Марина Алдон – Двадцяте березня. Прийди до мене

2 февраля, 2013 2:20 пп

Двадцяте березня. Прийди до мене

3D, у техніці розчинення

Прийди до мене, коли всі заснуть, ввійди у спальню,
Крізь тисячі світів та кілометрів усміхнись мені…
До серця проклади шовковий путь, тропу астральну…
І виведи журбу з душевних нетрів звуком імені…

Прийди до мене, наче вітер, сніг… у чорній мряці,
Тебе давно чекає верховина, як відродження…
Сльозами хочу вмити ступні ніг і ніжні пальці…
Немов Ісусу грішна Магдалина… без погодження…

Прийди до мене, тихо, наче ніч, лише навіки,
Торкнися зірки-мрії обережно… в межах дійсності…
Чому дві долі досі врізнобіч, неначе рІки?
І прірва розділяє нас безмежна… і пів вічності…

Прийди до мене присмаком весни,  а ще – відлиги,
Пірни у душу сірими очима неба східного…
Нехай зустрінуть верби, ясени та навіть… книги
Єдиного… святого… пілігрима… дуже рідного…

У тексті розчинено вірш:

Прийди до мене, коли всі заснуть,
Крізь тисячі світів та кілометрів…
До серця проклади шовковий путь
І виведи журбу з душевних нетрів…

Прийди до мене, наче вітер, сніг…
Тебе давно чекає верховина…
Сльозами хочу вмити ступні ніг,
Немов Ісусу грішна Магдалина…

Прийди до мене, тихо, наче ніч,
Торкнися зірки-мрії обережно…
Чому дві долі досі врізнобіч?
І прірва розділяє нас безмежна…

Прийди до мене присмаком весни,
Пірни у душу сірими очима…
Нехай зустрінуть верби, ясени
Єдиного… святого… пілігрима…

2 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцяте березня. Прийди до мене нет

Марина Алдон – Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода”

1 февраля, 2013 10:04 пп

Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода”

Перевернутий сонет +ЯС

3D, у техніці розчинення

Сезонна повінь, певно, після зливи…
На небі чи у полі русло річки?
Берези голі, сонні та тремтливі…

Де сонця промінь або іскра свічки?
Хмарки́ на видноколі неквапливі…
Вода на волі! В ліс летять синички…

Хто з гілки робить флейту? Вітер сивий!
Невже Бетховен грає з ним дуетом?
Є автором сюжету день журливий…
Самотній човен пахне очеретом…

Весна, звичайно, любить колір синій,
Для неї світ, неначе ікебана,
Автограф залишає на картині,
А, може, прямо в серці Левитана…

У тексті розчинено ЯС:

Сезонна повінь…
На небі чи у полі
Берези голі?

Де сонця промінь?
Хмарки́ на видноколі…
Вода на волі!

Хто з гілки робить флейту?
Невже Бетховен?
Є автором сюжету
Самотній човен…

1 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода” нет

Марина Алдон – Вісімнадцяте березня. Після евтаназії

1 февраля, 2013 8:35 пп

Вісімнадцяте березня. Після евтаназії

3D, у техніці розчинення

Мряка знімає сьому печатку, свічка, мов та провидиця…
Тінню ворожить … знов на люстерці і до долоні тулиться…
Небо зім’яте, втиснене в цятку посередині місяця…
В центрі сльозини, прямо у серці… смуток мій землетруситься…

Дихати важко вітром, снігами… тими, що в підсвідомості…
Мрії останній зламано крила… із-за нестачі ніжності…
Знаю, коханий, прірва між нами… сотні миль невідомості…
Навіть кімната, наче могила… кольору потойбічності…

Падає зірка… плоть її – камінь… губиться теж у всесвіті…
Ніч розтирає майже на порох, чи на пісок… фантазії…
Душу вбиваєш…. ти… ніби Каїн… лезо ножа – у лексиці…
Світ мій без тебе – холод і морок… як після евтана́зії…

У тексті розчинено вірш:

Мряка знімає сьому печатку,
Тінню ворожить … знов на люстерці…
Небо зім’яте, втиснене в цятку
В центрі сльозини, прямо у серці…

Дихати важко вітром, снігами…
Мрії останній зламано крила…
Знаю, коханий, прірва між нами…
Навіть кімната, наче могила…

Падає зірка… плоть її – камінь,
Ніч розтирає майже на порох…
Душу вбиваєш…. ти… ніби Каїн…
Світ мій без тебе – холод і морок…

 

1 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Вісімнадцяте березня. Після евтаназії нет

Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

29 января, 2013 9:06 пп

Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

3D, у техніці розчинення

Дерева, сонцем позолочені, бояться затремтіти,
Охороняють тишу, спокій, нИви мешканців села…
В них білі рукави підкочені, оголені всі віти…
Старечі стовбури високі… виглядають – де весна…

З морозом діти на прогулянці, їм вітер осідлати б…
А де ж для коней іподроми? Кожен вершник, мов козак…
До стежки тихо тіні туляться, як мати до дитяти…
Хатини, начебто хороми… Безтурботно спить рівчак…

Хмарини дихають свободою та сонцем березневим…
Налиті небеса блакиттю… Трохи хочеться пісень…
Поговорити б із  природою, з повітрям кришталевим,
Насолодитись диво-миттю, в серці зберегти цей день…

У тексті розчинено вірш:

Дерева, сонцем позолочені,
Охороняють тишу, спокій…
В них білі рукави підкочені,
Старечі стовбури високі…

З морозом діти на прогулянці…
А де ж для коней іподроми?
До стежки тихо тіні туляться,
Хатини, начебто хороми…

Хмарини дихають свободою…
Налиті небеса блакиттю…
Поговорити б із  природою,
Насолодитись диво-миттю…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце» нет

Марина Алдон – Шістнадцяте березня. Хмари

29 января, 2013 9:04 пп

Шістнадцяте березня. Хмари

3D, у техніці розчинення

Сріблястий холодний пил над берізками та ялинами:
На площі небесній хмари вивчають планети розміри…
Як дУші… летять без крил, мчать орбітами, чи стежинами
Зразки водяної пари… крізь млу, громовиці… постріли…

Їм сонце пече лице, викривляє плоть деформація,
Виголює скроні вітер, волосся шматки на шабельці…
А, може, дощинки – це тільки сльози, мрій конденсація…
Штрихи старовинних літер у кожній маленькій крапельці…

Вростає в серця туман, трохи схожий на дим із капища,
Що пнеться завзято вгору узгір’ями, навіть вирвами…
Чи там, у Творця, кальян, а у нім – атмосферні явища?
Крайнебо – вівтар собору з узорами хмаровидними?

У тексті розчинено вірш:

Сріблястий холодний пил –
На площі небесній хмари…
Як дУші… летять без крил
Зразки водяної пари…

Їм сонце пече лице,
Виголює скроні вітер…
А, може, дощинки – це
Штрихи старовинних літер…

Вростає в серця туман,
Що пнеться завзято вгору…
Чи там, у Творця, кальян?
Крайнебо – вівтар собору?

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, мої вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шістнадцяте березня. Хмари нет

Марина Алдон – П’ятнадцяте березня. Карпатська Україна

29 января, 2013 8:57 пп


П’ятнадцяте березня. Карпатська Україна

3D, у техніці розчинення

Моя Карпатська Україно, тобі личить вишиванка!
Омита кров’ю та сльозами кожна стежка… майже тричі…
Ти не упала на коліна, як невільниця, чи бранка,
Стояла перед ворогами і дивилась їм у вічі.

Мій милий Хусте закарпатський, мужня, страдницька столице!
Твій дух і гордий, і незламний. Опікунство маєш Отче!
У вітру навіть спів солдатський, сонце синьо-жовтолице,
А в Тиси голос, як у мами, що дитині щось шепоче.

Моя квітуча рідна земле, пошматована в облозі,
Тебе нікому не скорити, не лякають кулі, рани…
Долаєш лихо, зло нікчемне… Ти прекрасна в перемозі…
Словами щирої молитви наповняєш душі, храми…

Моя прекрасна Батьківщино, сяєш, мов зоря над світом!
Цілую рученьки вербові і калинове намисто.
Стрічаєш друзів ти гостинно, квітнеш чистим білим цвітом…
Даруєш радощі любові, волелюбне славне місто…

У тексті розчинено вірш:

Моя Карпатська Україно,
Омита кров’ю та сльозами,
Ти не упала на коліна,
Стояла перед ворогами.

Мій милий Хусте закарпатський,
Твій дух і гордий, і незламний,
У вітру навіть спів солдатський,
А в Тиси голос, як у мами.

Моя квітуча рідна земле,
Тебе нікому не скорити.
Долаєш лихо, зло нікчемне
Словами щирої молитви.

Моя прекрасна Батьківщино,
Цілую рученьки вербові.
Стрічаєш друзів ти гостинно,
Даруєш радощі любові!

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, Україна, Хуст и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’ятнадцяте березня. Карпатська Україна нет

Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

29 января, 2013 8:45 пп

Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

— Я вже прилетів! Весна настала!
Василь Сухомлинський, «Шпак прилетів»

Холодний ранок… Вже не сплять ялиночки…
Мандрівка рідним краєм у дзвінких вітрів…
Та річ не в тому… В небі є стежиночки!

Весни початок – свято, проща для птахі́в…
Шпаки над садом, гаєм і хмариночки…
Летять додому стрімко із чужих світів…

Дощами вмите пір’я ще у вирії,
На темних крилах теплий промінь сонячний…
Сніг тане на узгір’ях інших вимірів,
На скелях-брилах чути крик воронячий…

Струмків загини, як хвости апострофів,
Репрезентують зачіски підсніжники…
Жде березень пернатих, мов апостолів…
Усі вони оновлення провісники…

У тексті розчинено ЯС:

Холодний ранок…
Мандрівка рідним краєм…
Та річ не в тому…

Весни початок…
Шпаки над садом, гаєм,
Летять додому…

Дощами вмите пір’я
На темних крилах…
Сніг тане на узгір’ях,
На скелях-брилах…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, пейзажна лірика, пори року, птахи, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Чотирнадцяте березня. Шпаки прилетіли нет

Марина Алдон – Тринадцяте березня. Роздуми над картиною Р.Фалька «Червоні меблі»

28 января, 2013 8:26 пп

Тринадцяте березня. Роздуми над картиною Р.Фалька «Червоні меблі»

3D, у техніці розчинення

Чорне й червоне – контраст інтер’єру, гра кольору: темний, а в нім – світліший…
Автор чи Фальк, чи Стендаль нестандартної надідеї?
Серце холоне від самозанурення в шар підсвідомості найтвердіший…
Стіл бутафорний відтворює дійсність, як у музеї…

Певно, в кімнаті рояль… а можливо ще й шафа з книжками, вікно, гардини…
Світ ілюзорний…. і тільки мистецтво лиш не примарне…
Скатерть біленька – символ духовної цноти, неначе сльозИна дитини…
Істина, майже, в вині, що у пляшці іскриться гарно…

Несолоденька доля в господаря? А меблі незвичні – деталь комфорту…
Як розгадати, хто в домі живе і чи він щасливий?
Що ж там іще в глибині полотна? Тільки рамка, ймовірно, від натюрморту…
Диво-кімнати дизайн – майстра пензля проект сміливий…

У тексті розчинено вірш:

Чорне й червоне…
Автор чи Фальк, чи Стендаль?
Серце холоне…

Стіл бутафорний…
Певно, в кімнаті рояль…
Світ ілюзорний…

Скатерть біленька…
Істина, майже, в вині
Несолоденька…

Як розгадати,
Що ж там іще в глибині
Диво-кімнати?

 

28 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тринадцяте березня. Роздуми над картиною Р.Фалька «Червоні меблі» нет

Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене

27 января, 2013 4:53 пп

Дванадцяте березня. Цілуй мене

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене так, щоб ніч затремтіла заздрісно,
Кричала в екстазі гучно моя незайманість,
Щоб сльози текли зі свіч, обіймай безжалісно,
Щоб було на ліжку зручно, забудь про стриманість…

Цілуй мене, щоб весна заспівала збуджено,
Зігріла планеті скроню інтимним подихом,
Щоб зіронька із-за скла знала, що їй суджено –
Упала в мою долоню… Порадуй дотиком…

Цілуй мене, щоб любов оголяла цінності,
Позбавила серце смути, відкрила секрет романтики,
Щоб я захотіла знов еротизму, ніжності –
Тебе у собі відчути, неначе ядро галактики…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене так, щоб ніч
Кричала в екстазі гучно,
Щоб сльози текли зі свіч,
Щоб було на ліжку зручно.

Цілуй мене, щоб весна
Зігріла планеті скроню,
Щоб зіронька із-за скла
Упала в мою долоню.

Цілуй мене, щоб любов
Позбавила серце смути,
Щоб я захотіла знов
Тебе у собі відчути.

 

27 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, в стилі НЮ, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, інтимна лірика, Камасутра, кохання, секс и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене нет

Марина Алдон – Одинадцяте березня. Роздуми над картиною Анрі Матісса «Фрукти і бронза» (Henri Matisse)

26 января, 2013 6:10 пп

Одинадцяте березня. Роздуми над картиною Анрі Матісса «Фрукти і бронза» (Henri Matisse)

3D, у техніці розчинення

Лінія та колір – головне у цілісності декорації…
Форма –  другорядна, як і дійсність… як деталей імітація…
Неодмінно все колись мине:  й серцебиття, і мрій вібрації…
Лиш мистецтво коронує вічність та мольберт цивілізації…

На столі фігурки двох людей тримають істину невидиму…
А у вазі квітка одинока – протиставлення закоханим…
Простота довершених ідей – граната, яблука та килиму…
Стилю філософія глибока, знаю, ввік не стане порохом…

Рукотворний живописний світ… неначе в вимірі графічному…
Майстра видає оригінальність гострота смаку шляхетного…
Експресивний творчий заповіт у натюрморті символічному…
В кожнім елементі геніальність, мудрість маляра славетного…

У тексті розчинено вірш:

Лінія та колір – головне…
Форма –  другорядна, як і дійсність…
Неодмінно все колись мине,
Лиш мистецтво коронує вічність…

На столі фігурки двох людей…
А у вазі квітка одинока…
Простота довершених ідей –
Стилю філософія глибока…

Рукотворний живописний світ…
Майстра видає оригінальність…
Експресивний творчий заповіт:
В кожнім елементі геніальність…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Одинадцяте березня. Роздуми над картиною Анрі Матісса «Фрукти і бронза» (Henri Matisse) нет

« Следующие  
  Предыдущие »