Марина Алдон – 7 серпня. Спожинки

2 июня, 2013 3:29 пп

Сьоме серпня. Спожинки

3D, у техніці розчинення

Жнуть женці жито… Чим не живопис?
Дишуть вітрами люди й рослини…
Хроніку поля, лану рукопис
Пишуть серпами біля стежини…

Жнуть женці просо – бабці та внуки…
Терпнуть хмарини несамовито…
І мозолями скрашені руки,
Пахнуть зернини… всім Божим світом…

Жнуть женці серпень… Свято за містом
Зрілу пшеницю славлять у пісні…
Сонечко схоже трохи на тісто,
На паляницю в формі залізній…

Жнуть женці злаки – літа надбання,
Гладять стеблини, як нагороду…
Певно, у праці сенс існування…
Щастя людини в єдності роду…

У тексті розчинено вірш:

Жнуть женці жито,
Дишуть вітрами…
Хроніку поля
Пишуть серпами…

Жнуть женці просо,
Терпнуть хмарини…
І мозолями
Пахнуть зернини…

Жнуть женці серпень,
Зрілу пшеницю…
Сонечко схоже
На паляницю…

Жнуть женці злаки,
Гладять стеблини…
Певно, у праці
Щастя людини…

 

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, народні звичаї, обряди, рослини, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 серпня. Спожинки нет

Марина Алдон – 6 серпня. Залізниця

2 июня, 2013 3:27 пп

Шосте серпня. Залізниця

3D, у техніці розчинення

Є ти і я. Між нами залізниця, семафори…
Холодна сталь і сотні тисяч миль… уздовж кордону…
В душі моїй журба-печаль імлиться… Літо хворе?
Вростає біль поволі в небосхил… У шар бетону?

По рейках мчать не потяги, а мрії ілюзорні,
А шпали, наче сходи в інший світ… горизонтальні…
Твоє ім’я шепочуть вітровії непоборні,
Вже вкотре сни зрікаються орбіт… та спочивальні…

Є ти і я, вагони та вокзали… мла, перони…
Поміж серцями прірва чи місток? Розмито грані…
Ти вимикаєш місяць і Стожари, як плафони…
Кохання спопеляєш, мов квиток на рейс останній…

У тексті розчинено вірш:

Є ти і я. Між нами залізниця,
Холодна сталь і сотні тисяч миль…
В душі моїй журба-печаль імлиться…
Вростає біль поволі в небосхил…

По рейках мчать не потяги, а мрії,
А шпали, наче сходи в інший світ…
Твоє ім’я шепочуть вітровії,
Вже вкотре сни зрікаються орбіт…

Є ти і я, вагони та вокзали…
Поміж серцями прірва чи місток?
Ти вимикаєш місяць і Стожари…
Кохання спопеляєш, мов квиток…

 

2 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 серпня. Залізниця нет

Марина Алдон – 5 серпня. Лісова перукарня

1 июня, 2013 6:39 дп

П’яте серпня. Лісова перукарня

3D, у техніці розчинення

Салон краси у лісі, перукарня романтична…
Чарує врода чиста дивовижної природи…
Подобаються вільсі її зачіска класична,
Приколки модні з листя в яблунь викликають подив…

В перуках черемшини, не потрібно і хустинок,
В шиньйонах дужі клени небо гладять ненароком…
А ірокез ялини, наче щітка для хмаринок,
Весь Божий рік зелений у сосни колючий локон…

Розкішні капелюхи у замріяних акацій,
У бука та у дуба пишні бороди родинні,
Лип довгі віти-руки вкриті шаром аплікацій,
Невільно чешуть чуба… птиці крилами ліщині…

ВербИ тоненькі кіски – щось доволі унікальне…
Вітриську до вподоби вуса в’яза… та безвілля…
Волосся ж у берізки шовковисте, натуральне…
Прекрасне й без оздоби… без коштовностей… довкілля…

У тексті розчинено вірш:

Салон краси у лісі!
Чарує врода чиста…
Подобаються вільсі
Приколки модні з листя…

В перуках черемшини,
В шиньйонах дужі клени,
А ірокез ялини
Весь Божий рік зелений…

Розкішні капелюхи
У бука та у дуба,
Лип довгі віти-руки
Невільно чешуть чуба…

ВербИ тоненькі кіски,
Вітриську до вподоби…
Волосся ж у берізки
Прекрасне й без оздоби…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Иван Пшеничников, «Калужница цветет»,
http://www.photosight.ru/photos/5071010/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 серпня. Лісова перукарня нет

Марина Алдон – 4 серпня. «Літний пейзаж. Сосни» Олексія Саврасова

1 июня, 2013 6:37 дп

Черверте серпня. «Літний пейзаж. Сосни»  Олексія Саврасова

3D, у техніці розчинення

На струнах трави натхненно та віртуозно
Смичком ніжним вітер водить, як Паганіні…
Каміння мовчить блаженно… Ріка серйозна…
Виконують Баха вОди, зникають тіні…

Пеньок, наче ключ скрипічний, листки – бемолі,
Немов нотний стан – дорога, система ліній…
Лунає мотив космічний, чи пісня долі?
Соната летить, до Бога… у рай, у ірій…

По хмарах, по бубнах сірих, зі шкіри неба
Б’є сонця проміння влучно… Дива погодні?
Концерт дають сосни-ліри… та й всі дерева…
І птаство співає гучно хвалу природі…

У тексті розчинено вірш:

На струнах трави натхненно
Смичком ніжним вітер водить,
Каміння мовчить блаженно,
Виконують Баха вОди…

Пеньок, наче ключ скрипічний,
Немов нотний стан – дорога…
Лунає мотив космічний,
Соната летить, до Бога…

По хмарах, по бубнах сірих
Б’є сонця проміння влучно…
Концерт дають сосни-ліри
І птаство співає гучно…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 серпня. «Літний пейзаж. Сосни» Олексія Саврасова нет

Марина Алдон – 3 серпня. Вечір у лісі

1 июня, 2013 6:34 дп

Третє серпня. Вечір у лісі

3D, у техніці розчинення

Мла спадає з небозводу, походжає по пісочку,
Гладить вечір чорну птицю, має плани особисті…
Мочить сонце пальці в воду, умивається в струмочку,
Витирає об травицю скеля ступні росянисті…

Обрій літній пахне чаєм і цілющим звіробоєм,
Дише збуджено багаття, мерехтить від іскор космос…
Вітер зіроньку гойдає, хоче здатися героєм,
Промовляючи закляття, апробує власний голос…

Поспішає десь хмарина, мчить не знаючи адреси,
Пише з неї Бог етюди, промальовує ескізи…
З тінню бавиться ялина, темні личать їй компреси…
Наповняє спокій груди, розбиває часу лінзи…

Ліс не спить… Гортаю згадки… вірші-сповіді, листочки…
Місяць поміж фотокарток у альбомі мого серця?
Біля сірої палатки мрії скручені в клубочки…
Шлях у ніч бере початок із гори, мов із ясельця…

У тексті розчинено вірш:

Мла спадає з небозводу,
Гладить вечір чорну птицю,
Мочить сонце пальці в воду,
Витирає об травицю…

Обрій літній пахне чаєм,
Дише збуджено багаття..
Вітер зіроньку гойдає,
Промовляючи закляття…

Поспішає десь хмарина,
Пише з неї Бог етюди…
З тінню бавиться  ялина,
Наповняє спокій груди…

Ліс не спить… Гортаю згадки…
Місяць поміж фотокарток?
Біля сірої палатки
Шлях у ніч бере початок…

 

1 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото: автор Алексей Марголин, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5070978/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, літо, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 серпня. Вечір у лісі нет

Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря…

28 мая, 2013 1:25 пп

Друге серпня. Декорує простір буря…

3D, у техніці розчинення

День Іллі

Ілля вітрами кришить скелі первозданні, потойбічні,
Пряде серпневий день тумани з очерету біля річки…
На натяжній небесній стелі дивні символи магічні –
Чорніють хмари, як сутани, закриваючи смерічки…

Тонкі зигзаги блискавиці трохи сиві та блискучі,
Як волосинки із борідки проповідника старого…
Тремтять фіалки, дикі птиці, навіть ягоди пахучі…
Гірські ліси негоди свідки й переляку грозового…

Природа трохи дратівлива – їй тепла бракує, світла…
Чекає сонце допомоги? Його шкіра зараз бура…
Жонглює від світанку злива почуттями в серці літа…
Невільно краплями вологи декорує простір буря…

У тексті розчинено вірш:

Ілля вітрами кришить скелі,
Пряде серпневий день тумани…
На натяжній небесній стелі
Чорніють хмари, як сутани…

Тонкі зигзаги блискавиці,
Як волосинки із борідки…
Тремтять фіалки, дикі птиці…
Гірські ліси негоди свідки…

Природа трохи дратівлива…
Чекає сонце допомоги?
Жонглює від світанку злива
Невільно краплями вологи…

 

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря… нет

Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

28 мая, 2013 1:23 пп

Перше серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

3D, у техніці розчинення

Тин вербовий, наче кошик, міцно сплетений, надійно,
Підпирає небо чисте і бездонне, і безкрає…
А іще учора дощик плакав сумно, неспокійно,
Танцював брейк данс на листі… нині й сліду вже немає…

Пахне літом сад розкішний, перше яблучко – рум’янцем…
Тут усе здається раєм… у землі цілюща сила…
Гладить трАви вітер ніжний… вказівним прозорим пальцем,
Зайчик сонячний стрибає у метелика на крилах…

Не мовчать пташині хори, у мотивах таємниці,
Через клопоти серпневі, в поті верх чола планети…
Літо створює узори із волошок, чорнобривців,
Сині, білі та рожеві на палітрі дня букети…

У тексті розчинено вірш:

Тин вербовий, наче кошик,
Підпирає небо чисте…
А іще учора дощик
Танцював брейк данс на листі…

Пахне літом сад розкішний,
Тут усе здається раєм…
Гладить трАви вітер ніжний,
Зайчик сонячний стрибає…

Не мовчать пташині хори
Через клопоти серпневі…
Літо створює узори
Сині, білі та рожеві…

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином» нет

Марина Алдон – 31 липня. Самотня вічність

25 мая, 2013 8:39 пп

Тридцять перше липня. Самотня вічність

3D, у техніці розчинення

Півмісяця срібне вістря лоскоче обрій,
Розгойдує сни у колисці природи нічка…
Без тебе гірке повітря, дере у горлі…
І всохлі струмки-віршописці не жде вже річка…

Приймає у лоно ватра тремтливі тіні,
Листи, не дописані часом вітрисько топче…
Невже я тебе не варта? Душа в молінні…
Ніколи не будемо разом… Ти сам не хочеш…

Зірки… за рельєфом різні, та схожі блиском,
Об’єднує тільки мовчання крайнебо й вічі…
Імла не страшить у лісі, хоч північ близько…
Лякає життя без кохання, самотня вічність…

У тексті розчинено вірш:

Півмісяця срібне вістря
Розгойдує сни у колисці…
Без тебе гірке повітря
І всохлі струмки-віршописці…

Приймає у лоно ватра
Листи, не дописані часом…
Невже я тебе не варта?
Ніколи не будемо разом…

Зірки… за рельєфом різні,
Об’єднує тільки мовчання…
Імла не страшить у лісі,
Лякає життя без кохання…

 

25 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 липня. Самотня вічність нет

Марина Алдон – 30 липня. У краплі роси

25 мая, 2013 8:38 пп

Тридцяте липня. У краплі роси

3D, у техніці зіставлення

У краплі роси ніжний запах липневого цвіту,
Верлібри серпанку гортають травинки чубаті…
Пташок голоси – віртуозна мелодія світу…
Рапсодія ранку в небесній воді непочатій…

У краплі роси промінь сонця малює веселку,
Розріджено всесвіт сльозами святими провидців…
Астральні мости інкарновані часу люстерком,
Розгойдують безвість вітри, різних див очевидці…

У краплі роси відображена творчість Господня,
Галактики подих у цятці вологи маленькій…
Осердя краси декорує принада природна,
На перлах прозорих рельєфи опуклі й рівненькі…

У тексті розчинено два вірші:
1.
У краплі роси
Верлібри серпанку…
Пташок голоси –
Рапсодія ранку…

У краплі роси
Розріджено всесвіт…
Астральні мости
Розгойдують безвість…

У краплі роси
Галактики подих…
Осердя краси
На перлах прозорих…

2.
Ніжний запах липневого цвіту
Гортають травинки чубаті…
Віртуозна мелодія світу
В небесній воді непочатій…

Промінь сонця малює веселку
Сльозами святими провидців…
Інкарновані часу люстерком
Вітри, різних див очевидці…

Відображена творчість Господня
У цятці вологи маленькій…
Декорує принада природна,
Рельєфи опуклі й рівненькі…

 

25 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 30 липня. У краплі роси нет

Марина Алдон – 29 липня. Без одежі

21 мая, 2013 10:01 пп

Двадцять дев’яте липня. Без одежі

3D, у техніці розчинення

У снах твоїх з’являюсь без одежі інстинктивно…
По той бік мрій оголена душа… не жде спокуси…
Немов на дні Великого Ковша… туман загуслий…
Стою, як Єва… Це тебе бентежить? Дуже дивно…

У стилі ню… у млі первинній… зручно понад світом
Зірками йти до тебе по любов, по жмуток щастя…
Нести слова поезій-молитОв, сльозу – причастя…
Зі мною лиш папір і авторучка для поміток…

Не те важливо, тіло чи у сукні, чи в білизні,
А чи відкрите серце для чуттів, чи б’ється з шалом…
Чи значу щось для тебе у житті (багато – мало)…
На тлі ночей і вражень незабутніх – афоризми…

Вдивляюся у небо нескінченне, стогне явір…
Летять вітри на місяць навмання… неквапно, яро…
Втішає, що коли я без вбрання… в форматі макро…
На міліметр ближче ти до мене… у уяві…

У тексті розчинено вірш:

У снах твоїх з’являюсь без одежі…
По той бік мрій оголена душа…
Немов на дні Великого Ковша,
Стою, як Єва… Це тебе бентежить?

У стилі ню… у млі первинній… зручно
Зірками йти до тебе по любов,
Нести слова поезій- молитОв…
Зі мною лиш папір і авторучка…

Не те важливо, тіло чи у сукні,
А чи відкрите серце для чуттів,
Чи значу щось для тебе у житті
На тлі ночей і вражень незабутніх…

Вдивляюся у небо нескінченне…
Летять вітри на місяць навмання…
Втішає, що коли я без вбрання,
На міліметр ближче ти до мене…

 

22 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, інтимна лірика, Камасутра, кохання, секс и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 липня. Без одежі нет

« Следующие  
  Предыдущие »