Україно, рідна та єдина!
Україно, рідна та єдина!
Ти омита кров’ю та сльозами…
Лине всюди ніжними піснями
Унікальна мова старовинна…
Поруч водограй, верба й калина…
Пахне степом, морем та лісами,
Неньки золотавими хлібами
Славна, героїчна Батьківщина…
Україно, мила та кохана!
Знаю, ти – найкраща в цілім світі,
Скарбе мій безцінний, заповітній!
Вабить чиста врода, первозданна…
Мужня, нескорима, нездоланна!
Герб – емблема роду на палітрі…
Твій вінок із синьо-жовтих квітів –
Гордість поколінь… національна…
Україно, краю журавлиний,
Земле княжа, сонячна, козацька
І родюча, й щедра, майже райська…
Рушниками встелені стежини…
Незабутні нації доктрини
Зберігає вежа праслов’янська…
О, державо скіфська і сарматська,
Ти у серці б’єшся щохвилини…
4 грудня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
