Марина Алдон – Я, ти, ми…

Я, ти, ми…

3D, у техніці розчинення + паліндром

 

Я – мед, Едем. Ти – мить. Ми волю ловим?*

Спокуси плід терпкий  – любити здатність…

У серці щем… Як жить? Чуття – окови!

Твій погляд – лід морський, німа фатальність…

 

Мов вітер дмеш із гір, із териконів

На квіт душі щодень (у цьому й складність)…

Мій світ без меж, повір, і без кордонів,

Твій – міражі лишень напівабстрактні…

 

Гортаю сум… чомусь, як книгу долі,

У віршах він, піснях та у сльозинах…

Кохання – струм… і пульс… і кім у горлі…

Твоя я тінь, твій шлях, зоря єдина!

 

У тексті розчинено вірш:

Я – мед, Едем. Ти – мить,

Спокуси плід терпкий…

У серці щем… Як жить?

Твій погляд – лід морський…

 

Мов вітер дмеш із гір

На квіт душі щодень…

Мій світ без меж, повір

Твій – міражі лишень…

 

Гортаю сум… чомусь

У віршах він, піснях…

Кохання – струм… і пульс…

Твоя я тінь, твій шлях!

 

І ще одну поезію:

Я – мед, Едем,

Спокуси плід…

У серці щем…

Твій погляд – лід…

 

Мов вітер дмеш

На квіт душі…

Мій світ без меж,

Твій – міражі…

 

Гортаю сум…

У віршах він…

Кохання – струм…

Твоя я тінь!

 

* Я – мед, Едем. Ти – мить. Ми волю ловим? – рядок-паліндром, навпаки читається: Ми волю ловим? Ти – мить. Мед, Едем – я…

 

 

1 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: «YraZ «***»,

http://www.photosight.ru/photos/5314380/

 

 

Марина Алдон – Видноколо

Видноколо

3D, у техніці зіставлення + паліндром

 

А видноколо – даль низин і сива вись!*

Безмежний обрій – лиш частина небокраю…

Пташине соло, пісня вітру,спів криниць

І обшир волі, мов незримий шлях до раю…

 

Астральна сфера, ефемерна площина…

Тонка вісь світу молитви всі уміщає…

Там теж озера, там не має море дна?

Господнє світло сяє, свічка не згорає…

 

Край горизонту – нитка вічності немов…

Початок тиші – імпульс віри чудодійний…

І мріянь контуртрансформується в любов,

І в серці вірші – рукописний текст Біблійний…

 

У тексті розчинено два вірші:

1.

А видноколо –

Безмежний обрій,

Пташине соло

І обшир волі…

 

Астральна сфера,

Тонка вісь світу…

Там теж озера?

Господнє світло?

 

Край горизонту –

Початок тиші

І мріянь контур,

І в серці вірші…

 

2.

Даль низин і сива вись –

Лиш частина небокраю…

Пісня вітру,спів криниць,

Мов незримий шлях до раю…

 

Ефемерна площина

Молитви всі уміщає…

Там не має море дна?

Сяє свічка, не згорає?

 

Нитка вічності немов –

Імпульс віри чудодійний…

Трансформується в любов,

Рукописний текст Біблійний…

 

* А видноколо – даль низин і сива вись! – рядок-паліндром, навпаки читається: Вись сива і низин лад… О, локон дива!

1 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: «lvladislav96 «Дорога на холме»,

http://www.photosight.ru/photos/5319280/

 

Марина Алдон – Ти – лід, мороз

Ти – лід, мороз

3D, у техніці розчинення + паліндром

 

Ти – лід, мороз, вітраж, ліс й іній… мідь тенет*…

Я – жар, вогонь, я – світу пломінь, солод снів…

Зціли невроз!  Будь поруч нині! Тет-а-тет!

Торкнись долонь і ліній долі чи чуттів…

 

Цілуй у млі пухнасті вії, дуги брів…

Мої уста тобою дишуть… повсякчас…

Малюй на склі бажання, мрії та птахів,

Стежки, міста, космічну тишу, зорі… нас…

 

Небесний Ківш із хмари-діжки знов і знов

Роняє сніг… на землю-ложе…як експерт…

Про тебе вірш… печальний трішки… гріє кров…

У кожній з книг один і той же… арт-портрет…

 

Я – віск свічі, зіниці – безвість… шал душі…

Ти – тінь зими, ти – сизий січень… вітролов…

Чому вночі між нами всесвіт… міражі…

Не ра́зом ми… у серці  відчай… і любов…

 

У тексті розчинено вірш:

 

Ти – лід, мороз, вітраж, ліс й іній…

Я – жар, вогонь, я – світу пломінь…

Зціли невроз!  Будь поруч нині!

Торкнись долонь і ліній долі…

 

Цілуй у млі пухнасті вії…

Мої уста тобою дишуть…

Малюй на склі бажання, мрії,

Стежки, міста, космічну тишу…

 

Небесний Ківш із хмари-діжки

Роняє сніг… на землю-ложе…

Про тебе вірш печальний трішки

У кожній з книг один і той же…

 

Я – віск свічі, зіниці – безвість…

Ти – тінь зими, ти – сизий січень…

Чому вночі між нами всесвіт…

Не ра́зом ми… у серці  відчай…

 

І ще одну поезію:

 

Ти – лід, мороз…

Я – жар, вогонь…

Зціли невроз! 

Торкнись долонь…

 

Цілуй у млі

Мої уста…

Малюй на склі

Стежки, міста…

 

Небесний Ківш

Роняє сніг…

Про тебе вірш

У кожній з книг…

 

Я – віск свічі…

Ти – тінь зими…

Чому вночі

Не ра́зом ми…

 

*Ти – лід, мороз, вітраж, ліс й іній… мідь тенет… – рядок-паліндром, навпаки читається: Дім тенет й іній сіль жартів зором ділить.

 

1 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Neuda4nik «Tapa pass»,

http://www.photosight.ru/photos/5319343/