Краплинка дощу – як голка…
Краплина дощу майже кожна – як голка тонка і гостра,
Що сіру гранітну бруківку зшиває з небесним зводом,
Хоч нитка із хмари в повітрі безслідно щезає згодом,
У осені… втім… інструментів подібних завжди є вдосталь…
Простромлює вітру незримі намочені крила злива,
Уловлює подихом вересня такти і ритми міста,
Автографи ставить свої на засмагле від літа листя…
І музика лине довкола тривожна, сумна, журлива…
Краплина дощу майже кожна – як голка дрібна і мокра,
Що світ прошиває узором абстрактним та винятковим,
Туман біля річки гірської білішим стає, шовковим,
Неначе колись кучерява, густа борода Софокла…
15 серпня 2015
