Марина Алдон – 22 червня. Барвінок

8 апреля, 2013 8:29 пп

Двадцять друге червня. Барвінок

3D, у техніці розчинення

Ніжно стелиться барвінок… Декламує літо вірші…
Лине пісня птиць ранкова – аріозо легендарне…
У квіток – небес відтінок (може, очі ще й синіші),
Жовте дно зіниць, як сонце, тільки крихітне, янтарне…

На тонесеньких стеблинах корінці, неначе вуси…
Грає вітровій у сховки із метеликом барвистим…
Червень ходить по коліна у нектарі, жде спокуси…
У траві густій віночок… пахне дивом росянистим…

Пелюсто́чки із тканини – із шифону, з оксамиту?
Листя з бірюзи… пружинисте, з елементами декору…
Усміхаються рослини… на горі, у серці світу…
Тішаться ліси Карпатські – дивовижну ж мають флору…

У тексті розчинено вірш:

Ніжно стелиться барвінок…
Лине пісня птиць…
У квіток – небес відтінок,
Жовте дно зіниць…

На тонесеньких стеблинах
Грає вітровій…
Червень ходить по коліна
У траві густій…

Пелюсто́чки із тканини?
Листя з бірюзи?
Усміхаються рослини…
Тішаться ліси…

 

8 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 червня. Барвінок нет

Марина Алдон – 21 червня. День літнього сонцестояння

7 апреля, 2013 9:13 пп

Двадцять перше червня. День літнього сонцестояння

3D, у техніці розчинення

Ніч капризна та тривожна, тіні дивляться на світло,
Бо найдовший день у році, навіть трави всі цілющі…
Спати хочеться, не можна… чорна кава пахне літом…
У душі мільйон емоцій… три записки на подушці…

Квітне папороть у гаї, дива ждуть ліси казкові…
Оживає храм природи, розсуваються фіранки…
Славлять гори водограї, на воді вінки святкові…
Мавки водять хороводи, щось наспівують русалки…

Мла відкрита для обрядів, червень потайки ворожить…
Розгорається багаття, є в вогню магічна сила…
Місяченьку зорі раді… Тільки хмара на сторожі…
Те́пло… геть одежу, плаття! Вітровії чистять крила…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Ніч капризна та тривожна,
Бо найдовший день у році…
Спати хочеться, не можна…
У душі мільйон емоцій…

Квітне папороть у гаї,
Оживає храм природи,
Славлять гори водограї,
Мавки водять хороводи…

Мла відкрита для обрядів,
Розгорається багаття…
Місяченьку зорі раді…
Те́пло… геть одежу, плаття!

2.
Тіні дивляться на світло,
Навіть трави всі цілющі…
Чорна кава пахне літом…
Три записки на подушці…

Дива ждуть ліси казкові…
Розсуваються фіранки…
На воді вінки святкові…
Щось наспівують русалки…

Червень потайки ворожить…
Є в вогню магічна сила…
Тільки хмара на сторожі…
Вітровії чистять крила…

 

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, народні звичаї, обряди, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 червня. День літнього сонцестояння нет

Марина Алдон – 20 червня. Мої Карпати

7 апреля, 2013 12:10 пп

Двадцяте червня. Мої Карпати

3D, у техніці зіставлення

Карпати – філармонія пташина, в гОрах мУзика казкова…
Тут виграють оркестри симфонічні, гомонять маленькі квіти,
Тут липа із берізкою – родина, їх єднає спільна мова,
Тут тихо дишуть скелі предковічні, ввись ведуть стежин орбіти…

Карпати – храм душі і праприроди, інший світ у серці гаю…
Тут вітровії, наче прихожани, камінці, немов скрижалі,
Тут пізнається сутність насолоди, бо ліси – останки раю…
Вода джерельна має смак нірвани, ватра спалює печалі…

Карпати – див та мудрості скарбниця, життєдайний дощ у хащі..
Тут можна зняти хмару з небокраю, а росинки, як насіння,
Травинки, мов зелена плащаниця, стиглі ягоди – найкращі…
Ночами тіні предків оживають…. тут дає Господь прозріння…

У тексті розчинено два вірші:

1.
Карпати – філармонія пташина…
Тут виграють оркестри симфонічні,
Тут липа із берізкою – родина,
Тут тихо дишуть скелі предковічні…

Карпати – храм душі і праприроди…
Тут вітровії, наче прихожани,
Тут пізнається сутність насолоди,
Вода джерельна має смак нірвани…

Карпати – див та мудрості скарбниця…
Тут можна зняти хмару з небокраю,
Травинки, мов зелена плащаниця,
Ночами тіні предків оживають….

2.
В гОрах мУзика казкова…
Гомонять маленькі квіти,
Їх єднає спільна мова,
Ввись ведуть стежин орбіти…

Інший світ у серці гаю…
Камінці, немов скрижалі,
Бо ліси – останки раю…
Ватра спалює печалі…

Життєдайний дощ у хащі..
А росинки, як насіння,
Стиглі ягоди – найкращі…
Тут дає Господь прозріння…

 

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 червня. Мої Карпати нет

Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

6 апреля, 2013 11:02 пп

Дев’ятнадцяте червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

Обличчя юне, норов чесний, непорочний,
У центрі світу чи картини – дві зіркИ…
Чудово знає Бог небесний, Вічний Зодчий,
Що значить мати для дитини… й навпаки…

Ступає хмарами Марія в надреальність…
На небі штори край світліший… Де ж земля?
Біля грудей у жінки – мрія… світла радість,
Тримає сина – скарб найбільший… немовля…

Два янголята майже поряд… біля брами…
Вітри ховаються під хустку… Від митця?
Мудрець Мадонни ловить погляд із піснями…
Вона несе Месію людству, дар Творця!

У тексті розчинено вірш:

Обличчя юне, норов чесний
У центрі світу чи картини…
Чудово знає Бог небесний,
Що значить мати для дитини…

Ступає хмарами Марія…
На небі штори край світліший…
Біля грудей у жінки – мрія…
Тримає сина – скарб найбільший…

Два янголята майже поряд…
Вітри ховаються під хустку…
Мудрець Мадонни ловить погляд…
Вона несе Месію людству!

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті нет

Марина Алдон – 18 червня. Біла акація

4 апреля, 2013 9:51 пп

Вісімнадцяте червня. Біла акація

3D, у техніці розчинення

Знов причепурена біла акація, знову ніжнішає…
В літо занурені грона рясні чудодійні…
Вітру спокійна, м’яка інтонація поруч тихішає,
Змінює горлиці щирі пісні мелодійні…

Зорі обстежує біла акація, мов подарунки…
Чи розпустились вони навесні, як кульбабки?
В небі світила нічні – декорації, чи візерунки?
Може, простори ті їм затісні… в межах грядки?

Мріє-роздумує біла акація… серед каміння…
Хмарка всміхається у напівсні… кострубата…
В червня від пахощів галюцинація, дивні видіння,
Просто між листям ввижається сніг… або вата…

У тексті розчинено вірш:

Знов причепурена біла акація,
В літо занурені грона рясні…
Вітру спокійна, м’яка інтонація
Змінює горлиці щирі пісні…

Зорі обстежує біла акація…
Чи розпустились вони навесні?
В небі світила нічні – декорації,
Може простори ті їм затісні?

Мріє-роздумує біла акація…
Хмарка всміхається у напівсні…
В червня від пахощів галюцинація,
Просто між листям ввижається сніг…

 

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 червня. Біла акація нет

Марина Алдон – 17 червня. Танець рук

4 апреля, 2013 1:54 пп

Сімнадцяте червня. Танець рук

3D, у техніці розчинення

Твої долоні лагідні, гарячі та пестиві
Вивчали коси, родимки на дотик… серед спальні…
Живили щастям мрії нетерплячі, трохи хтиві,
Фантазіям даруючи висОти орбітальні…

Твої тоненькі пальці… симетричні… сексуальні…
Блукали тілом, як у небі хмари… ледь відчутні…
Гортали сни ночами…  еротичні, ірреальні,
Втирали в шкіру кращі в світі чари незабутні…

Твої засмаглі витончені руки – дужі, сильні,
В пориві шалу… наче танцювали вальс чуттєвий…
Вивчали стегна, груди, серця стуки божевільні…
Був кожен жест доречним… досконалим… та миттєвим…

У тексті розчинено вірш:

Твої долоні лагідні, гарячі
Вивчали коси, родимки на дотик…
Живили щастям мрії нетерплячі,
Фантазіям даруючи висОти…

Твої тоненькі пальці… симетричні…
Блукали тілом, як у небі хмари…
Гортали сни ночами…  еротичні,
Втирали в шкіру кращі в світі чари…

Твої засмаглі витончені руки
В пориві шалу… наче танцювали…
Вивчали стегна, груди, серця стуки…
Був кожен жест доречним… досконалим…

 

 

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 червня. Танець рук нет

Марина Алдон – 16 червня. «Незабудки» Давида Штеренберга

3 апреля, 2013 9:47 пп

Шістнадцяте червня. «Незабудки» Давида Штеренберга

3D, у техніці розчинення

Блакитні очі дивляться довкола делікатно,
Маленьким квітам лячно трохи в хаті незнайомій…
Лунає за вікном пташине соло семикратно…
Чекають сонце трави волохаті у альбомі …

У полі рос алмазних чисті жмутки, повні вінця…
Їх відливають зорі в небі-склепі на світанку…
За волею сумують незабудки… На колінцях
Вслухається вітрисько в тихий шепіт… біля ґанку…

Рослини в ґрунті, начебто у ваті…  проти світла…
Та у серцях сум’яття і тривога, в’яне віра…
Так дихається важко у кімнаті… Брак повітря?
Хоча… здається стежкою підлога… буро-сіра…

У тексті розчинено вірш:

Блакитні очі дивляться довкола
Маленьким квітам лячно трохи в хаті…
Лунає за вікном пташине соло
Чекають сонце трави волохаті

У полі рос алмазних чисті жмутки
Їх відливають зорі в небі-склепі
За волею сумують незабудки
Вслухається вітрисько в тихий шепіт.

Рослини в ґрунті, начебто у ваті
Та у серцях сум’яття і тривога
Так дихається важко у кімнаті
Хоча… здається стежкою підлога…

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 червня. «Незабудки» Давида Штеренберга нет

Марина Алдон – 15 червня. Сто хвилин надії

3 апреля, 2013 8:20 пп

П’ятнадцяте червня. Сто хвилин надії

(3D, у техніці розчинення. У тексті міститься розчинений вірш та однослівний багаторим)

1.
ти – серця ноти, звуки, крил метафора,
душі порив, ангіна, крик амбітності,
уламок щастя, муки, долі амфора,
сни, зрощені на стінах арки вічності…
чужі? ні, рідні, руки, певно, янгола
під ранок на колінах… хочуть ніжності…
а небо – хмар гектари перемірює…
вуста тремтять нервово… в невагомості…
дівочі марні чари? ні, шал… вірю, є!
мла дише загадково… гра свідомості?
густа трава Стожари нам затінює…
лоскоче гарячково ніч умовності…
тло світу – ризи Отчі нефарбовані…
клітин ядро шукаю… мить напруження …
із мрії витік ночі… ми розковані…
сто вимірів до раю, піку збудження…
хвилин піщані очі неціловані
надії повертають… геть відчуження!!!

2.
Розчинений вірш:
ти – серця ноти, звуки,
душі порив, ангіна,
уламок щастя, муки,
сни, зрощені на стінах…
чужі? ні, рідні, руки
під ранок на колінах.
а небо – хмар гектари,
вуста тремтять нервово…
дівочі марні чари?
мла дише загадково.
густа трава Стожари
лоскоче гарячково.
тло світу – ризи Отчі…
клітин ядро шукаю…
із мрії витік ночі,
сто вимірів до раю…
хвилин піщані очі
надії повертають.

3.
Однослівний багаторим:
ти
душі
уламок…
сни
чужі
під ранок…
а
вуста
дівочі
мла
густа
лоскоче.
тло
клітин
із мрії…
сто
хвилин
надії…

2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и ніч. Комментариев к записи Марина Алдон – 15 червня. Сто хвилин надії нет

Марина Алдон – 14 червня. дім

3 апреля, 2013 7:47 пп

Чотирнадцяте червня. дім

3D, з елементами розчинення

 

мій дім – невеличка скринька, чи мушля зручна рожева,
що в небо впирає вухо і має квадратні очі…
нехай у хмарини линька та мочать дощі дерева,
мені тут тепло́ і сухо, вдихаю принади ночі…

мій дім – особливий катер, закопаний трохи в сушу,
де мешкають мрії стиглі, живуть у пробірках вірші…
він має такОж характер і навіть незриму душу…
поєднує форми, стилі запалена свічка в ніші…

мій дім –  це гніздо з цеглинок, чи лялечка із цементу…
із міццю, звичайно, скелі… бо знає на смак… свободу…
щось думає храм-будинок, таїть про любов легенду…
а ноти висять на стелі, утворюють пісню роду…

мій дім – це уламок міста та камінь світобудови…
всі наші чуття навзаєм, зріднились із ним ми… наче…
є в хаті разки намиста, для радості всі умови…
та тільки тебе немає… над знімками пам’ять плаче…

У тексті розчинено вірш:

мій дім – невеличка скринька,
що в небо впирає вухо…
нехай у хмарини линька,
мені тут тепло́ і сухо…

мій дім – особливий катер,
де мешкають мрії стиглі…
він має такОж характер,
поєднує форми, стилі…

мій дім –  це гніздо з цеглинок,
із міццю, звичайно, скелі…
щось думає храм-будинок,
а ноти висять на стелі…

мій дім – це уламок міста…
всі наші чуття навзаєм…
є в хаті разки намиста…
та тільки тебе немає…

 

1 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 червня. дім нет

Марина Алдон – 13 червня. Літній ранок

3 апреля, 2013 7:40 пп

Тринадцяте червня. Літній ранок

3D, у техніці розчинення

У пісні пташки вітру крик і сум,
Душі уламок, вкраплений у небо.
Стебло ромашки літа живить струм,
Гойдає ранок сьомий вимір степу.

Дрижить на віях червня аромат,
Росинок гомін в виструнчених травах.
Фарбую в мріях сонця циферблат,
Дня кожен промінь, мов гаряча кава.

Гортає річка обрію псалтир…
Губами спеку хочеться читати…
Дороги стрічка – в світ орієнтир…
Веде далеко… вздовж осик чубатих.

 

У тексті розчинено два вірші:
1.

У пісні пташки
Душі уламок,
Стебло ромашки
Гойдає ранок.

Дрижить на віях
Росинок гомін.
Фарбую в мріях
Дня кожен промінь.

Гортає річка
Губами спеку.
Дороги стрічка
Веде далеко…

2.

Вітру крик і сум
Вкраплений у небо.
Літа живить струм
Сьомий вимір степу.

Червня аромат
В виструнчених травах.
Сонця циферблат,
Мов гаряча кава.

Обрію псалтир
Хочеться читати…
В світ орієнтир
Вздовж осик чубатих.

 

26 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 червня. Літній ранок нет

« Следующие  
  Предыдущие »