Марина Алдон – 11 серпня. Час

4 июня, 2013 2:54 пп

Одинадцяте серпня. Час

3D, у техніці розчинення

Час – точна система дійсності послідовної
У межах життя минущого… швидкоплинного…
А мить – це уламок вічності наддуховної
В годиннику Бога Сущого і Єдиного…

Час – книга, усі ми – аркуші для рукописів
І літери – дні змарновані, чорні рештки мрій…
У просторі скільки ярусів, скільки обрисів?
Де кільця річні сформовані на осі земній?

Час – поміж світами відстані і дистанції…
На лінії невідомості гори, кратери…
Та пошук моменту істини, чи субстанції…
За межами підсвідомості… індикатори?

У тексті розчинено вірш:

Час – точна система дійсності
У межах життя минущого…
А мить – це уламок вічності
В годиннику Бога Сущого…

Час – книга, усі ми – аркуші
І літери – дні змарновані…
У просторі скільки ярусів,
Де кільця річні сформовані?

Час – поміж світами відстані
На лінії невідомості…
Та пошук моменту істини
За межами підсвідомості…

 

4 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, життя і смерть, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – 11 серпня. Час нет

Марина Алдон – 10 серпня. «Літнє озеро» Миколи Глущенка

3 июня, 2013 2:57 пп

Десяте серпня. «Літнє озеро» Миколи Глущенка

3D, у техніці розчинення

В люстерці озера хмарини білосніжні,
Вода пахуча, чиста, тепла і глибока…
На вітах в’яза та ліщини листя ніжне…
Яскравий синій клаптик неба в лінзі ока…

Травичку гладить сонця промінь золотистий…
Здається вітер тінню Гонти горобині…
Ще від світанку на водоймі день барвистий
Шукає посмішку Джоконди на стежині…

Жаданий дощ лише в уяві у природи,
Птах чи співає, чи голосить? Не збагнути…
А поруч гори кучеряві – храм свободи…
Умити мріють пишні коси квіти рути…

У тексті розчинено вірш:

В люстерці озера хмарини,
Вода пахуча, чиста, тепла…
На вітах в’яза та ліщини
Яскравий синій клаптик неба…

Травичку гладить сонця промінь…
Здається вітер тінню Гонти –
Ще від світанку на водоймі
Шукає посмішку Джоконди…

Жаданий дощ лише в уяві…
Птах чи співає, чи голосить?
А поруч гори кучеряві,
Умити мріють пишні коси…

 

3 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 10 серпня. «Літнє озеро» Миколи Глущенка нет

Марина Алдон – 9 серпня. Свідомі сни

3 июня, 2013 2:55 пп

Дев’яте серпня. Свідомі сни

3D, у техніці розчинення

Свідомі сни – думок і мрій дзеркальність символічна,
Занурення в проекцію астральну… фантастичну…
Де інша відкривається реальність, потойбічна,
Де тіло має форму ідеальну і пластичну…

Крізь виміри непізнані, крізь простір урочисто
Гортають вії марення пророчі між сузір’їв…
Стає невільно центром світу постіль особиста,
Здається, на подушці мапа ночі та повір’їв…

Нові світи досліджує уява… над балконом…
Чуття синхронізуючи в польоті, в насолоді,
Та пахне крізь ефір ранкова кава із лимоном,
Співає вже будильник-паваротті на комоді…

У тексті розчинено вірш:

Свідомі сни – думок і мрій дзеркальність,
Занурення в проекцію астральну,
Де інша відкривається реальність,
Де тіло має форму ідеальну…

Крізь виміри непізнані, крізь простір
Гортають вії марення пророчі…
Стає невільно центром світу постіль,
Здається, на подушці мапа ночі…

Нові світи досліджує уява,
Чуття синхронізуючи в польоті…
Та пахне крізь ефір ранкова кава,
Співає вже будильник-паваротті…

 

3 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ніч, сни, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 9 серпня. Свідомі сни нет

Марина Алдон – 8 серпня. Вечір після спеки…

2 июня, 2013 3:31 пп

Восьме серпня. Вечір після спеки…

3D, у техніці розчинення

Млою дише літній вечір після спеки,
Тихо мріє гай вербовий інстинктивно…
По землі вітри старечі і далекі
Розсипають пил зірковий конвульсивно…

Місяць квітне, сяє глянцем. Як належно…
Вигинає стежка спинку сірувату…
Річка ніжно гладить пальцем обережно
Біля берега травинку кострубату…

Соловей пісні ліричні про кохання
Самовіддано співає тембром звичним…
Хмари дві напівмістичні… без вагання…
Мчать у безвість небокраєм еластичним…

Скеля, начебто черниця, ностальгійна
Мовчки молиться Творцеві, бачить вічність…
Горам знов-таки не спиться… традиційно…
Через запахи серпневі бальзамічні…

У тексті розчинено вірш:

Млою дише літній вечір,
Тихо мріє гай вербовий…
По землі вітри старечі
Розсипають пил зірковий…

Місяць квітне, сяє глянцем…
Вигинає стежка спинку…
Річка ніжно гладить пальцем
Біля берега травинку…

Соловей пісні ліричні
Самовіддано співає…
Хмари дві напівмістичні
Мчать у безвість небокраєм…

Скеля, начебто черниця,
Мовчки молиться Творцеві…
Горам знов-таки не спиться
Через запахи серпневі…

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 8 серпня. Вечір після спеки… нет

Марина Алдон – 7 серпня. Спожинки

2 июня, 2013 3:29 пп

Сьоме серпня. Спожинки

3D, у техніці розчинення

Жнуть женці жито… Чим не живопис?
Дишуть вітрами люди й рослини…
Хроніку поля, лану рукопис
Пишуть серпами біля стежини…

Жнуть женці просо – бабці та внуки…
Терпнуть хмарини несамовито…
І мозолями скрашені руки,
Пахнуть зернини… всім Божим світом…

Жнуть женці серпень… Свято за містом
Зрілу пшеницю славлять у пісні…
Сонечко схоже трохи на тісто,
На паляницю в формі залізній…

Жнуть женці злаки – літа надбання,
Гладять стеблини, як нагороду…
Певно, у праці сенс існування…
Щастя людини в єдності роду…

У тексті розчинено вірш:

Жнуть женці жито,
Дишуть вітрами…
Хроніку поля
Пишуть серпами…

Жнуть женці просо,
Терпнуть хмарини…
І мозолями
Пахнуть зернини…

Жнуть женці серпень,
Зрілу пшеницю…
Сонечко схоже
На паляницю…

Жнуть женці злаки,
Гладять стеблини…
Певно, у праці
Щастя людини…

 

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, народні звичаї, обряди, рослини, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 серпня. Спожинки нет

Марина Алдон – 6 серпня. Залізниця

2 июня, 2013 3:27 пп

Шосте серпня. Залізниця

3D, у техніці розчинення

Є ти і я. Між нами залізниця, семафори…
Холодна сталь і сотні тисяч миль… уздовж кордону…
В душі моїй журба-печаль імлиться… Літо хворе?
Вростає біль поволі в небосхил… У шар бетону?

По рейках мчать не потяги, а мрії ілюзорні,
А шпали, наче сходи в інший світ… горизонтальні…
Твоє ім’я шепочуть вітровії непоборні,
Вже вкотре сни зрікаються орбіт… та спочивальні…

Є ти і я, вагони та вокзали… мла, перони…
Поміж серцями прірва чи місток? Розмито грані…
Ти вимикаєш місяць і Стожари, як плафони…
Кохання спопеляєш, мов квиток на рейс останній…

У тексті розчинено вірш:

Є ти і я. Між нами залізниця,
Холодна сталь і сотні тисяч миль…
В душі моїй журба-печаль імлиться…
Вростає біль поволі в небосхил…

По рейках мчать не потяги, а мрії,
А шпали, наче сходи в інший світ…
Твоє ім’я шепочуть вітровії,
Вже вкотре сни зрікаються орбіт…

Є ти і я, вагони та вокзали…
Поміж серцями прірва чи місток?
Ти вимикаєш місяць і Стожари…
Кохання спопеляєш, мов квиток…

 

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 серпня. Залізниця нет

Марина Алдон – 5 серпня. Лісова перукарня

1 июня, 2013 6:39 дп

П’яте серпня. Лісова перукарня

3D, у техніці розчинення

Салон краси у лісі, перукарня романтична…
Чарує врода чиста дивовижної природи…
Подобаються вільсі її зачіска класична,
Приколки модні з листя в яблунь викликають подив…

В перуках черемшини, не потрібно і хустинок,
В шиньйонах дужі клени небо гладять ненароком…
А ірокез ялини, наче щітка для хмаринок,
Весь Божий рік зелений у сосни колючий локон…

Розкішні капелюхи у замріяних акацій,
У бука та у дуба пишні бороди родинні,
Лип довгі віти-руки вкриті шаром аплікацій,
Невільно чешуть чуба… птиці крилами ліщині…

ВербИ тоненькі кіски – щось доволі унікальне…
Вітриську до вподоби вуса в’яза… та безвілля…
Волосся ж у берізки шовковисте, натуральне…
Прекрасне й без оздоби… без коштовностей… довкілля…

У тексті розчинено вірш:

Салон краси у лісі!
Чарує врода чиста…
Подобаються вільсі
Приколки модні з листя…

В перуках черемшини,
В шиньйонах дужі клени,
А ірокез ялини
Весь Божий рік зелений…

Розкішні капелюхи
У бука та у дуба,
Лип довгі віти-руки
Невільно чешуть чуба…

ВербИ тоненькі кіски,
Вітриську до вподоби…
Волосся ж у берізки
Прекрасне й без оздоби…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Иван Пшеничников, «Калужница цветет»,
http://www.photosight.ru/photos/5071010/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 серпня. Лісова перукарня нет

Марина Алдон – 4 серпня. «Літний пейзаж. Сосни» Олексія Саврасова

1 июня, 2013 6:37 дп

Черверте серпня. «Літний пейзаж. Сосни»  Олексія Саврасова

3D, у техніці розчинення

На струнах трави натхненно та віртуозно
Смичком ніжним вітер водить, як Паганіні…
Каміння мовчить блаженно… Ріка серйозна…
Виконують Баха вОди, зникають тіні…

Пеньок, наче ключ скрипічний, листки – бемолі,
Немов нотний стан – дорога, система ліній…
Лунає мотив космічний, чи пісня долі?
Соната летить, до Бога… у рай, у ірій…

По хмарах, по бубнах сірих, зі шкіри неба
Б’є сонця проміння влучно… Дива погодні?
Концерт дають сосни-ліри… та й всі дерева…
І птаство співає гучно хвалу природі…

У тексті розчинено вірш:

На струнах трави натхненно
Смичком ніжним вітер водить,
Каміння мовчить блаженно,
Виконують Баха вОди…

Пеньок, наче ключ скрипічний,
Немов нотний стан – дорога…
Лунає мотив космічний,
Соната летить, до Бога…

По хмарах, по бубнах сірих
Б’є сонця проміння влучно…
Концерт дають сосни-ліри
І птаство співає гучно…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 серпня. «Літний пейзаж. Сосни» Олексія Саврасова нет

Марина Алдон – 3 серпня. Вечір у лісі

1 июня, 2013 6:34 дп

Третє серпня. Вечір у лісі

3D, у техніці розчинення

Мла спадає з небозводу, походжає по пісочку,
Гладить вечір чорну птицю, має плани особисті…
Мочить сонце пальці в воду, умивається в струмочку,
Витирає об травицю скеля ступні росянисті…

Обрій літній пахне чаєм і цілющим звіробоєм,
Дише збуджено багаття, мерехтить від іскор космос…
Вітер зіроньку гойдає, хоче здатися героєм,
Промовляючи закляття, апробує власний голос…

Поспішає десь хмарина, мчить не знаючи адреси,
Пише з неї Бог етюди, промальовує ескізи…
З тінню бавиться ялина, темні личать їй компреси…
Наповняє спокій груди, розбиває часу лінзи…

Ліс не спить… Гортаю згадки… вірші-сповіді, листочки…
Місяць поміж фотокарток у альбомі мого серця?
Біля сірої палатки мрії скручені в клубочки…
Шлях у ніч бере початок із гори, мов із ясельця…

У тексті розчинено вірш:

Мла спадає з небозводу,
Гладить вечір чорну птицю,
Мочить сонце пальці в воду,
Витирає об травицю…

Обрій літній пахне чаєм,
Дише збуджено багаття..
Вітер зіроньку гойдає,
Промовляючи закляття…

Поспішає десь хмарина,
Пише з неї Бог етюди…
З тінню бавиться  ялина,
Наповняє спокій груди…

Ліс не спить… Гортаю згадки…
Місяць поміж фотокарток?
Біля сірої палатки
Шлях у ніч бере початок…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Алексей Марголин, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5070978/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, літо, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 серпня. Вечір у лісі нет

Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря…

28 мая, 2013 1:25 пп

Друге серпня. Декорує простір буря…

3D, у техніці розчинення

День Іллі

Ілля вітрами кришить скелі первозданні, потойбічні,
Пряде серпневий день тумани з очерету біля річки…
На натяжній небесній стелі дивні символи магічні –
Чорніють хмари, як сутани, закриваючи смерічки…

Тонкі зигзаги блискавиці трохи сиві та блискучі,
Як волосинки із борідки проповідника старого…
Тремтять фіалки, дикі птиці, навіть ягоди пахучі…
Гірські ліси негоди свідки й переляку грозового…

Природа трохи дратівлива – їй тепла бракує, світла…
Чекає сонце допомоги? Його шкіра зараз бура…
Жонглює від світанку злива почуттями в серці літа…
Невільно краплями вологи декорує простір буря…

У тексті розчинено вірш:

Ілля вітрами кришить скелі,
Пряде серпневий день тумани…
На натяжній небесній стелі
Чорніють хмари, як сутани…

Тонкі зигзаги блискавиці,
Як волосинки із борідки…
Тремтять фіалки, дикі птиці…
Гірські ліси негоди свідки…

Природа трохи дратівлива…
Чекає сонце допомоги?
Жонглює від світанку злива
Невільно краплями вологи…

 

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря… нет

« Следующие  
  Предыдущие »