Там Карпати ріднії в золотій короні
Де фонтани осені повняться листками,
Де гірлянди квітів скидують разки,
Там Карпати росяні, вмиті напівснами,
Криють поміж вітів інею мазки.
Де пташки заручені із природи храмом,
Де серця лишають, як покличе путь,
Там Карпати злучені із небес вігвамом,
Вітер зупиняють, тишу навпіл рвуть.
Те тумани срібнії ранку б’ють поклони,
Де струмкиховають чисті промінці,
Там Карпати ріднії в золотій короні
Бірюзу складають на м’якій руці.
Оставить комментарий