Дзвіночки
Кладу до вівтаря діброви спокій,
Занурившись обличчям до блакиті,
Ловлю дзвіночків погляди глибокі,
Що блиском ранку непомітно вкриті.
І чую дзвін, як плюскіт водограю,
Рапсодію нову… Найкращу в світі….
Знайти бажаю хоч шматочок раю,
А він отут, напевно, поміж квітів…
З небесних арок чисті акварелі
Мазки лишають на ажурнім пір’ї,
Рясніють мрії на душі веселі,
Здіймаючись хоромами повір’їв.
Оставить комментарий