Марина Штефуца — Ноти серця

Ноти серця

 

Вростає місяць у холодну млу частково,
Тремтіння зірки викликає хвилювання…
Душа крізь очі витікає поступово
На древні літери Священного Писання…

Скидає шати черемшина достроково,
У неба з осінню приватне листування…
Моя молитва – ноти серця, а не слово,
Моє життя без тебе – тільки існування…

Струмують плавно… по судинах винятково…
Чуття, сильніші за просте земне кохання…
У шибку вітер знову стукає нервово,
Збагнути прагне він ціну мого мовчання…

Голубить жовтень гори й доли… гарячково…
Природи марення – прикмети помирання…
Прошу, дай щастя-долі любому, Єгово…
І відверни від нього лихо, сум, страждання…

Ноты сердца

 
Свободный перевод

Луна врастает в темноту опять частично,
А трепет звёздочки волнует Мироздание…
Душа чрез слёзы вытекает уж привычно
На буквы древние Священного Писания…

С деревьев головной убор слетает снова,
У неба с осенью онлайн-система личная…
Моя молитва – ноты сердца, а не слово,
Жизнь без тебя –  болезнь сознанья нетипичная…

Текут по венам чувства, смешанные с кровью…
Имеет холод запах клеток отмирания…
Я измеряю все вселенные любовью…
И только боль свою скрываю за молчанием…

Окутывает горы, лес октябрь тревогой…
А у природы все симптомы засыпания…
Дай милому, Господь, Ты счастья много,
Рукой священной отведи, прошу, страдания…

 

12 октября 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Оставить комментарий