Марина Алдон – Десяте березня. Рідна мово

26 января, 2013 6:08 пп

Десяте березня. Рідна мово

3D, у техніці розчинення

Моя прекрасна рідна мово, мелодійна, щира!
Ти – пісня мами, батька рада, мрії голос,
Скрижаль надій, молитви слово, нездоланна віра,
Струна душі, її відрада, віщий Логос…

Моя прекрасна рідна мово, лагідна, кринична!
Цілую стрічку жовто-синю… бачу шрами…
Я пронесу обов’язково гордо і велично
Тебе життям, як ту святиню… зі скарбами…

Моя прекрасна рідна мово, справжня, промениста!
Ти – оберіг землі магічний, дзвін етнічний,
А ще – державності основа, стежка шовковиста,
Народу дух безсмертний, вічний, героїчний…

Моя прекрасна рідна мово, плодовита гілко!
Тебе кували ланцюгами, хоч даремно…
Звучиш, як кобза, загадково, чисто, як сопілка…
Та пахнеш м’ятою, зірками, так приємно!

У тексті розчинено вірш:

Моя прекрасна рідна мово!
Ти – пісня мами, батька рада,
Скрижаль надій, молитви слово,
Струна душі, її відрада…

Моя прекрасна рідна мов!
Цілую стрічку жовто-синю…
Я пронесу обов’язково
Тебе життям, як ту святиню…

Моя прекрасна рідна мово!
Ти – оберіг землі магічний,
А ще – державності основа,
Народу дух безсмертний, вічний…

Моя прекрасна рідна мово!
Тебе кували ланцюгами…
Звучиш, як кобза, загадково…
Та пахнеш м’ятою, зірками…

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, народні звичаї, свята, Україна, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Десяте березня. Рідна мово нет

Марина Алдон – Дев’яте березня. Шевченко. Кобзар. Пророк України

26 января, 2013 6:06 пп

Дев’яте березня. Шевченко. Кобзар. Пророк України

3D, у техніці розчинення

Ти рідне слово в серці гартував, як сталь міцну,
Освячував сльозами та молитвою гарячою…
І бачив у люстерці снів державу немічну…
Реальність за рядками… півсліпа… ставала зрячою…

Ти жив заради блага страдницької нації…
Своєї України не цурався… Сином був, на жаль, невільницьким…
Мистецтво ж – не розвага, спосіб медитації,
Твій голос солов’їний для вітчизни став провісницьким…

Прабатьківської мови вчив ти співвітчизників,
Збагачував скарбницю і культури, і духовності…
Ростив із мрій, із крОві правду для подвижників,
Поезії пшеницю захищав, немов коштовності…

Не впав ти у знемозі, знав ціну епічності…
І був для світу світлом, для письменства – епітелієм…
Тепер стоїш у бронзі, а точніше – в вічності…
В руках із заповітом, мов апостол з Євангелієм…

У тексті розчинено вірш:

Ти рідне слово в серці
Освячував сльозами…
І бачив у люстерці
Реальність за рядками…

Ти жив заради блага
Своєї України…
Мистецтво ж – не розвага,
Твій голос – солов’їний…

Прабатьківської мови
Збагачував скарбницю…
Ростив із мрій, із крОві
Поезії пшеницю…

Не впав ти у знемозі…
І був для світу світлом…
Тепер стоїш у бронзі
В руках із заповітом…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, привітання, свята, Україна, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’яте березня. Шевченко. Кобзар. Пророк України нет

Марина Алдон – Восьме березня. Міжнародний жіночий день

26 января, 2013 6:03 пп

Восьме березня. Міжнародний жіночий день

Жінка
3D, у техніці розчинення

Берегиня роду, спритна та зваблива,
Мама і дружина, донька праприроди…
Не змиває вроду із обличчя злива,
Прегірка сльозина має смак свободи…

Життєдайний промінь, ніжні сонця зблиски…
Польова ромашка, на щоках рум’янці…
Цілий Всесвіт в домі, вірний друг для близьких,
Справжня Божа пташка, що співає вранці…

Молоко із кров’ю, а не просто жінка!
Вправна трудівниця, лагідна кохана…
Щирою любов’ю дише українка…
Пахне паляниця – тож хазяйці шана!

Сотні планів різних (непрості ескізи),
Та в гостях буденність, свято дуже рідко…
На плечах тендітних крила і валізи,
Клопоти щоденні… Все знесе лебідка…

У тексті розчинено вірш:

Берегиня роду,
Мама і дружина…
Не змиває вроду
Прегірка сльозина…

Життєдайний промінь,
Польова ромашка,
Цілий Всесвіт в домі,
Справжня Божа пташка…

Молоко із кров’ю,
Вправна трудівниця…
Щирою любов’ю
Пахне паляниця…

Сотні планів різних,
Та в гостях буденність…
На плечах тендітних
Клопоти щоденні…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, привітання, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме березня. Міжнародний жіночий день нет

Марина Алдон – Сьоме березня. Піт Мондріан «Еволюція» (Piet Mondrian «Evolution»)

26 января, 2013 6:01 пп

Сьоме березня. Піт Мондріан «Еволюція» (Piet Mondrian «Evolution»)

3D, у техніці розчинення

Фовізм у стилі НЮ. В мистецтві революція…
Три постаті, три грації, три паростки життя…
Народження з вогню – духовна еволюція,
Космічні декорації загострюють чуття…

Тотожність і контраст в основі композиції…
Снага в процесі творчому – як русло для ріки…
Надестетичний пласт оновлює традиції:
На тілі, на жіночому і крила, і зірки…

Думок переворот за гранню невагомості…
Живопис абстраговано, неначе алфавіт…
Земний коловорот – це цикли підсвідомості…
За кольором заховано тонкий астральний світ…

У стилі НЮ фовізм: сюжетні ілюстрації…
Куди ж до цього Дарвіну з теорією мрій!
Тут інший реалізм у межах генерації,
Підвладний Прахазяїну, Творцю, що угорі́…

У тексті розчинено вірш:

Фовізм у стилі НЮ.
Три постаті, три грації…
Народження з вогню,
Космічні декорації…

Тотожність і контраст,
Снага в процесі творчому…
Надестетичний пласт
На тілі, на жіночому…

Думок переворот,
Живопис абстраговано…
Земний коловорот
За кольором заховано…

У стилі НЮ фовізм…
Куди ж до цього Дарвіну!
Тут інший реалізм,
Підвладний Прахазяїну…

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, життя і смерть, за картинами, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сьоме березня. Піт Мондріан «Еволюція» (Piet Mondrian «Evolution») нет

Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

26 января, 2013 5:59 пп

Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

3D, у техніці розчинення

Знов ніч опускає крила холодні, астральні, темні, чорні…
І гладить віконні скельця, тримає тебе за руку…
Кохання струмує в жилах, а з ним – і думки таємні…
Тривога на рівні серця нагадує про розлуку…

На місяці темні плями – то риси твого́ обличчя…
Трикутники гір карпатських шукати у млі даремно…
А скільки зіро́к між нами… полярна – з усіх найближча?
І скільки Шляхів Чумацьких? Усі не злічити, певно…

В душі непролиті сльози киплять, їм потрібні очі…
Зіжмакані дні чи тижні… весна без жаги безсила…
Молюсь тихо на підлозі… Для тіней свічки́, як зодчі…
Хай щастя пошле Всевишній.. тобі… я не заслужила…

У тексті розчинено вірш:

Знов ніч опускає крила
І гладить віконні скельця…
Кохання струмує в жилах,
Тривога на рівні серця…

На місяці темні плями –
Трикутники гір карпатських…
А скільки зіро́к між нами…
І скільки Шляхів Чумацьких?

В душі непролиті сльози…
Зіжмакані дні чи тижні…
Молюсь тихо на підлозі…
Хай щастя пошле Всевишній..

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила… нет

Марина Алдон – П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок»

26 января, 2013 5:57 пп

П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок»

3D, у техніці розчинення

Тихенько тане сніг на сірому батисті…
Відлига. Міжсезоння. Збентежені думки.
Дерева навесні оголені, безлисті,
Незграбні ще спросоння гуцулики-струмки…

Рум’янець на щоці сьогодні в неба зранку,
Дух лісу на узгірку пильнує щось давно…
Маленькі горобці порушують мовчанку,
Клюють останню зірку, що впала, мов зерно…

Вітрисько-паламар читає Слово Боже,
Співає хрипло трохи… берізоньці сумній…
Чи справді аж до хмар… та навіть вище, може
Ведуть тонкі дороги, прокладені із мрій…

У тексті розчинено вірш:

Тихенько тане сніг…
Відлига. Міжсезоння.
Дерева навесні
Незграбні ще спросоння…

Рум’янець на щоці,
Дух лісу на узгірку…
Маленькі горобці
Клюють останню зірку…

Вітрисько-паламар
Співає хрипло трохи…
Чи справді аж до хмар
Ведуть тонкі дороги?

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’яте березня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Березневий ранок» нет

Марина Алдон – Четверте березня. Прощання

26 января, 2013 5:54 пп

Четверте березня. Прощання

3D, у техніці розчинення

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.

Ліна Костенко

Прощатися завжди непросто, розлучатися тривожно,
Та бути разом неможливо, не дозволено Всевишнім…
Ребром шматує місяць простір. Він у небі, йому можна…
А зорі падають тремтливо на гілки старої вишні…

Тебе кохаю безнадійно, до безтями, безкорисно…
І ночі міряю сльозами та словами акровіршів…
Ти ж усміхаєшся спокійно… та ламаєш крила, звісно,
Духовна прірва поміж нами… я не вірю тобі більше…

Хай тане свічка, віск не винний, що у полум’ї свідомість,
Що пам’ятаю всі цілунки… по руці читаю долю…
Тепер є вихід лиш єдиний – власна втеча в невідомість…
Та розірвати як стосунки… й не завдати тобі болю?

У тексті розчинено вірш:

Прощатися завжди непросто,
Та бути разом неможливо…
Ребром шматує місяць простір.
А зорі падають тремтливо…

Тебе кохаю безнадійно…
І ночі міряю сльозами…
Ти ж усміхаєшся спокійно…
Духовна прірва поміж нами…

Хай тане свічка, віск не винний,
Що пам’ятаю всі цілунки…
Тепер є вихід лиш єдиний…
Та розірвати як стосунки?

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Четверте березня. Прощання нет

Марина Алдон – Третє березня. Підсніжник

25 января, 2013 9:57 пп

Третє березня. Підсніжник

3D, у техніці розчинення
Сонет+ЯС

Весна в Карпатах… Небо пахне гаєм…
З-під снігу пнеться вгору несміливо
Підсніжник білий, сонечко шукає…
Вітри на чатах. Хмари мчать журливо…

Лиш елемент декору – мли примочки…
Вже сніг змертвілий, видно спи́ну глини…
Куди ведуть доріжки та струмочки?
Вглиб лісосмуги, в серце верховини…

Ще мерзне квітка трішки, терпне шкіра…
Дощ після хуги ловить ритм у танці…
Природа оживає, навіть віра…

Розпрямлює рослинка перша пальці…
У березня є трохи від Шекспіра –
Римує мрії ввечері та вранці…

У тексті розчинено ЯС:

Весна в Карпатах…
З-під снігу пнеться вгору
Підсніжник білий…

Вітри на чатах…
Лиш елемент декору –
Вже сніг змертвілий…

Куди ведуть доріжки?
Вглиб лісосмуги…
Ще мерзне квітка трішки…
Дощ після хуги…

 

25 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Третє березня. Підсніжник нет

Марина Алдон – Друге березня. Обійми

25 января, 2013 3:38 пп

Друге березня. Обійми

3D, у техніці розчинення

Обійми мене лагідно вітром, весною ранньою…
Знаю, між нами міста, кілометри… чи навіть… вічності…
Хочу тебе я жадібно надлюбов’ю, як світ… безкрайньою…
Поцілувати в вуста… у диханні ж гормони ніжності…

Обійми зачаровано березнем… та туманами,
Не відпускай моїх рук, грій листами, а ще – світлинами…
Наші сни заримовано в небі і кров’ю, й ранами…
Акростежка́ми розлук… у нікуди йдемо… сльозинами…

Обійми, хоч би подумки – серцем відчую пестощі…
Мовою праворожби гомонять потічки розхристані…
Гори між нами – сходинки… Любий, забудь про ревнощі…
Переступи їх… люби… бо для душ не існує відстані…

У тексті розчинено вірш:

Обійми мене лагідно…
Знаю, між нами міста…
Хочу тебе я жадібно
Поцілувати в вуста…

Обійми зачаровано…
Не відпускай моїх рук…
Наші сни заримовано
Акростежка́ми розлук…

Обійми, хоч би подумки
Мовою праворожби…
Гори між нами – сходинки…
Переступи їх… люби…

 

25 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, мої вірші и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Друге березня. Обійми нет

Марина Алдон – Перше березня. Із першим днем весни…

24 января, 2013 9:21 пп

Перше березня. Із першим днем весни…

3D, у техніці розчинення

Із першим днем весни приходить потепління,
Промінчик сонця пише пташка́м у вирій лист:
Про обшир з вишини та про зими старіння,
Про вітер на горищі, що свище, як артист…

Пробуджується ліс… а це – процес містичний…
Скидає річка панцир холодний, льодяний…
Дорога, наче віск… розплавлений… незвичний…
Сніг проситься у карцер (що в скелі… кам’яний)…

Мороз давно вже втік, напевно, в Антарктиду…
Туман лоскоче око… біленький, мов папір…
Невже берези сік є гордістю бески́ду?
П’є березень щороку рахманні сльози гір…

У тексті розчинено вірш:

Із першим днем весни
Промінчик сонця пише
Про обшир з вишини,
Про вітер на горищі…

Пробуджується ліс…
Скидає річка панцир…
Дорога, наче віск…
Сніг проситься у карцер…

Мороз давно вже втік…
Туман лоскоче око…
Невже берези сік
П’є березень щороку?

 

24 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, Карпати, ліс, привітання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Перше березня. Із першим днем весни… нет

« Следующие  
  Предыдущие »