Марина Алдон – 23 серпня. День Державного Прапора

13 июня, 2013 5:55 пп

Двадцять третє серпня. День Державного Прапора

3D, у техніці розчинення

Стяг український

Золото сонця сил додає і мудрості,
Синь небозводу пахне терпким цикорієм…
Наше знамено – знак перемоги, мужності,
Символ свободи в’ється над сивим обрієм…

Море блакитне, жде від Творця освячення…
Жовті корали – свідки німі історії…
Прапор наш рідний має важливе значення –
Символ держави, спільної території…

Даль лазурова – шлях у майбутнє нації,
Жито й пшениця  –  ніби землі архаїка…
Стяг український –  це наших душ вібрації,
Роду скарбниця та перемог мозаїка…

У тексті розчинено вірш:

Золото сонця,
Синь небозводу…
Наше знамено –
Символ свободи…

Море блакитне, .
Жовті корали… .
Прапор наш рідний – .
Символ держави…

Даль лазурова…
Жито й пшениця…
Стяг український –
Роду скарбниця…

 

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, народні звичаї, свята, традиції, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 серпня. День Державного Прапора нет

Марина Алдон – 22 серпня. Ми… чужі…

13 июня, 2013 3:11 пп


Двадцять друге серпня. Ми… чужі…

3D, у техніці зіставлення:

В поштовій скрині без адреси телеграма…
Не відновить пароль душі, яка розп’ята…
Зі збоєм нині почуттів кардіограма…
У серці фейс-контроль… крізь біль, тривоги, втрати…

Таяться вранці зорі, згарки свіч янтарних…
Сни в кроні десь верби… напевно ждуть предтечу…
Виводять пальці списки стресів календарних,
Автографи журби вростають в порожнечу…

Судомить вічність… без кохання небо хворе,
Від ВІЛу самоти струс головної мрії…
Розбито дійсність, не зустрінемось ніколи…
Йдем порізно, прости… ми… вже давно… чужії…

У тексті розчинено два вірші:

1.
В поштовій скрині
Не відновить пароль…
Зі збоєм нині
У серці фейс-контроль…

Таяться вранці
Сни в кроні десь верби…
Виводять пальці
Автографи журби…

Судомить вічність
Від ВІЛу самоти…
Розбито дійсність,
Йдем порізно, прости…

2.
Без адреси телеграма
Душі, яка розп’ята…
Почуттів кардіограма
Крізь біль, тривоги, втрати…

Зорі, згарки свіч янтарних,
Напевно ждуть предтечу…
Списки стресів календарних
Вростають в порожнечу…

Без кохання небо хворе –
Струс головної мрії…
Не зустрінемось ніколи…
Ми… вже давно… чужії…

 

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 серпня. Ми… чужі… нет

Марина Алдон – 21 серпня. На сьомий день потопу

13 июня, 2013 10:54 дп

Двадцять перше серпня. На сьомий день потопу

3D, у техніці розчинення

На сьомий день потопу* тріснув світ,
На сонці стало слизько від вологи…
Плив Ной через Європу… десь на схід…
Кричав, дрижав вітрисько… терпли ноги…
На сьомий день стихії в чорну млу
Ховав півмісяць клішні надчутливі…
Не ждали на Месію та Іллю
Владики світу грішні, неправдиві…
На сьомий день жахіття, груди хмар
Душила невідомість скаженіла…
Впивались лихоліття смертних кар
У хвору підсвідомість… через тіло….
На сьомий день… розбрату… замість трав
Вростала в небо прірва… вздовж провулку…
Ковчег до Арарату поспішав…
Наближувала віра до притулку…

У тексті розчинено вірш:

На сьомий день потопу*
На сонці стало слизько…
Плив Ной через Європу…
Кричав, дрижав вітрисько…
На сьомий день стихії
Ховав півмісяць клішні…
Не ждали на Месію
Владики світу грішні…
На сьомий день жахіття
Душила невідомість…
Впивались лихоліття
У хвору підсвідомість…
На сьомий день… розбрату…
Вростала в небо прірва…
Ковчег до Арарату
Наближувала віра…

*Всесвітній потоп тривав сорок днів і сорок ночей.

 

13 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, дощ, релігія, роздуми и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 серпня. На сьомий день потопу нет

Марина Алдон – 20 серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна

12 июня, 2013 8:08 пп

Двадцяте серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна

3D, у техніці розчинення

У лісі буяє літо, гарцює серпень,
Біліють узори квітів – природні чари…
Ховається денне світло у ніжну зелень,
Деревам у пишнім вітті дрімають хмари…

Повітря терпке, пахуче – п’янить аж дійсність…
До неба веде доріжка, у світ безмірний…
А вітру душа співуча шукає Вічність…
Гуляє, втомившись трішки… струмочок вільний…

Галявина – витвір Божий, міжгалактичний,
Де мрії, думки гніздяться… завждИ інтимні…
Грибок на хатинку схожий, на ключ скрипічний…
Росинки, як краплі щастя, прозорі, дивні…

А десь із кущів ожини метелик лине…
Лунає пташиний голос, такий прекрасний…
Мох, наче сувій тканини – оздоба глини…
Довкілля – маленький космос, Едем сучасний…

У тексті розчинено вірш:

У лісі буяє літо,
Біліють узори квітів…
Ховається денне світло
Деревам у пишнім вітті…

Повітря терпке, пахуче,
До неба веде доріжка…
А вітру душа співуча
Гуляє, втомившись трішки…

Галявина – витвір Божий,
Де мрії, думки гніздяться…
Грибок на хатинку схожий,
Росинки, як краплі щастя…

А десь із кущів ожини
Лунає пташиний голос…
Мох, наче сувій тканини,
Довкілля – маленький космос…

 

 

12 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна нет

Марина Алдон – 19 серпня. У натовпі

12 июня, 2013 4:21 пп

Дев’ятнадцяте серпня. У натовпі

3D, у техніці розчинення

У натовпі сірім вовчім двоногі звірі…
Дратують овечі шкіри, хижацькі цілі…
Впираються в небо очі….в густім ефірі
Шукають промінчик віри… хмарини білі…

У натовпі злім, байдужім свої реформи…
Повітря… як смуга смогу… не треба раю…
Не вірять заблудлі душі в моральні норми,
Уже ні собі, ні Богу… не довіряють…

У натовпі юд, пилатів та фарисеїв
За правду готові вбити і тіло, й слово…
Не можу такою ж стати – не ті ідеї…
Різнюся я в цьому світі… не випадково…

У натовпі сірім вовчім закони зграї…
Людина людині ворог… і скрізь могили…
Молюся Творцю щоночі, Його благаю,
Розвіяв… щоб гріху морок… додав… щоб сили…

У тексті розчинено вірш:

У натовпі сірім вовчім
Дратують овечі шкіри…
Впираються в небо очі,
Шукають промінчик віри…

У натовпі злім, байдужім
Повітря… як хмара смогу…
Не вірять заблудлі душі
Уже ні собі, ні Богу…

У натовпі юд, пилатів,
За правду готові вбити…
Не можу такою ж стати…
Різнюся я в цьому світі…

У натовпі сірім вовчім
Людина людині ворог…
Молюся Творцю щоночі…
Розвіяв… щоб гріху морок…

 

12 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Руслан Сафиулов, «РНВ»,
http://www.photosight.ru/photos/5083053/

 

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, релігія, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 серпня. У натовпі нет

Марина Алдон – 18 серпня. Повний місяць

12 июня, 2013 1:23 пп

Вісімнадцяте серпня. Повний місяць

3D, у техніці розчинення

А місяць сьогодні повний в руці Господній…
Приховує бік свій темний… невже для блага?
Це – звичний рефлекс умовний, процес природній,
Чи культові дії древні світила-мага?

А місяць сьогодні повний і гладить вічність…
Пускає у ніч коріння… цупке… до ранку…
Пронизує світ духовний та потойбічність
Холодне його проміння, крізь вежі замку…

А місяць сьогодні повний, прекрасний, ясний,
Мов куля срібляста дивна, розквітлий лотос…
ПтахИ, ніби хор церковний, цілком сучасний,
Співають у млі надривно… вібрує голос…

А місяць сьогодні повний, у білій мушлі
Гортає і сни, і мрії… й галактик межі…
У небі, як сфінкс безмовний, рахує душі…
Піщаним зіркам радіє… на безбережжі…

У тексті розчинено вірш:

А місяць сьогодні повний
Приховує бік свій темний…
Це – звичний рефлекс умовний
Чи культові дії древні?

А місяць сьогодні повний,
Пускає у ніч коріння…
Пронизує світ духовний
Холодне його проміння…

А місяць сьогодні повний,
Мов куля срібляста дивна…
ПтахИ, ніби хор церковний
Співають у млі надривно…

А місяць сьогодні повний,
Гортає і сни, і мрії…
У небі, як сфінкс безмовний,
Піщаним зіркам радіє…

 

12 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, місяць, ніч, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 серпня. Повний місяць нет

Марина Алдон – 17 серпня. Світанок на морі

11 июня, 2013 3:50 пп

Сімнадцяте серпня. Світанок на морі

3D, у техніці розчинення

Чайка крилом шовковим зриває зорі,
Хвилі гойдає ніжно вітрисько дикий…
Сонце встає ранкове, не спиться в морі…
Місяцю стелить ліжко – диван великий…

Тихо пірнає в воду рибина двічі…
Згірклий густий серпанок у небі тане…
Літо на гілці глоду листочки лічить…
Шиє з роси фіранок узлісся тьмяне…

Човен старенький поряд… а в ньому люди…
В жменю піску вростає звичайна днина…
Скелі холодний погляд завжди в нікуди…
Стигне над виднокраєм пухка хмарина…

У тексті розчинено вірш:

Чайка крилом шовковим
Хвилі гойдає ніжно…
Сонце встає ранкове,
Місяцю стелить ліжко…

Тихо пірнає в воду
Згірклий густий серпанок…
Літо на гілці глоду
Шиє з роси фіранок…

Човен старенький поряд,
В жменю піску вростає…
Скелі холодний погляд
Стигне над виднокраєм…

 

11 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Кондратов Валерий, «***»
http://www.photosight.ru/photos/5027792/?from_member

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, море, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 серпня. Світанок на морі нет

Марина Алдон – 16 серпня. «Русалки» Костянтина Маяковського

11 июня, 2013 11:42 дп

Шістнадцяте серпня. «Русалки» Костянтина Маяковського

3D, у техніці розчинення

Місячна ніч у гаї… чи вечорниці…
Стелить густі серпанки примарна дійсність…
Неподалік співають міфічні птиці…
Трохи сумні русалки шукають ніжність…

У хороводі з літом кружляє хмарка…
Грає на флейті річка у стилі джазу…
І гомонить із вітром ще юна Мавка…
Про почуття смерічка шепоче в’язу…

Місячна ніч казкова… Схил неба терпне…
З тіней ростуть фіалки і їм не темно…
Пахне трава шовкова духмяним серпнем…
Гладять її русалки… хвостами, певно…

В’ються стежки самотні крізь опівнічність…
З лісу назустріч місту – каміння-глиби…
Зорі – свічки Господні вдихають вічність…
Дивляться в воду чисту дівчата-риби…

У тексті розчинено вірш:

Місячна ніч у гаї
Стелить густі серпанки…
Неподалік співають
Трохи сумні русалки…

У хороводі з літом
Грає на флейті річка…
І гомонить із вітром
Про почуття смерічка…

Місячна ніч казкова…
З тіней ростуть фіалки…
Пахне трава шовкова,
Гладять її русалки…

В’ються стежки самотні
З лісу назустріч місту…
Зорі – свічки Господні
Дивляться в воду чисту…

11 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, народні звичаї, роздуми и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 серпня. «Русалки» Костянтина Маяковського нет

Марина Алдон – 15 серпня. Безсоння

9 июня, 2013 6:35 пп

П’ятнадцяте серпня. Безсоння

3D, у техніці розчинення

Світ за вікном – безодня… провалля ночі…
Скрапує свічка в вічність … у невагомість…
Поруч лише безсоння, сльозяться очі…
Згадки гортає ніжні… моя свідомість…

Темряви чорна скроня у павутинні…
Пахне журбою, смутком уся кімната…
Бачить моє безсоння твої світлини…
Пристрасть у серці згустком – за щастя плата…

Небо – твердінь Господня, де місяць сяє,
Зірочка в кожній ніші… святим не тісно…
А за столом безсоння смакує чаєм…
Пише зі мною вірші… про тебе, звісно…

Трохи тремтить долоня… від хвилювання…
Зміни в душі погодні? Дім, як в’язниця…
Знає моє безсоння – болить кохання…
Що не засну сьогодні – не таємниця…

У тексті розчинено вірш:

Світ за вікном – безодня…
Скрапує свічка в вічність…
Поруч лише безсоння
Згадки гортає ніжні…

Темряви чорна скроня
Пахне журбою, смутком…
Бачить моє безсоння
Пристрасть у серці згустком…

Небо – твердінь Господня,
Зірочка в кожній ніші…
А за столом безсоння
Пише зі мною вірші…

Трохи тремтить долоня…
Зміни в душі погодні?
Знає моє безсоння…
Що не засну сьогодні…

 

9 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
art1fex, «Мистерии»,
http://www.photosight.ru/photos/5081827/

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, сни и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 15 серпня. Безсоння нет

Марина Алдон – 14 серпня. Троянда

7 июня, 2013 3:59 пп

Чотирнадцяте серпня. Троянда

3D, у техніці розчинення

Вітри нестримні… акробати…
Цілують квітку… пишуть вірші…
Вдихають дивні аромати –
Парфуми влітку ж найсильніші…

Співає бджілка романтично
Свій гімн рослині загадковій…
На листі зірка невеличка –
В росі-перлині світанковій…

Між пелюстками сонця вії,
Природна свіжість у бутоні…
Під небесами квітнуть мрії…
Краса та ніжність… жаль… сезонні…

Мов із паперу чи з пластмаси
Колючий вусик войовничий…
Окраса скверу чи тераси  –
Троянди кущик… мальовничий…

У тексті розчинено вірш:

Вітри нестримні
Цілують квітку,
Вдихають дивні
Парфуми влітку…

Співає бджілка
Свій гімн рослині…
На листі зірка –
В росі-перлині…

Між пелюстками
Природна свіжість…
Під небесами
Краса та ніжність…

Мов із паперу
Колючий вусик…
Окраса скверу –
Троянди кущик…

 

7 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 серпня. Троянда нет

« Следующие  
  Предыдущие »