Мить метелика
Росою умивається метелик,
Вдихає ранок теплий та рожевий,
Так вабить небокрай його липневий,
Неначе сонце – медом повний келих…
Лоскоче тіло вітер бородою,
Із вусиками бавиться завзято,
Над квіткою майстерно робить сальто
Й ховається тихенько за травою…
Строкатий гордий красень лускокрилий
Пишається нарядом ексцентричним,
Яскравим, елегантним і незвичним…
Безмовно… оглядає крутосхили…
Природа – диво з див… нерукотворне,
А поле – бездоганне… досконале…
На жаль, життя комахи нетривале,
Але багатогранне,неповторне…
.
9 червня 2014
© Copyright Marina Aldon 2014
Оставить комментарий