Іду… Холодна… Безкрівна…
Іду… Холодна… Безкрівна…
Лиш іній десь-десь на судинах…
Це я — снігова царівна:
Піввіхола і півлюдина.
Тобі простягаю перла,
Для місяця срібла ще трішки.
Не плач, що волошка вмерла,
Сивіють потроху доріжки.
Візьми обережно пуху,
Стряхни з боязкої хмаринки.
Давай, поведу за руку,
Глянь, спить собі ліс, як дитинка.
Хочеш, віддам тобі вічки,
Крижинки-кришталики власні,
Змовкне від подиву річка
В оздобі невинно-прекрасній.
Я вибілю все це місто.
Нічого, що вже звечоріло.
Моє одягни намисто:
Очистиш і душу, і тіло.
Повір, снігова царівна —
Піввіхола і півлюдина.
Іду… Холодна… Безкрівна…
Лиш іній десь-десь на судинах.
Оставить комментарий