Марина Алдон – Потоп

Потоп

3D у техніці зіставлення + паліндром

Вишив мохом потоп і нині не мак… а он диво видно*…
Срібні контури риб у воді з намистин добірних…
Трохи хочеться, щоб рачкувати хмаркам уже набридло…
Заспівали вітри… щоб пісень не таких гамірних…

Чути повені гул, одночасно частоти, ритми неба…
І тремтіння дощів різним досить таки буває…
У долоні намул… неспокійні у млі кущі, дерева…
Катаклізм у душі, берегів у ріки немає…

Лиже паводок шлях і на дотик вивчає ниву, поле…
Грубо гладить мости, розважається, бешкетує…
Десь ховається птах, бо намочено крила сизі… кволі…
Ніч цілує хрести та стихії сільце готує…

У тексті розчинено вірш:

Вишив мохом потоп
Срібні контури риб…
Трохи хочеться, щоб
Заспівали вітри…

Чути повені гул
І тремтіння дощів…
У долоні намул,
Катаклізм у душі…

Лиже паводок шлях,
Грубо гладить мости…
Десь ховається птах…
Ніч цілує хрести…

*Перший рядок вірша —  паліндром, читається і справа наліво і навпаки.
Вишив мохом потоп і нині не мак… а он диво видно…
Он диво видно а… камені нині потоп мохом вишив…

14 листопада 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: atit «***»,

http://www.photosight.ru/photos/5292397/

Марина Алдон – Осінь у Парижі

Осінь у Парижі

3D  у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Листок на гілці… щось шепоче в тлінні…
Звичайна жовта пляма… ніби місто…
Чи сонця пальці пишуть на камінні
Портрет да Вінчі Богу… особисто?
Загублено в туманах день осінній?
Сьогодні вранці Сена норовиста…

На творі Леонардо, що у Луврі
Мистецька вічність з запахом Парижу…
У серці листопаду – гімн культурі…
Вітри північні в ритмі маршу дишуть…

У Ейфелеву вежу стратосфера
Впирається невільно шпилем гострим?
Довкола дійсно творча атмосфера…
Як жаль, що тут… я є нечастим гостем…

У тексті розчинено ЯС:

Листок на гілці –
Звичайна жовта пляма,
Чи сонця пальці?

Портрет да Вінчі
Загублено в туманах
Сьогодні вранці…

На творі Леонардо
Мистецька вічність…
У серці листопаду
Вітри північні…

 

5 жовтня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: markiza555 «Лувр»,
http://www.photosight.ru/photos/5139002/?from_member

Марина Алдон – Самотній ранок

Самотній ранок

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Крізь скло віконне плавиться серпанок,
Пірнає в вазу промінь свічки хутко…
Червоним світлом дивним сяє ранок

Крайнебо стогне, молиться нечутно…
Хмарина у долоні… і фіранок
Укупі з вітром дише ледь відчутно…

Самотній птах… із голосом предтечі
Читає вірші власні у польоті…
Ніхто не бачить сліз моїх… до речі,
Вони стають піснями у блокноті…

Не розділити навпіл миль розлуки,
Світів між нами більше не з’єднати…
Без тебе на канапі терпнуть руки…
Не пахне снами арт-декор кімнати…

У тексті розчинено ЯС:

Крізь скло віконне
Пірнає в вазу промінь
Червоним світлом…

Крайнебо стогне,
Хмарина у долоні
Укупі з вітром…

Не розділити навпіл
Світів між нами…
Без тебе на канапі
Не пахне снами…

 

11 серпня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Дегтяревой Евгении Витальевны «Автопортрет с травяным ангелом»

Марина Алдон – Вода і камінь

Вода і камінь

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Прозора хвиля лиже скелю сіру…
На березі морському кров липнева…
Вода і камінь мають душу, шкіру…

Не крок, не миля від човна до неба…
Далекий шлях додому… В серці віру
Крізь кілька храмів пронести ще треба…

На скелі краплі сонця в формі кілець,
Вологи промінь топче черепаха…
Не стиснути в долоньці ранку крилець…
Вітриська гомін має швидкість птаха…

У мить оцю народжується днина…
Пісок на чужині сльозами повний…
Відточує з граніту не людина,
А рідина планетна… дзвін церковний…

У тексті розчинено ЯС:

Прозора хвиля
На березі морському…
Вода і камінь…

Не крок, не миля,
Далекий шлях додому,
Крізь кілька храмів…

На скелі краплі сонця,
Вологи промінь…
Не стиснути в долоньці
Вітриська гомін…

24 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Дегтяревой Евгении Витальевны «Вода и камень»

Марина Алдон – Серпнева свічка

Серпнева свічка

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Стікає з свічки кров життєва в вічність…
Невільно ніч серпнева п’є мартіні…
В долоню теплу мла роняє свіжість…

У межах звички знов танцюють тіні…
Шукаю на деревах іншу дійсність…
Зоринку стерплу бачу в парафіні…

На жаль, немає фільтру для кохання,
Для слів та воску пломінь не завада…
Розплавлено палітру мрій… зітханням…
У клітках мозку ти… тривога… зрада…

Вогонь листи, світлини поглинає,
Та спомини болять іще сильніше…
Безмовно… вкритим димом… небокраєм
Тебе шукати знову линуть вірші…

У тексті розчинено ЯС:

Стікає з свічки
Невільно ніч серпнева
В долоню теплу…

У межах звички
Шукаю на деревах
Зоринку стерплу…

На жаль, немає фільтру
Для слів та воску…
Розплавлено палітру
У клітках мозку…

24 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа bregeda victor victorovich «Молитва»

Марина Алдон – У лютого багато планів на майбутнє

У лютого багато планів на майбутнє

3D, у техніці розчинення

У лютого багато планів на майбутнє, але час його обмежений…
В оселі він заходить крадькома, щоб на вогонь таємно глянути…
Відлякує чомусь тепло таке могутнє та камін старий розсерджений…
У серці крижаному сніг, зима, що можуть в мить одну розтанути…

На вулицях міських блукати, звісно, краще – і комфортніше, й безпечніше,
Не гріють сонця пальці-промінці, мороз вростає у артерії…
Бурульками приємно ласувати натще, лиш вітри усе нестерпніші…
А як малюють білі олівці на вікнах Лувру, навіть келії!

У лютого багато планів на майбутнє… їх несе у світ він з вірою –
Пошити треба віхолам взуття, всім розказати про досягнення…
Готує шоу на каткові незабутнє з ожеледицею сірою…
Та у природи власний цикл життя, інакші задуми та прагнення…

У тексті розчинено вірш:

У лютого багато планів на майбутнє…
В оселі він заходить крадькома,
Відлякує чомусь тепло таке могутнє…
У серці крижаному сніг, зима…

На вулицях міських блукати, звісно, краще –
Не гріють сонця пальці-промінці…
Бурульками приємно ласувати натще…
А як малюють білі олівці!

У лютого багато планів на майбутнє –
Пошити треба віхолам взуття…
Готує шоу на каткові незабутнє…
Та у природи власний цикл життя…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Зиминой Mарии Александровны «Фонтанка. Февраль»

Марина Алдон – Морозний день

Морозний день

3D, у техніці розчинення

Від сонця користь – мегатонни світла в межах простору,
Замість тепла – на променях бурульки… Сніг на грейдерах…
Легенями проціджує повітря, сфери космосу
Мороз-митець  і створює малюнки в стилі Вермера…

У крижаних великих окулярах від правіхоли
Він добре бачить ріки, водограї, всі водоймища,
Хоч сам незримий, начебто примара, але інколи
Лякає люд, тварин, пташині зграї біля сховища…

Його духовна їжа – срібний іній, ожеледиця…
Цікавлять більше вікна, аніж книги, сни та марення…
Планета у холодній павутині ледве вертиться,
Чекає дару Божого – відлиги, льоду танення…

У тексті розчинено вірш:

Від сонця користь – мегатонни світла,
Замість тепла – на променях бурульки…
Легенями проціджує повітря
Мороз-митець  і створює малюнки…

У крижаних великих окулярах
Він добре бачить ріки, водограї,
Хоч сам незримий, начебто примара,
Лякає люд, тварин, пташині зграї…

Його духовна їжа – срібний іній…
Цікавлять більше вікна, аніж книги…
Планета у холодній павутині
Чекає дару Божого – відлиги…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Шалагиной Маргариты Евгеньевны «Зимний день»