Жоржини
Кавчукові листочки осені
Десь падуть на доріг крепдешин,
П’ють тумани нектари росяні
Із багряно-рудавих жоржин.
Дощ хова свої вуси мокрії
Під квіток золотий циферблат.
Присягають осонням обрії
В тім, що спокій краде листопад.
І бутони, вітром розпушені,
Чують подих уже холодів,
Бо чекати стеблини змушені
Від засніжених зим ще листів.
Оставить комментарий