Коли проб’є останній час
Коли проб’є останній час,
Покине землю кожен з нас,
В останню путь вестимуть кроки
До власної душі Голгофи…
З каплиці, з вівтаря прощання
До Бога й вічного кохання.
Коли проб’є останній час,
То кожен свій іконостас
Не буде у церквах шукати,
А суду Господа чекати.
Дзвони заплачуть сумно й гучно,
Задише вічність нерозлучно.
Коли проб’є останній час,
То зникнуть сонце й зорі враз.
Зупинить доля циферблати,
За все наступить час розплати.
Минуться сльози, сум, тривога…
Душа, як птах, помчить до Бога.
Оставить комментарий