Твій голос
Твій голос дзвенить у душі, наче помахи крил
Поштового голуба… ніби струмка леготіння,
Неначебто сонця ранкового струни-проміння…
Здається, без тебе б на землю упав небосхил…
Твій голос звучить… Його чути – найвища з утіх…
Торкаються серця слова… За межею безтями
Мені не важливо, що скільки доріг поміж нами…
Говориш коли… безгоміння у вимірах всіх…
Твій голос і сміх… пропускаю крізь кожну з судин,
А свій телефон, коли дзвониш, цілую одразу,
Неначебто п’ю чи вдихаю твою кожну фразу…
Для мене ж бо ти – найрідніший у світі… один…
22 жовтня 2014
