Осіння Верховина
Ліс – крематорій осінній… Показує жовтий оскал
Древня карпатська печера, при вході завалена листям…
Камінь за міццю нагадує трохи фактурний метал,
Бо упирається в кожен із вимірів дійсності вістрям…
Гори – споруди, збудовані з глини, дерев і струмків,
А поміж ними стежини до неба тоненькі, імлисті…
Всюди контрасти довкілля об’ємні, сезонні, чіткі,
Схожий рельєф на глибинне метро та висотки у місті…
Гай медитує на слово вітриська, впадає у транс,
Жовтень нечутно дощами природі тече по судинах…
Серцем вимірюю біля бескиду вологи баланс
І утішаюсь, прекрасна, велична яка Верховина!
1 листопада 2014
© Copyright Marina Aldon 2014
Фото: Роберт «***»
Оставить комментарий