Кульбаба
Застелило кульбабок море
Сонцем прибрану залу ниви,
Вітру ніжний гіпюр прозорий
Виглядає з-під светру сливи.
Малахітові личка трави
В еліксирі миють духмянім,
А кульбаби собі кучеряві
Капелюшки шиють весняні.
Та бентежно їх час спливає
І голівки уже з синою…
Парашутики квітка роняє…
Видається політ їй грою…
Оставить комментарий