла гладить хмарини-труби, неначе рукав Предтечі…
У_перше лютують грози… квітневі… вночі… весняні…
Ю_ртується вітер грубий, шукаючи шлях для втечі…

Б_аскі блискавиці з бонзи, мов коні Творця вогнЯні…
Е_нергія неба всюди… для бурі звичайні речі…
З_марнілі… вібрують… лози… гілками в нервовім стані…

Т_ривога вростає в груди… Осколок там порожнечі…
Е_моції вище дози (раніше іще незнані)…
Б_лагаю, ти впийся в губи… мене обійми за плечі…
Е_кспромти про тебе в прозі – освідчуюсь у коханні…

У тексті розчинено вірш:

С_умую без тебе, любий…
У_ чашці не кава, сльози…
М_ла гладить хмарини-труби…
У_перше лютують грози…
Ю_ртується вітер грубий…

Б_аскі блискавиці з бонзи…
Е_нергія неба всюди…
З_марнілі… вібрують… лози…

Т_ривога вростає в груди…
Е_моції вище дози…
Б_лагаю, ти впийся в губи…
Е_кспромти про тебе в прозі…

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013