Сніг
Білий сніг вербі на голе тіло
Крихти неба рясно накидав,
Щоб заснуло серце, не боліло,
Бо намисто вітер позривав.
Білий сніг в долоні взяв морози,
Потоптавши обрій без жалю,
Поснував річок блакитні сльози
Павутинням свого кришталю.
Білий снігнакрив крилом сузір’ям
Горам плечі, очі, капелюх,
Заглянув під купол надвечір’я,
Де роїться снів легеньких пух.
Оставить комментарий