Марина Алдон – Летять у вирій дикі гуси

Летять у вирій дикі гуси

Летять у вирій дикі гуси,
Вдихає небо їхні крики…
Вітрисько в жовтім капелюсі
Зриває листя із осики…
У павутинні сонця око,
Кудлаті хмари понад гаєм…
Мені тривожно, одиноко
І так тебе не вистачає…

Бинтують поспіхом тумани
Стежини, сквери, площі зранку
Та континенти поміж нами…
Болить душа безперестанку…
Співають ріки повноводні,
Трава у стані засинання…
У серці опади сьогодні –
Тепла бракує і кохання…

Летять у вирій дикі гуси
Піввіссю Божої орбіти…
Я завмираю у напрузі –
Світ починає сиротіти…
Сумна, безрадісна природа
І потойбіччям пахне осінь…
Ти – долі кара, нагорода?
Чому же ми не разом досі?

1 жовтня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Александр Сысуев, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5233832/