25 грудня – Католицьке Різдво
3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС
у млі холодній вікна з плетивами сивими…
співа старий будильник… майже з Мефістофелем…
о сьомій ранку розчиняються всі привиди…
на край безодні схоже небо… темним профілем…
Весь текст ТУТ.
22 липня 2013
На фото: работа Калинина Владимира Ильича «Ждём Рождества»
3D, у техніці розчинення
Зима ридає снігом… Видно, з радості… цілує незнайомців…
У натовпі немає з ким погратися, просити навіть марно…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці з бурулькою в долоньці…
У окулярах річка, як полярниця… закутана, та гарна…
Ажурні візерунки роздивляється мусон посеред неба…
На вікнах де-не-де моделі всесвіту зі срібною габою…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця, прибрати вдома треба…
Із груднем розпочати важко бесіду, він зайнятий собою…
Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться без променів-намиста…
Дерева дишуть мегаснами Божими у масках для наркозу…
Довкола метушня… широка вулиця стурбованого міста
Поснована сліпими перехожими… й глухими… від морозу…
У тексті розчинено вірш:
Зима ридає снігом… Видно, з радості…
У натовпі немає з ким погратися…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці…
У окулярах річка, як полярниця…
Ажурні візерунки роздивляється,
На вікнах де-не-де моделі…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця…
Із груднем розпочати важко бесіду…
Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться…
Дерева дишуть мегаснами Божими…
Довкола метушня… широка вулиця
Поснована сліпими перехожими…
22 липня 2013
Фото: Krasnov Vladimir, «***Пришла зима»,
http://www.photosight.ru/photos/5133843/
3D, у техніці розчинення
Світ міцно сковують морози, млі відпущені,
Зірки впресовуючи в ніші невагомості…
Весь вірш можна прочитати ТУТ.
22 липня 2013
На фото: работа Тюленева Валерия Федоровича «Зима»
3D, у техніці розчинення
Стискає в долоні мряка тремтливі від лампи тіні,
Стежки десяткОвим дробом здаються. Не знаю, чи… сон це…
Продовження за ЦИМ посиланням.
22 липня 2013
На фото: работа Бондаренко Евгения Фёдоровича «Оттепель»
3D, у техніці розчинення
21 грудня – день зимового сонцестояння
Єднання небосхилу і землі та стрАху з мужністю…
Маленька свічка чує Божу мову, Йони бесіду…
Мертвіє сонце-колесо у млі всією сутністю,
Щоб народитись, певно, потім знову з лона Всесвіту…
Спиняється у космосі десь мить, чи цикл активності
Збагнути ступінь дива прагне розум, силу звичаїв…
Аж три доби червона куля спить за гранню дійсності,
В обіймах біловусого морозу, звісно, в відчаї…
На білий танець зірку кличе ніч, бо світоч вигорів…
Півмісяць усміхається ласкаво над будинками…
Небесне коло в лоні потойбіч, у іншім вимірі?
Чи в ліжку? Я йому готую каву зі сніжинками…
У тексті розчинено вірш:
Єднання небосхилу і землі…
Маленька свічка чує Божу мову…
Мертвіє сонце-колесо у млі,
Щоб народитись, певно, потім знову…
Спиняється у космосі десь мить,
Збагнути ступінь дива прагне розум…
Аж три доби червона куля спить
В обіймах біловусого морозу…
На білий танець зірку кличе ніч,
Півмісяць усміхається ласкаво…
Небесне коло в лоні потойбіч?
Чи в ліжку? Я йому готую каву…
22 липня 2013
На фото: работа Ильина Максима Алексеевича «Зимняя ночь»
3D, у техніці розчинення
у всі стежки вростає грудень… ожеледиця…
співа благально хуртовина власну арію…
Весь текст вірша за посиланням.
Тут.
22 липня 2013
На фото: работа Тупикиной Елены Николаевны «Зима»
3D, у техніці розчинення
19 грудня – свято Миколая Чудотворця
Сніжинок поруч біла зграя, хороводить у повітрі…
Ми ждем у гості Миколая Чудотворця…
Він має для дітей дарунки, сни гортає їхні світлі,
На склі малює візерунки – мрії сонця…
Як зорі видихають світло неяскраве, золотисте,
Святий приходить непомітно та спокійно…
У кожен двір, у кожну хату, в дикий ліс, у поле чисте
Приводить зимоньку кудлату, енергійну…
У нього вуса – хмари сиві, наче зігнуті спіралі,
Вітри в борідці… гомінливі… й лід холодний…
Долає траси міжнародні, міжпланетні магістралі,
Приносить мир… кур’єр Господній благородний…
У тексті розчинено вірш:
Сніжинок поруч біла зграя…
Ми ждем у гості Миколая…
Він має для дітей дарунки,
На склі малює візерунки…
Як зорі видихають світло,
Святий приходить непомітно…
У кожен двір, у кожну хату
Приводить зимоньку кудлату…
У нього вуса – хмари сиві,
Вітри в борідці… гомінливі…
Долає траси міжнародні,
Приносить мир… кур’єр Господній…
22 липня 2013
3D, у техніці розчинення
Під склом холодним риби крижані, мов фіанітові,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом, бо натомлені…
Зими узорні крила крейдяні належать світові,
Прикуті до води міцним морозом сонця промені…
У карасів на спинах, не луска, що пахне сирістю,
А дивний епідерміс зі сніжинок – замість шат, одеж…
На все життя акваріум-ріка… своєю милістю…
Для них – держава, місто і будинок… та джакузі теж…
Дрібненькі зовсім камені сумні, давно приручені,
Вдивляються розгублено у морок… вірять Хроносу..
Сузір’я риб вивчає у воді й планети сплющені
Сивобородий грудень-іхтіолог, маг із космосу…
У тексті розчинено вірш:
Під склом холодним риби крижані,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом…
Зими узорні крила крейдяні
Прикуті до води міцним морозом…
У карасів на спинах, не луска,
А дивний епідерміс зі сніжинок…
На все життя акваріум-ріка
Для них – держава, місто і будинок…
Дрібненькі зовсім камені сумні
Вдивляються розгублено у морок…
Сузір’я риб вивчає у воді
Сивобородий грудень-іхтіолог…
21 липня 2013
На фото: работа Суворова Сергея Юрьевича «Диалог ледяных рыбок»
3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС
Над осокором – грудня колискові…
Одна мала хмарина снігом повна…
Холодне сонце з віхолою в змові…
З тонким узором стежки срібна вовна…
Прозора скатертина на ставкові…
Й записка: «Хто це?» від зими… умовна…
Вікно відкрите навстіж… Трохи смутно…
Біліє рама, свічка-альбіноска…
Ніхто не хоче заміж абсолютно
За вітрюгана, навіть за Морозка…
Синичку пригостити, може, чаєм?
Тремтить і птаха, і безлюдний скверик…
Світило денне холод пропускає
У всі шари земної атмосфери…
У тексті розчинено ЯС:
Над осокором
Одна мала хмарина,
Холодне сонце…
З тонким узором
Прозора скатертина
Й записка: «Хто це?»
Вікно відкрите навстіж,
Біліє рама…
Ніхто не хоче заміж
За вітрюгана…
21 липня 2013
На фото: работа Ходюкова Александра Дмитриевича «П 206»
3D, у техніці розчинення
Хмара, як сивий янгол із круглим німбом…
Сонце, немов крижинка, якесь байдуже…
З вітром танцює танго, із власним гідом,
Юна зима-блондинка, ефектна дуже…
Сосни старі дрімають, їм небо сниться,
Кожна у довгій рясі струнка ялина…
Спокій у серці гаю, мов у провидця…
Передається птасі наснага дивна…
Тихо тремтить струмочок у срібних ластах…
У крижанім береті мороз міцніший…
Грудень плете віночок собі до свята…
Зі снігових заметів і світ гарніший…
У тексті розчинено вірш:
Хмара, як сивий янгол,
Сонце, немов крижинка…
З вітром танцює танго
Юна зима-блондинка…
Сосни старі дрімають,
Кожна у довгій рясі …
Спокій у серці гаю
Передається птасі…
Тихо тремтить струмочок
У крижанім береті…
Грудень плете віночок
Зі снігових заметів…
20 липня 2013
© 2025 Марина Алдон. Моя гавань · RSS записей · RSS комментариев