Спрагло читаю тебе
Спрагло читаю тебе між рядками вподобаних записів,
Ніби пірнаю в глибини крайнеба безмірного…
Відстань між нами – тонесенька риска на мапі у Яндексі
В розрізі простору метафізично-ефірного…
Спрагло читаю тебе, наче Біблію… чорним по білому…
Хочеться стати частинкою тексту важливого…
Я… потаємно… сповідуюсь віршами… світові цілому…
Символи – дотики клавіш до серця тремтливого…
Спрагло читаю тебе… розглядаючи місячні кратери
Кожної крапки, чи точки уявної вічності…
Імпульси ніжні знаходять наосліп душі індикатори…
Ти же є суттю
Моєї мрійливої дійсності…
6 січня 2015
© Copyright Marina Aldon 2015
Фото: ALEKSEI MAKARENOK «Не замечая времени…………»
